Встановлено, що методика вибору базується на методі послідовного аналізу варіантів, оптимізація поперечних перерізів яких виконується методом повторних аналізів, а дискретний пошук оптимальної геометрії - методом повного перебору. Зазначено, що оптимізація та вибір здійснюються за критеріями маси деталей ферми, собівартості, або наведених витрат кроквяного блоку будівді. Доведено, що методику використано для проектування реальних об'єктів. Одержані результати засвідчують вибір оптимальних рішень на стадії варіантного проектування як значний резерв економічності конструкцій.

Розкрито завдання впливу динамічних дій від транспорту на реконструйовані будівлі. Визначено підсилення приставної дерев'яної кроквяної системи за умов реконструкції будівель фонової забудови центральної частини Одеси. Обгрунтовано закономірності деформування та руйнування бетону за умов повторних малоциклових навантажувань центральним стиском. Проведено оцінку напружено-деформованого стану багатошарового грунтового масиву за дії фільтраційного потоку води. Розглянуто проблему захисту металоконструкцій від корозійного зносу із застосуванням алюмінідного покриття. Досліджено ефективність використання базальтової арматури для плит проїзної частини автодорожних мостів. Увагу приділено великим можливостям бурозмішувальної технології закріплення грунтів.

Наведено загальну характеристику арок із затяжками. Надано результати експериментальних досліджень деформованого стану сталевої кроквяної арки та порівняння їх з теоретичними.

Проведено порівняльний аналіз значень горизонтальних кранових навантажень, регламентованих державними та закордонними нормами проектування. Запропоновано понижувальні коефіцієнти та найбільш невигідні схеми для бічних сил від впливу чотириколісних мостивих кранів, рекомендованих ДБН В.1.2-2:2006 "Навантаження і впливи". Розглянуто питання, пов'язані з уточненням дійсного просторового характеру роботи сталевих каркасів на навантаження мостових кранів, які є основними для кранових будівель. Досліджено ефект просторової роботи на реальному каркасі виробничої будівлі, а також виявлено внесок у забезпечення просторової роботи каркаса в'язевих елементів будівлі. На основі чисельних розрахунків виявлено розрахункові моделі каркасів, адекватні дійсній роботі будівель. Одержано оцінювання надійності колон у складі каркасів одноповерхових виробничих будівель, обладнаних мостовими кранами. Рекомендовано встановлення в'язей у площині нижніх поясів кроквяних ферм в одноповерхових виробницих будівлях із покриттям по сталевому профільованому настилу, які обладнані мостовими кранами будь-якої вантажопідйомності та режиму роботи.

Викладено результати експериментального проектування кроквяної ферми на основі малоелементної шпренгельної системи. Знайдено параметри геометричної схеми, що мінімізують показники металомісткості та вартості на стадіях виготовлення та експлуатації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н7-09

Рубрики:

Окремі види будівництва

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Довговічність покрівлі - період часу, протягом якого покрівля зберігає працездатність. Довговічність визначається конкретними умовами експлуатації покрівлі, тобто впливом на неї комплексу кліматичних, механічних і інших агресивних чинників. Ці умови залежать від кліматичного району, місця розташування в конструкції, дотримання технологічних вимог при улаштування покрівлі, режиму експлуатації будівлі. Слід мати на увазі, що і ці умови в часі можуть змінюватися. Основне завдання при визначенні довговічності покрівлі зводиться до того, щоб визначити чинники її руйнування під час експлуатації, виявити шляхи їх усунення. Експлуатаційна придатність та довговічність плит покриття та кроквяних конструкцій промислових будівель та споруд в значній мірі залежать від стану покрівельного килиму покриття. В свою чергу стан м'якого килиму залежить від технології влаштування, від умов експлуатації та від проведення своєчасного обстеження та проведення необхідних ремонтних робіт. Проаналізовано та досліджено публікації, де було розглянуто технологію улаштування м'яких бітумних покрівель, виявлення дефектів та пошкоджень покрівлі за умов звичайної експлуатації, а також при експлуатації за умов підвищених температур, з'ясування причин таких руйнувань, знаходження чинників, що впливають на експлуатаційні властивості м'якої бітумної покрівлі, а також встановлення технології та рекомендацій для усунення виявлених дефектів. Авторами статті було обстежено покрівлю будівлі цеху підготовки рухомих складів КП "Швидкісний трамвай", внаслідок чого було розроблено спеціальну методику усунення основних дефектів.

Підвищення ефективності проведення робіт з оцінки технічного стану сталевих ферм шляхом нормалізації процесу вібродинамічних випробувань. Проектування норм часу здійснювалось на підставі нормативних спостережень, що проведено методом змішаного фотообліку відповідно до "Методичних рекомендацій з проектування та перегляду норм часу на будівельно-монтажні роботи". Точність записів під час спостережень становила 1 хвилину. Вібродинамічні випробування виконувались ланкою з 3 осіб. Обробка даних нормативних спостережень мала три етапи: первинна обробка даних; розрахунок середніх значень витрат праці оперативної роботи на одиницю вимірюваної первинної продукції (одна точка установки датчика, одна ферма, група ферм); розрахунок середніх значень витрат праці оперативної роботи на одиницю виміру робочого процесу в цілому (10 конструкцій). Наукова новизна. Виявлено, що чинні нормативні документи не містять методику і нормативи на виконання вібродинамічніх випробувань кроквяних ферм при проведенні технічних обстежень будівлі. Застосування непрямих розцінок не дозволяє компенсувати витрати на проведення таких обстежень. Вперше запропонований метод оцінки технічного стану сталевих ферм шляхом визначення її динамічних параметрів. Запропонована норма часу на виконання вібродинамічних випробувань сталевих ферм. Результати приведених у статті досліджень з нормалізації процесу вібродинамічних випробувань були використані організацією при визначенні вартості виконання робіт з оцінки технічного стану об'єкта. Дослідним шляхом встановлено, що запропонована методика проведення вібродинамічних випробувань дозволяє не тільки підвищити достовірність результатів оцінки технічного стану ферм, але й знизити їх трудомісткість у порівнянні з візуальним обстеженням.

Мета роботи - дослідження руйнування бетону в конструкціях при їх експлуатації під впливом багатьох хімічних і фізико-механічних факторів. До них відносяться неоднорідність бетону, підвищені напруги в матеріалі різного походження, що призводять до мікророзривів в матеріалі, поперемінне зволоження і висушування, періодичні заморожування і відтавання, різкі перепади температур, вплив солей і кислот, вилуговування, порушення контактів між цементним каменем і заповнювачами, корозія сталевої арматури, руйнування заповнювачів під впливом лугів цементу. Складність вивчення процесів і факторів, що обумовлюють руйнування бетону та залізобетону, пояснюється тим, що в залежності від умов експлуатації і терміну служби конструкцій одночасно діє дуже багато чинників, що призводять до змін структури і властивостей матеріалів. Для більшості конструкцій, що стикаються з повітрям, карбонізація є характерним процесом, який послаблює захисні властивості бетону. Карбонізацію бетону може викликати не тільки вуглекислий газ, наявний у повітрі, але й інші кислі гази, що містяться в промисловій атмосфері. У процесі карбонізації вуглекислий газ повітря проникає в пори і капіляри бетону, розчиняється в поровой рідині і реагує з гидроалюмінатом окису кальцію, утворюючи слаборозчинний карбонат кальцію. Карбонізація знижує лужність яка міститься в бетонній вологі, що сприяє зниженню так званої пасивуючої (захисної) дії від лужних середовищ і корозії арматури в бетоні. Для визначення ступеня корозійного руйнування бетону (ступеня карбонізації, складу новоутворень, структурних порушень бетону) використовуються фізико-хімічні методи. Дослідження хімічного складу новоутворень, що виникли в бетоні під дією агресивного середовища, проведено за допомогою дифереційно-термічного і рентгено структурного методів, які виконуються в лабораторних умовах на зразках, відібраних з експлуатованих конструкцій. Оцінюючи небезпеку корозії бетонних і залізобетонних конструкцій, необхідно знати характеристики бетону: його щільність, пористість кількість пустот та ін. Визначення глибини карбонізації бетону визначають по зміні величини водневого показника pH. У разі якщо бетон сухий, змочують поверхню відколу чистою водою, якої повинно бути стільки, щоб на поверхні бетону не утворилася видима плівка вологи. Надлишок води видаляють чистим фільтрувальним папером. Вологий і повітряно-сухий бетон зволоження не вимагає. На скол бетону за допомогою крапельниці, або піпетки наносять 0,1 %-ий розчин фенолфталеїну в етиловому спирті. При зміні pH від 8,3 до 14 забарвлення індикатора змінюється від безбарвного до яскраво-малинового. Таким чином, при виявленні ділянок конструкцій з підвищеним корозійним зносом, пов'язаним з місцевим (зосередженим) впливом агресивних чинників, рекомендується в першу чергу звертати увагу на наступні елементи і вузли конструкцій: опорні вузли кроквяних і підкроквяних ферм, поблизу яких розташовані водоприймальні воронки внутрішнього водостоку;верхні пояси ферм у вузлах приєднання до них аераційних ліхтарів, стійок вітробойних щитів; верхні пояси підкроквяних ферм, уздовж яких розташовані ендови покрівель і т.д.

Запропоновано методику розроблення тривимірної моделі рамної конструкції, яку перевірено на прикладі кроквяної ферми та її вуглів. Показано можливість проведення віртуальних експериментів для випробувань створеної конструкції на міцність і стійкість засобами пакета комп'ютерного моделювання Autodesk Inventor.

Наведено результати статичного розрахунку стальної кроквяної ферми арочного типу з криволінійними поясами. Визначено раціональні габаритні параметри стальних кроквяних ферм залежно від величини і схеми прикладання навантаження та прольоту, а саме висоту посередині прольоту та радіуси заокруглення поясів; вивчено вплив жорсткості вузлів і елементів решітки на загальний напружено-деформований стан ферми; виконано розрахунок стальної ферми арочного типу з криволінійними перфорованими поясами прольотом 30 м.

Наведено результати обстеження будівлі для виявлення пошкоджених, деформованих несучих елементів каркасу. Розроблено заходи щодо підсилення елементів ферми з метою подальшої безпечної експлуатації. Розроблено розрахункову модель металевої ферми, підсиленої додатковими стрижнями.

Наведено результати статичного розрахунку стальної кроквяної ферми арочного типу з криволінійними поясами. Визначено раціональні габаритні параметри стальних кроквяних ферм залежно від величини і схеми прикладання навантаження та прольоту, а саме висоту посередині прольоту та радіуси заокруглення поясів; вивчено вплив жорсткості вузлів і елементів решітки на загальний напружено-деформований стан ферми; виконано розрахунок стальної ферми арочного типу з криволінійними перфорованими поясами прольотом 30 м.

Наведено результати обстеження будівлі для виявлення пошкоджених, деформованих несучих елементів каркасу. Розроблено заходи щодо підсилення елементів ферми з метою подальшої безпечної експлуатації. Розроблено розрахункову модель металевої ферми, підсиленої додатковими стрижнями.