Описана криогенная силовая установка на жидком азоте, обеспечивающая пожаробезопасность и экологическую чистоту транспортных средств в аэропортах и на космодромах. Получены значения максимальной удельной работы криодвигателей, рассмотрены перспективы их применения на транспорте.

Вивчено хвильові збурення, які супроводжували три старти ракет важкого класу з космодрому Байконур. Вплив стартів призводить до зміни характеру хвильових збурень, варіацій їх спектрального складу й амплітуд.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 43 ракет типу "Союз" і "Протон" з космодрому Байконур в 2002 - 2006 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодрому 2100 км). Виявлено три групи збурень, що мали запізнення 6 - 7, 35 - 45 і 90 - 130 хв. Їх тривалість складала відповідно 17 - 27, 45 - 80 і 40 - 70 хв. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 5 - 8, 9 - 11 и 9 - 11 хв відповідно. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 6 нТл.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 16 ракет із космодрому Плесецьк у 2002 - 2007 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодрому 1500 км). Виявлено 3 групи збурень, що мали запізнення 5 - 12, 25 - 40 і 60 - 85 хв. Їх тривалості складали 12 - 20, 40 - 50 і 42 - 55 хв відповідно. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 6 - 8, 10 - 12 і 10 - 12 хв відповідно. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 5 нТл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 11 систем "Space Shuttle" з космодрому Мис Канаверал і 15 ракет "Ariane-5" із космодрому Куру в 2002 - 2007 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів приблизно 10 000 км). Для ракет "Ariane-5" спостережено 3 групи збурень. Запізнення складали 28 - 88, 193 - 238 і 300 - 330 хв, а тривалості 30 - 70, 33 - 63 і 30 - 70 хв. У пульсаціях переважали періоди 12 - 14 хв. Для систем "Space Shuttle" виявлено також 3 групи збурень, що мали запізнення 13 - 58, 133 - 163 і 193 - 253 хв. Їх тривалості складали 36 - 60, 54 - 90 і 63 - 93 хв відповідно. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 6 - 10 хв для першої групи та 10 - 14 хв для другої та третьої груп. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 5 нТл.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти ракет різних типів з різних космодромів світу у 2002 - 2008 рр. (всього 149 подій). Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів складає 1500 - 9500 км). Статистичний аналіз виявив три групи збурень. Час запізнення та тривалості збурень збільшувався зі збільшенням відстані від космодромів. Періоди складали від 6 до 14 хв, а амплітуди становили 3 - 5 нТл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.6

Рубрики:

Електричні явища у верхніх шарах атмосфери

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В640.1 + Д244.61

Рубрики:

Радіоастрономічні дослідження за допомогою ракет та супутників

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Прилад "Наталья-2М" у складі КА КОРОНАС - ФОТОН запущено з космодрому м. Плесецьк (Росія) на навколоземну орбіту 30 січня 2009 р. 19 лютого прилад було увімкнено, перевірено справність його вимірювальних каналів, підлаштовано детектори та виміряно їх льотні характеристики. Зараз прилад функціонує в робочому режимі та виконує програму наукових експериментів.

Приведены особенности и специфические признаки технологического процесса подготовки и проведения пуска ракеты-носителя с космическим аппаратом. Приведена общая характеристика систем электроснабжения действующих ракетно-космических комплексов. Приведены общие принципы построения действующих систем внутреннего электроснабжения стартовых комплексов. Рассмотрены основные принципы разработки системы электроснабжения наземного комплекса КРК "Циклон-4". Приведены отличия системы электроснабжения наземного комплекса КРК "Циклон-4" от существующих систем электроснабжения КРК.

Показана необходимость обеспечения надежности и качества электроснабжения технологического оборудования стартовых комплексов ракетоносителей. Показано, что основную роль в обеспечении надежной работы технологического оборудования стартовых комплексов играют электрохимические аккумуляторы в составе источников бесперебойного питания. Приведена схема системы электроснабжения стартового комплекса ракетоносителя "Циклон-4" и показана роль источников бесперебойного питания в работе данной системы. Приведено экспериментальное исследование герметичных свинцово-кислотных аккумуляторов, предложенных к использованию в составе источников бесперебойного питания систем электроснабжения стартовых комплексов в условиях космодрома Алкантара.

Рассмотрена методика оценки эффективности современных космодромов на этапе их проектирования при выборе вариантов реализации подсистем, входящих в их состав. Оценка эффективности космодрома проведена с помощью математической модели, основанной на применении метода графов. Данная модель позволяет выбрать, из множества различных вариантов реализации подсистем именно те, при которых эффективность космодрома в целом максимальна. Выбор необходимых вариантов реализации подсистем осуществлен посредством поиска пути максимальной эффективности в составленном графе. Показан пример оценки эффективности космодрома по рассмотренной методике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.2

Рубрики:

Охорона довкілля

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о влиянии космодрома "Байконур" на состояние окружающей среды и здоровье населения районов, прилегающих к космодрому. Показано, что комплекс космодрома в определенной мере способствует загрязнению гидро- и литосферы, продуктов питания, а также ухудшению состояния здоровья взрослого и детского населения.

Вперше виявлено квазіперіодичні варіації рівня горизонтальних компонент геомагнітного поля в діапазоні періодів 6 - 15 хв, що супроводжували високоенергетичні процеси в геокосмосі, такі як старти та польоти ракет (на відстанях до 10 тис. км), проходження сонячного термінатора, проходження магнітоспряженого сонячного термінатора та вплив потужного радіовипромінювання стенда "Сура", віддаленого на 1 тис. км. За допомогою статистичного та спектрального аналізу рівня геомагнітних пульсацій вперше встановлено, що внаслідок високоенергетичного впливу помітно змінювався характер пульсацій: збільшувався (іноді зменшувався) їх рівень та істотно змінювався спектральний склад. Вперше виявлено групи збурень геомагнітного поля, що супроводжували високоенергетичний вплив природного та антропогенного походження. Ці групи мають різні швидкості поширення. Визначено основні статистичні характеристики параметрів виявлених груп геомагнітних пульсацій. За даними вимірювання рівня горизонтальних компонент геомагнітного поля вперше встановлено, що збурення від стартів ракет можуть поширюватись на велику відстань (1 500 - 9 500 км). Досліджено залежності часу запізнення, тривалості та періодів збурень, що супроводжували старти ракет з різних космодромів світу від відстані до космодромів. Ідентифіковано типи хвиль, що переносять хвильові збурення на великі відстані, закладено основи емпіричної моделі збурень. Вперше виявлено квазіперіодичні збурення в магнітному полі Землі, що супроводжували проходження сонячного термінатора та магнітоспряженого сонячного термінатора. Визначено основні статистичні та спектральні характеристики параметрів квазіперіодичних процесів (амплітуди становили кілька одиниць нанотесла). Одержано вихідні дані для побудови емпіричної моделі збурень. Досліджено параметри синхронних варіацій рівня геомагнітних пульсацій і допплерівського зміщення частоти на семи радіотрасах, що супроводжували вплив потужного декаметрового радіовипромінювання на іоносферну плазму.

В настоящем обзоре представлен опыт группы "Днепротехсервис" в становлении в Украине нового направления ракетостроения - наземного оборудования ракет космического назначения. Приведены конкретные примеры успешного освоения этого направления при разработке и изготовлении оборудования и агрегатов для технических и стартовых комплексов ракеты космического назначения (РКН) "Таурус-II" и "Циклон-4". Показано конкретное техническое воплощение идеи создания на территории Украины испытательного полигона для проведения комплексной совместной отработки агрегатов и систем, обеспечивающих подготовку к пуску РКН "Циклон-4" до их поставки на место эксплуатации и пуска - бразильский космодром Алкантара.

Предложены пути борьбы с астероидами за счет создания Международной системы антиастероидной защиты Земли, объединяющей в единую информационную систему космодромы мира, космические и наземне комплексы слежения за космическим пространством. Предложен новый боевой модуль ракеты на основе использования энергии синтеза водорода при отсутствии радиоактивных элементов.

Приведены описание и отдельные характеристики наземных оптических, оптико-электронных, квантово-оптических, лазерно-телевизионных средств и систем высокоточных траекторных измерений, используемых на научно-исследовательских испытательных полигонах, космодромах, лабораторно-испытательных базах и площадках полигонов ранее и в настоящее время.

Изложены результаты системного спектрального анализа временных вариаций уровня горизонтальных компонент геомагнитного поля, сопровождавших старты и полеты ракет Союз и Протон с космодромов Плесецк и Байконур в 2014 - 2017 гг. Получены основные параметры сигналов, связанных с возмущениями геомагнитного поля. Развитая теоретическая модель волновых возмущений, генерируемых стартами и полетами ракет, находится в хорошем соответствии с результатами наблюдений.