Здійснено огляд та трактування ідей та ключових понять лібертаріанства з метою удосконалення існуючої концепції розвитку національної економіки та в майбутньому визначення перспективних напрямків поширення прогресивних ідей розвитку людства. Визначено основні ідеї, сповідувані прихильниками цієї ідеології за такими принципами: індивідуальні права, спонтанний порядок, верховенство права, обмежений уряд, вільні ринки, доброчесність виробництва, природна гармонія інтересів, мир. Розкрито складники стійкості економіки та національного господарства на засадах лібертаріанства. Аналіз та імплементація ідей та ключових понять лібертаріанства дав змогу обурунтувати можливості її забезпечення в аспекті економічних, соціальних та політичних процесів.

Досліджено сучасну концепцію побудови держави, інноваційні ідеї її розвитку та їх практичну реалізацію. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання аналізу, порівняння та синтезу. Визначено сучасні концепції держави, модель побудови сучасної інформаційної держави. Обговорено стан сучасної української держави, оцифровування, як основнй напрям роботи уряду, позитивні та негативні сторони впровадження інноваційних проектів.

Предмет дослідження - екологічні погляди лібертаріанців. Мета дослідження - теоретичне дослідження екологічних ідей лібертаріанської течії, дослідженні основних факторів і особливостей їх поглядів на сучасному етапі. Методи дослідження. Теоретико-методологічна основа, на які спирається дослідження, охоплюють комплекс загальних методів наукового пізнання, включаючи метод аналізу, синтезу, узагальнення, індукції та дедукції тощо. Результати роботи. Проаналізовано аргументи, які наводяться лібертаріанцями проти ресурсних обмежень "сталого розвитку". Досліджено відношення прихильників лібертаріанських поглядів до питання використання надр, землі та інших природніх ресурсів. Виявлено засадничі причини уявлень лібертаріанців щодо економічного зростання. Проаналізовано лібертаріанську концепцію мінімізації державного втручання в господарські процеси. Здійснено наукове обгрунтування пріоритетів і напрямів державного регулювання процесами використання природних ресурсів. Аргументовано необхідність регулювання природохоронних відносин на рівні "держава-бізнес". Висновки: певна частина лібертаріанців взагалі відкидає необхідність регулювання з боку держави. Насправді ж, відмовляючись від регулювання, лібертаріанці одночасно відмовляються від можливості уникнути екологічної катастрофи. У сфері взаємовідносин суспільства і природи правильніша постановка питання про активізацію регулюючої функції держави, яка повинна ефективно підтримувати ринок, використовувати ринкові механізми для управління процесами використання природних ресурсів. Практикою доведено, що нерегульований ринковий механізм приводить до швидкого вичерпання ресурсів. Отже, завдання держави виправити провали ринку в сфері природокористування, а також охороняти права власності громадян країни та її природу. Але оскільки сама держава не є власником природи, вона не може встановлювати якісь загальнообов'язкові вимоги. Роль держави полягає в охороні права власності інших. Україні для того, щоб зменшити екологічні негаразди, слід дослухатися в певному сенсі до лібертаріанських рекомендацій. Тобто, якомога більше об'єктів, ресурсів необхідно передати в приватну власність. Регулювання природохоронних відносин на рівні "держава-бізнес" має бути жорстко регламентовано законодавством, угодами про оренду і т.п. із залученням ринкових механізмів (пільг, податків, прозорих тендерів, фінансових санкцій тощо).

Досліджено рівень тіньової економіки та її вплив на економічну свободу. Наведено розуміння "вільного ринку" зі сторони розкриття його особливостей. Аргументовано, що тіньова економіка є викривленням економічної свободи; наведено докази, що підтверджують це. Встановлено, що тіньова економіка є в різних економічних системах, та існує навіть в країнах із високим індексом економічної свободи. Перераховано головні причини існування тіньової економіки. Наведено усереднений показник рівня тіньової економіки за групами країн. Указано на динаміку інтегрального показника рівня тіньової економіки в Україні за 2017 - 2018 рр. Проаналізовано розподіл тіньової економіки України між секторами економіки. Встановлено, що для зниження рівня тіньової економіки доцільно зосередити зусилля не на застосуванні каральних заходів, а на використанні превентивних мір, які визначатимуть можливі шляхи для виведення бізнесу з тіні.

Досліджено консервативну традицію українського державотворення, її еволюцію, безперервність і зв'язок як із сьогоднішніми реаліями української суспільно-політичної дійсності, так і з міжнародними західноєвропейськими тенденціями державотворення. Розглянуто процес розвитку та становлення таких історико-політичних форм західного консерватизму, як традиціоналізм, лібертаріанство та неоконсерватизм у нерозривному зв'язку з їх теоретико-доктринальним обґрунтуванням. Досліджено ідейно-концептуальну політичну генеалогію українського консерватизму кінця XIX - початку XX століття. Проаналізовано соціально-економічні та політичні передумови консолідаційної дії консерватизму як ідеологічної ідейно-ціннісної доктрини В. Липинського, що мала на меті забезпечення захисту та реалізацію національних об'єднаних інтересів суспільства. Обґрунтовано нерозривність і безперервність теоретико-доктринального зв'язку класичного та модерного українського консерватизму. Здійснено наукове обґрунтування національної версії модерного українського консерватизму як ідейно-політичної та соціально-економічної доктрини державотворення, елементами якої є інтегровані в концептуальну структуру консерватизму неоконсерватизм, економічний консерватизм, традиціоналізм. З'ясовано особливості та результати впливу економічного консерватизму на процеси євроцентричної трансформації України.

Мета роботи - здійснення коректної інтерпретації зазначених понять як категорій відповідних теорій з урахуванням історії їх виникнення, діалектики змісту та значення для соціального прогресу. Наведено авторський підхід до методології (логіки пізнання) тієї частини економічної теорії, яка історично пов'язана із парадигмою, ідеологією, доктринами капіталізму, а також історичною динамікою процесів становлення економічних основ сучасної постіндустріальної цивілізації з точки зору цієї теорії. При цьому така економічна теорія досліджена на основі понять і категорій "економічний лібералізм", "капіталізм", "лібералізм" і "лібертаріанство". Ідентифіковано ключові положення відповідних теоретичних постулатів та їх суспільне трактування, а також наслідки суспільного розвитку при цьому. Використання зазначеного дозволяє чітко визначити функціональні фактори (джерела) та індикатори прогресу й ефективності моделей розвитку в контексті основних історично відомих економічних теорій. Обгрунтовано, що на цій основі управління розвитком правомірно розглядати через маніпулювання сукупністю показників і обмежень у межах окремої інженерної по суті задачі, доцільність якої визначається через динаміку приросту ефектів розвитку згідно з лібертаріанською моделлю. Зроблено висновок, що сучасне суспільство може бути визначеним як цивілізація, де фактор економічної свободи отримав історично найбільшої реалізації. Більше того, майбутній прогрес обумовлений тим, наскільки економічний лібералізм у подальшому може бути поглиблений. І, відповідно, регрес зумовлений тим, наскільки вдасться обмежити економічний лібералізм шляхом безлічі формально існуючих альтернативних концептів, сутність яких зводиться до ідей регулятивності та загравання з масами. Подібна дилема розвитку є головним трендом можливих сценаріїв.