Досліджуються українські космогонічні вірування на основі реконструкції свідомісних явищ, відображених у фольклорних творах та ритуалі, семантично пов'язаних з поглядами українського народу на світотворення та есхатологію. Фольклор як художньо-естетичний і морально-суспільний феномен розглядається у взаємозалежності поетичних мікросистем - міфологем і символів, у системі фольклорних жанрів і співставленні їх із значенням, які функціонують в інших етнографічних та ідеологічних комплексах.

Досліджуються космогонічні уявлення українського народу, які утворювалися протягом тисячоліть як світоглядна система і збереглися до наших днів у його свідомості, побуті, фольклорі, обрядах. Семантична інтерпретація свідомісних явищ проводиться у співставленні ритуалу і фольклорних текстів із значеннями, які функціонують в інших етнографічних та ідеологічних комплексах.

Мета статті - виявити смисли такого елемента паратексту, як заголовок. Об'єкт дослідження - оповідання сучасного українського письменника Романа Малиновського "За дві хвилини до півночі". Для реалізації мети була проаналізована лексика, що входить в семантичне поле "космічні об'єкти": сонце, планети, зірки. Оскільки одним з головних завдань у статті було встановлення обумовленості вибору мовних одиниць авторською концепцією дійсності, використано метод семантико-прагматичної інтерпретації текстового фрагменту. Предмет дослідження - взаємодія паратекстуального та лексичного рівнів літературного твору як художньої системи. Зроблено висновок про те, що ключову роль в оповіданні відіграє слово "зірка" і його похідні (сузір'я, зорепад): воно зустрічається в тексті об'ємом п'ять з половиною сторінок сімнадцять разів. Відокремлено прямий і метафоричні смисли цього слова: космічний об'єкт; вогник сигарет під час дружньої зустрічі; відблиск супутників, що згорають; спалахи ядерних ракет. Виявлено сенс образу зірок на художньому, філософському, міфопоетичному рівнях за допомогою таких семантичних опозицій, як "темрява - світло", "сучасне - майбутнє", "життя - смерть", "одиничне - універсальне", "космогонія - есхатологія". Встановлено зв'язок між процесом спостереження персонажами оповідання за зірками та їхніми уявленнями про красу, здійснення мрій, наближення до універсальних таємниць та шлях до гармонії із всесвітом. Проаналізовано роль лексичних засобів створення образів сонця (у його динаміці) та планет у тексті оповідання. Звертається увага на те, що вектор опису космічних об'єктів - від різноманітності кольорів до поглинання чорнотою, від світла до темряви. Запропоновано таке тлумачення назви твору: за дві хвилини до півночі - за дві хвилини до того, як атомна зброя знищить життя всесвіту. Практичне значення: стаття розширює розуміння основних тенденцій розвитку української прози, лексичних засобів вираження сучасними прозаїками свого бачення дійсності. Перспективність подальших розробок аналізованої проблематики пов'язуємо з вивченням ролі слів, що входять в семантичне поле "космічні об'єкти", в інших оповіданнях книги Р. Малиновського "Солодке життя" (2021) як міжтекстової єдності.