З використанням механізму структурування систем поліметилфенілсилоксанового лаку КО-921 з мінеральними наповнювачами, епоксидними олігомерами й амінними каталізаторами "холодного" тверднення, розроблено композиційні кремнійорганічні матеріали та покриття. Наведено результати дослідження їх структурних і фізико-механічних властивостей, водостійкості та хімічної стійкості, термостабільності, протикорозійних характеристик. Запропоновано основні сфери практичного застосування кремнійорганічних протикорозійних покриттів.

Зазначено, що чистошерстяні тканини не потребують оздоблення, яке надає додаткові властивості. Напівшерстяні тканини необхідно просочувати спеціальними апретами для надання міцності, пружності, м'якого, наповненого грифу, антистатичних властивостей. З цією метою широко застосовуються предконденсати термореактивних смол і каталізатори, але така обробка має багато недоліків виділення вільного формальдегіду, збільшення жорсткості текстильного матеріалу та зменшення міцності. Знайдено нові препарати, що забезпечують добру якість тканинам і не дають побічних негативних ефектів. До таких препаратів належать кремнійорганічні сполуки, що утворюють на тканинах міцну, еластичну плівку. Вивчено вплив силіконів на усадковість напівшерстяних тканин. Визначено оптимальні умови обробки.

Огляд присвячено синтезу кремнієорганічних блок кополімерів. Основну увагу приділено радикальній полімеризації вінілових і дієнових мономерів у присутності олігомерних та полімерних азоініціаторів, які мають у своєму складі кремнійорганічні блоки. Описано методи синтезу таких блок кополімерів.

Вивчено умови одержання та деякі властивості розгалужених олігомерів із силоксановими групами. Показано шляхи застосування синтезованих кремнійорганічних олігомерів.

Вивчено процес одержання інден-кумаронових смол (ІКС) за допомогою методу радикальної коолігомеризації. Встановлено залежність виходу та фізико-хімічних показників ІКС від природи ініціатора. Вибрано ефективний ініціатор коолігомеризації - три-трет-бутилпероксивінілсилан.

Розглянуто питання хімії та технології активних світлих наповнювачів і встановлено перспективність використання попередньо збагачених каолінів вітчизняних родовищ у складі захисно-декоративних лакофарбових матеріалів. Доведено принципову можливість і перспективність істотного покращання оптичних властивостей каолінів Просяновського родовища шляхом термоактивації (1 173 - 1 223 К протягом 1 год.). Зазначено, що їх білизна зростає на 3 - 5 %, насиченість тону зменшується удвіччі у порівнянні з вихідними каолінами. Установлено оптимальний режим одержання композицій на основі каолінів. Доведено, що їх механоактивація у присутності поліметилфенілсилоксану супроводжується фізичною та хімічною адсобцією полімеру (до 2,77 - 3,35 мас. %). З урахуванням особливостей процесів фізико-хімічної взаємодії у системі поліметилфенілсилоксан - каолін розроблено склади базових захисно-декоративних лакофарбованих покриттів. Встановлено, що використання випалених каолінів у складі кремнійорганічних покриттів підвищує міцність у процесі удару (18 - 25 %), твердість і мікротвердість (8 - 27 %), покрівельну здатність (5 - 10 %), зменшує вологопоглинання (у 4 - 10 разів).

Обгрунтовано шляхи удосконалення детекторів складних геометричних форм на основі кристалів йодидів натрію й цезію. Розроблено кремнійорганічні композиції для створення оптичних контактних (ОКП) та захисних покриттів (ЗП) з новими функціями та поліпшеними експлуатаційними властивостями. Запропоновано нові способи обробки поверхні кристалів з урахуванням технологічних операцій склеювання та нанесення покриттів. Показано, що спектрозміщуючі ЗП на поверхні сцинтиляторів у формі зрізаних гексагональних пірамід CsI й призм CsI:TI поліпшують енергетичне розділення, осьову неоднорідність виходу та забезпечують їх стабільність під час експлуатації. Розроблено новий сопосіб корегування осьової неоднорідності світлового виходу сцинтиляційних модулів CsI та CsI:TI за допомогою ЗП. Встановлено, що розроблені ОКП забезпечують поліпшення експлуатаційних характеристик сцинтиляторів NaI:TI великої площі для медичних гамма-камер та з більшим відношенням висоти до діаметра для геофізичної апаратури. Показано, що розширення функцій ОКП та поліпшення їх експлуатаційних властивостей дозволило створити нові конструкції комбінованих детекторів для радіоекологічних досліджень з меншим фоновим випромінюванням та більш високим світловим виходом.

  Скачати повний текст

Розвинуто фізико-хімічні засади технології надання текстильним матеріалам спеціальних властивостей, зокрема кислотозахисних. Розроблено новий підхід до вибору та створення препаратів і композицій для кислотозахисної обробки. На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень визначено умови використання гідрофобізаторів для надання целюлозовмісним текстильним матеріалам кислотозахисних властивостей. Вивчено фтор- і кремнійорганічні препарати та на їх основі розроблено композиції для надання комплексу кислотозахисних властивостей, а саме: кислотостійкості та кислотопроникності. З використанням фізико-хімічних методів проведено оцінювання кислотозахисних властивостей тканин. Визначено взаємозв'язок процесів гідрофобізації та кислотофобності. Показано, що з досліджуваних показників гідрофобності (крайового кута змочування, критичної поверхневої енергії, водопоглинання) для оцінювання ефективності кислотозахисної обробки може бути рекомендований лише один показник - зміна величини крайового кута змочування.

З'ясовано основні закономірності реакції: вплив природи реагентів, розчинника та температури на час реакції, ступені конверсії продуктів і співвідношення діастереомерів. Конфігурацію основного діастереомеру в реакціях alpha-аміно-alpha-арилфосфонатів з гліоксиловою кислотою в присутності боронових кислот встановлено шляхом порівняння теоретично розрахованих ЯМР зсувів з експериментальними значеннями та підтверджено даними рентгеноструктурного аналізу. Запропоновано ефективний метод синтезу високофункціоналізованих похідних N-(фосфонометил)гліцину. Досліджено реакцію Міхаеля за участю тетракіс(триметилсиліл) етеніліденбісфосфонату в ролі акцептора. Окреслено сферу застосування реакції в синтезі 2-аміноетиліден-1,1-бісфосфонових кислот. На основі одержаних результатів запропоновано ефективний метод синтезу 2-аміноетиліден-1,1-бісфосфонових кислот та їх калієвих солей, що містять кислото- і основолабільні функціональні групи.

Наведено результати оцінки ефективності застосування та обгрунтовано оптимальні концентрації кремнійорганічних сполук для просочення нерудних матеріалів для їх гідрофобізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л617.42

Рубрики:

Кремнійорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено наукові засади технології просочення керамічної цегли кремнійорганічними та акриловими сполуками для покращення її експлуатаційних властивостей та запобігання утворенню висолів на поверхні виробів. Досліджено особливості складу, структури і змочуваності поверхні лицьової керамічної цегли основних виробників різних регіонів України, процеси взаємодії керамічного матеріалу з водою й утворення висолів. Розглянуто й обгрунтовано фізико-хімічні закономірності й особливості перебігу процесів просочення керамічних матриць різного хімічного складу та структури. Сформульовано вимоги та наведено нові екологічно безпечні просочувальні препарати на акриловій і кремнійорганічній основі для мінімізації висолоутворення та покращення фізико-технічних характеристик керамічної цегли та споруд з неї. Запропоновано технологічні принципи застосування просочуючих препаратів і здійснено кількісне оцінювання експлуатаційної надійності модифікованої цегли. Дослідно-промисловими випробуваннями та впровадженням на об’єктах сучасного будівництва підтверджено ефективність виконаних науково-технічних розробок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л617.42

Рубрики:

Кремнійорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику визначення гідравлічних втрат за течії теплоносіїв, в'язкість яких залежить від швидкості зрушення за степеневим законом, в трубопроводах і каналах теплообмінних пристроїв харчового обладнання. Розглянуто степеневі рідини, як окремий випадок кремнійорганічні рідини. Методику визначення гідравлічних втрат одержано на базі методу аналогій, який полягає в аналізі залежності місцевих опорів та опорів тертя від числа Рейнольдса (ЧР) ньютонівської рідини, заміни дійсного ЧР для ньютонівської рідини на ЧР для степеневої рідини і на підставі цього одержано аналітичні формули для визначення гідравлічних опорів, за звуження та розширення каналу та для визначення місцевих опорів за течії степеневих рідин. Для побудови виразів визначення місцевого опору за течії степеневої рідини в ступінчастому каналі та в повороті (які є найбільш поширеними в технологічному обладнанні) проаналізовано походження течії ньютонівської рідини в каналах з аналогічними гідравлічними опорами. За допомогою методу аналогії, побудовано формули для опису гідравлічних опорів у випадку звуження та розширення каналу. Одержані формули представлені у вигляді суми величин, що пов'язані з прискоренням або з уповільненням, звуженням або розширенням і поворотом потоку. Використовуючи принцип аналогії, для різних випадків числа Рейнольдса одержано формули для визначення місцевих опорів степеневих рідин. новки. Одержані вирази можна використовувати для визначення коефіцієнтів місцевих опорів за течії степеневих рідин, які є рівномірно придатними у широкому діапазоні зміни ЧР, що надає змогу проводити якісно нове проектування технологічного обладнання харчової промисловості у напрямку зниження енерговитрат і матеріалоємності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н307.5

Рубрики:

Гідроізоляційні матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано оцінку ефективності застосування кремнійорганічних сполук різних видів для захисту паперу на основі небіленої целюлози від дії змін температур.

Досліджено фізико-технічні властивості пористих нерудних матеріалів, просочених кремнійорганічними сполуками. Встановлено закономірності змін міцності на стиск і на згин, коефіцієнта розм'якшення, водопоглинання, крайового кута змочування пористих нерудних матеріалів у результаті обробки кремнійорганічними сполуками.

Наведено результати дослідження рідин виробництва ЗДП "Кремнійполімер" з метою їх застосування для одержання чи відновлення вертикальної гідроізоляції стін за допомогою методу поверхневої імпрегнації та під час проведення гідроізоляційних ремонтних робіт у разі промокання стін. Завдяки поетапному обробленні поверхонь за технологічною схемою нанесення в декілька операцій (в основному 3 - 4) "мокрим" по "мокрому" спочатку ГКЖ-11Н чи ГКЖ-11К, а потім ЕТС-32, Акор-Б100 чи емульсією 136-157М можна надати будівельним конструкціям стійкого гідрофобного ефекту на довгий термін. Між кремнійорганічними рідинами відбувається взаємодія за схемами за активним воднем у рідині 136 - 157М і залишковими групами кремнієвої кислоти після гідролізу ЕТС-32 і Акор-Б100. У цьому випадку довжина кремнійорганічного ланцюга зростає. Швидко утворюється осад, що перекриває переріз пор у стіновому матеріалі, а виділення газоподібного водню створює певний тиск у порах, що допомагає фіксувати кремнійорганічну полімерну плівку на стінках пор. Можна також використовувати ці рідини для поверхневої обробки стін для їх захисту за незначних капілярних тисків води чи для захисту від дії дощової води чи снігу завдяки їх гідрофобізації з подальшим личкуванням.

Потреби в матеріалах облицювального призначення, що мають високі експлуатаційні властивості в поєднанні з естетичністю та архітектурною виразністю, постійно зростають відповідно до вимог сучасного цивільного та промислового будівництва. Найменш стійкими до дії атмосферних факторів серед кам'яних матеріалів, що найбільш широко застосовуються у будівництві, є пористі нерудні матеріали. Вирішено питання підвищення атмосферостійкості будівельних пористих нерудних матеріалів за рахунок просоченням їх поверхні кремнійорганічними сполуками різних складів та оцінці стабільності їх експлуатаційних властивостей в умовах впливу атмосферних факторів.