Індекс рубрикатора НБУВ: Р58/60я431

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання етіопатогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики найбільш розповсюдженої дерматокосметичної патології. Викладено методи обстеження, клінічної та диференціальної діагностики косметичних недоліків шкіри й її дериватів, сучасні методи лікування та профілактики, заходи запобігання та лікування ускладнень у косметологічній практиці. Увагу приділено методам обстеження, клінічної діагностики естетичних недоліків шкіри й її придатків, сучасним методам лікування, профілактиці ускладнень від косметологічних маніпуляцій.

Активний розвиток косметології з появою складних інвазивних методик, розширенням асортименту апаратних процедур та лазерних технологій, вказує на гостру необхідність в підготовці лікарів дерматокосметологів з відповідним рівнем кваліфікації. Створення навчальних програм та відповідних матеріально-технічних баз, що відповідали б сучасним вимогам, і давали б можливість підготовки спеціалістів високого рівня при факультетах післядипломної освіти в державних вищих медичних закладах та допомогли б значно покращити стан медико-косметологічної допомоги населенню.

Приведены результаты анализа параметрических показателей кодификации профессий медицины, практической и промышленной фармации, ветеринарии и некоторых сходных профессий, внесенных в Национальный классификатор ДК 003:2010.

Карбокситерапія, заснована на дозованому введенні вуглекислого газу, у світі є популярним методом терапії багатьох захворювань. У медицині карбокситерапію використовують для підвищення оксигенації тканин, що призводить до протизапальної та антисептичної дії, для стимуляції синтезу колагену, розщеплення жирів і виведення токсинів. Даний метод використовується як альтернатива лікуванню хворих з хронічними, погано загоюваними ранами, у разі захворювань серцево-судинної системи. В ортопедії карбокситерапія сприяє корекції судинних і трофічних порушень, больових синдромів у суглобах. Завдяки множинним механізмам дії карбокситерапія широко застосовується у світовій медичній практиці в таких областях, як косметологія, дерматологія, ортопедія, ангіологія, кардіологія, неврологія, пульмонологія, гінекологія, урологія, проктологія, пластична і загальна хірургія та інших областях.

Наведено огляд сучасного стану застосування термоелектрики в дерматології та косметології. Показано наявні термоелектричні прилади для лікування захворювань шкіри, їх класифікацію та стислий опис технічних характеристик. Встановлено, що термоелектричні прилади для лікування захворювань шкіри мають низку переваг перед медичним обладнанням на основі рідкого азоту, а саме: контроль температури робочого інструмента, висока точність підтримки температури, автономність, компактність, надійність, простота і безпека використання. Визначено пріоритетні напрямки застосування термоелектричних приладів у дерматології та косметології.

Розглянуто модель термоелектричної системи для проведення теплових косметологічних процедур, побудовану на основі розв'язку двовимірної нестаціонарної задачі теплопровідності для системи складної конфігурації. Одержано залежності зміни температури в часі в різних точках об'єкта впливу і ділянки шкірного покриву, що зазнає теплових косметологічних процедур, залежно від холодопродуктивності й теплопродуктивності термоелектричних модулів.

Мета дослідження - проаналізувати досвід дистанційного навчання провізорів-інтернів на кафедрі Організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, обгрунтувати перспективні напрями для проведення дистанційної освіти провізорів. Методи - анкетування, інтерв'ювання провізорів-інтернів, розроблення анкети. Розроблено спеціальну анкету за допомогою методу індивідуального анкетування досліджено можливості дистанційного навчання провізорів-інтернів на післядипломному етапі. Розроблена анкета включала паспортну частину: вік, форму навчання провізора-інтерна, попереднє місце роботи; спеціальну частину щодо досліджуваних блоків питань. Проведено анкетування 128 провізорів-інтернів очної (72 особи) і заочної (56 осіб) форм навчання. Анкетування проводилося кожним провізором-інтерном індивідуально, тому його можна вважати незалежним. 67 % опитаних провізорів-інтернів вважають, що контроль знань краще проводити після розробки/вивчення кожної теми, а 33 % - що краще в кінці вивчення тематичного циклу. Встановлено оптимальні способи проведення дистанційного навчання: двостороння он-лайн взаємодія, публікації на сайті освітньої програми, двостороннє інтерактивне відео. На кафедрі Організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки накопичено досвід і створено систему вивчення фармакоекономіки і заходи, що проводяться Українським відділом UCPOR. Увагу приділяють використанню інформаційно-комунікаційних технологій із фармакоекономіки для дистанційного навчання на базі вітчизняного сайту з фармакоекономіки (www.uspor.org.ua), а також розроблено викладачами у співпраці з міжнародними фахівцями 6 дистанційних навчальних модулів із фармакоекономіки, які доступні на міжнародному сайті ISPOR українською мовою. Перспективними напрямами подальшого розвитку післядипломної освіти, з огляду на результати анкетування провізорів-інтернів, може бути розвиток технологій дистанційного навчання, які будуть активно впроваджуватися як в підготовку провізорів-інтернів, так і для провізорів-слухачів циклів стажування, тематичного удосконалення. Встановлено, що більше 80 % провізорів-інтернів готові самостійно дистанційно вивчати цікаві для них теми на фармацевтичну тематику: Нові препарати, зареєстровані в Україні; Раціональне застосування лікарських засобів; Фармацевтичні опіка і допомога; Фармацевтична косметологія і Фармацевтичне законодавство. Для контролю і оцінювання засвоєного самостійно матеріалу 67 % опитаних провізорів-інтернів вважають, що доцільно проводити його після опрацювання/вивчення кожної теми. Встановлено, що оптимальними способами проведення дистанційного навчання є двостороння он-лайн взаємодія, публікації на сайті освітньої програми та двостороннє інтерактивне відео. Викладачами кафедри Організації та економіки фармації, технології ліків і фармакоекономіки розроблено спеціальну програму дистанційного навчання з фармакоекономіки на основі міжнародних модулів, яка призначена для забезпечення знань і навичок за методологією фармакоекономічних досліджень.

Наведено аналіз сучасних методів кріотерапії, що використовують для усунення дефектів шкіри у косметології. Показано, що традиційні методи кріотерапії мають низку недоліків, зокрема неможливість забезпечення контрольованого температурного режиму та візуального контролю температури охолодження поверхні шкіри під час терапевтичної процедури тощо. Вказані недоліки відсутні у разі використання термоелектричного охолодження, що надає можливість позбутися вказаних вище недоліків і підвищити ефективність лікувальних процедур. Визначено перспективи застосування термоелектричного охолодження у косметології.

Вода - найпоширеніша у природі сполука гідрогену і оксигену. Вона є універсальним розчинником багатьох речовин, у зв'язку з чим у природі хімічно чистої води не існує. Вода, що міститься в організмі, якісно відрізняється від звичайної води - це структурована вода. Такі кристалічні структури води є матрицею життя, їх наявність уможливлює перебіг важливих біофізичних і біохімічних реакцій. Недостатнє надходження в організм води чи її надлишкова втрата призводять до дегідратації, що супроводжується згущенням крові та порушенням гемодинаміки. Надлишкове надходження води в організм спричиняє водну інтоксикацію. Мета роботи - провести бібліосемантичний аналіз джерел літератури щодо медико-біологічної функції води. Методи дослідження - бібліосемантичний, аналітичний, логічний, узагальнюючий. Вода є структурною основою клітин, необхідна для підтримки ними оптимального об'єму. Вона визначає просторову структуру і функції біомолекул. Недостатнє надходження в організм води або надмірна втрата призводять до порушення гемодинаміки. Надмірне надходження води в організм спричинює водну інтоксикацію. Всі види порушень водно-сольового балансу в організмі можна звести до двох груп - дегідратації та гіпергідратації. У кожній групі розрізняють порушення зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Воду використовують у медичній і фармацевтичній практиці як самостійний препарат, так і для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Державна фармакопея України включає кілька статей на використання води залежно від призначення і регламентує її якість: вода високоочищена, вода для ін'єкцій, вода "in bulk" і вода стерильна; вода очищена: вода "in bulk" вода в контейнерах. На ринку України представлені косметичні засоби, основною біологічно активною сполукою яких є вода, зокрема природна, термальна і мицелярна. Вони широко використовуются в косметології. Медико-біологічна функція води в організмі полягає у збереженні об'єму клітин, наданні тургору клітинам і збереженні організму від коливань температури. Порушення водно-сольового балансу призводять до дегідратації або гіпергідратації. У кожному разі розрізняють зміни зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Усі вони спричиняють порушення життєдіяльності всього організму. У фармацевтичній практиці воду широко використовують для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Вона може бути отримана різними способами, але якість її регламентується відповідними державними нормативними документами. У косметичній практиці воду використовують не тільки як основний розчинник, але у вигляді природної, міцелярної і термальної води, де вона є біологічно активною сполукою.

Гіалуронова кислота знайшла широке застосування в медицині, хірургії, дерматології, гінекології, володіє антимікробними та противірусними властивостями, а за рахунок високої молекулярної маси є пролонгатором дії активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у складі лікарських засобів. Таким чином, спектр застосування гіалуронової кислоти досить широкий і постійно поповнюється, що приводить до підвищення попиту на даний вид біополімера, а, отже, підвищує інтерес до альтернативних джерел його отримання. Робота присвячена актуальним напрямкам оптимізації біосинтезу гіалуронової кислоти звичайними і генетично модифікованими штамами бактерій, аналізу вибору поживних середовищ для їх культивування та застосування біополімеру. Мета роботи - узагальнити наявні у науковій літературі відомості щодо відомих штамів-продуцентів, які використовуються для біосинтезу гіалуронової кислоти та провести аналіз можливих сфер застосування препаратів на її основі. Проаналізувавши літературу, можна сказати, що існує багато різних штамів-продуцентів гіалуронової кислоти, а саме бактерії Streptococcus і Pasteurella. Однак вони можуть володіти патогенними властивостями і здатні синтезувати гіалуронову кислоту до 6-7 г/л упродовж 120 год. Також учені створюють нові генетично модифіковані штами Lactococcus lactis, Corynebacterium glutamicum, Escherichia coli, Pichia pastoris. Найбільший вихід гіалуронової кислоти спостерігається при культивуванні C. glutamicum (8,3 г/л упродовж 48 год). Пошук нових штамів є актуальним ще й тому, що гіалуронова кислота завдяки своїй унікальній біосумісності та в'язкопружним властивостям є дуже важливою складовою лікарських препаратів, які застосовуються в медицині, косметології та ветеринарії. Висновки: необхідно проводити пошук нових продуцентів гіалуронової кислоти та продовжувати різні маніпуляції з існуючими та генетично-модифікованими штамами, оскільки препарати на її основі користуються надзвичайно великим попитом на ринку фармацевтичних препаратів та косметологічних засобів.

Наведено конструкцію та технічні характеристики модернізованого термоелектричного приладу для лікування захворювань шкіри. Проаналізовано механізм дії та методику проведення температурного впливу на поверхню шкіри людини. Представлено результати клінічного застосування термоелектричного приладу у медичній практиці, зокрема у дерматології та косметології.

Наведено наукову інформацію про будову волоса, структурні та функціональні особливості кератинів і методи їх екстрагування з волокон природного походження. Обгрунтовано важливість проведення екстракції кератинів через розрив дисульфідних зв'язків і переведення кератину в розчинну форму зі збереженням ковалентних зв'язків. З'ясовано, що така екстракція сприяє збереженню нативних властивостей цих білків, а це забезпечує їх подальше застосування як біоматеріал функціонального призначення. Зокрема, йдеться про такі властивості як стійкість кератинів до дії хімічних і біологічних чинників завдяки дисульфідним зв'язкам, висока частота яких забезпечує велику кількість хімічних модифікацій цих білків, котрі впливають на їхні фізико-хімічні властивості, а також про подібність кератинів до позаклітинного матриксу біологічних тканин, що забезпечує високу біосумісність і низьку цитотоксичність препаратів на основі кератинів. Отримані таким чином і ліофілізовані препарати кератину під час підбору певного розчинника можуть збиратись у фібрилярні структури. Проаналізовано деякі методи екстракції кератинів, їх ефективність і електрофоретичні профілі отриманих екстрактів. Аналіз наукових джерел свідчить, що цілеспрямовану екстракцію кератинів здійснюють методами, які базуються на реакціях окиснення, відновлення та сульфітолізу. Реакції окиснення кератинів є необоротними та полягають в окисненні цистеїнових залишків до цистеїнової кислоти з утворенням кератоз. Натомість у разі використання відновників отримують кератеїни. У результаті сульфітолізу, що є оборотним процесом, утворюється S-сульфонат-аніон. Розглянуто перспективні напрями застосування екстрагованих кератинів. Перший напрям стосується біомедичних технологій, від яких залежатиме ефективність лікування патологій волоса. Другий напрям полягає у створенні біоматеріалів на основі кератинів із широким спектром застосування, а саме: тканинна інженерія, репаративна медицина, текстильна й аграрна промисловість, косметологія, виробництво очисного обладнання. Третій напрям пов'язаний із можливістю застосування кератинів для ідентифікації особи. Такі пошуки матимуть позитивний вплив на розвиток антропологічних досліджень і судово-медичної експертизи. Цьому сприяє висока стійкість білків волосся до несприятливих умов навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.29

Рубрики:

Інші органічні добрива

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ