Розповідається про життєвий і творчий шлях Климента Квітки - видатного вченого, педагога, збирача і дослідника музичного фольклору, одного з найвизначніших етномузикологів Європи і світу. Повідомляється про розробку К.Квіткою теорії ритмоструктурної типології, моделювання пісенної структури. Висвітлюється методологія коментування і критики записів музичного фольклору, концепція етномузикології як історичної дисципліни та ін.

Ключ. слова: стевія, квітка, тичинки, зав'язь, насіннєвий зачаток, зародковий мішок, насіння, живильне середовище, стевіозид
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в історії української культури висвітлено життєвий та творчий шлях Г.Ф.Квітки-Основ'яненка - одного з основоположників української журналістики, фундатора харківського професійного театру, відомого громадського діяча. Розкрито роль письменника в суспільному житті Слобожанщини у період з другої половини XVIII - до початку ХХ ст.

Впервые в истории украинской культуры освещен жизненный и творческий путь Г.Ф.Квитки-Основьяненко - одного из основоположников украинской журналистики, фундатора харьковского профессионального театра, известного украинского деятеля. Раскрыта роль писателя в общественной жизни Слобожанщины за период со второй половины XVIII - начала ХХ вв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено опис 513-ти видів вищих рослин - носіїв кумаринів, що належать до 67-ми родин і 280-ти родів. Представлено латинську (з синонімами), українську та російську назви рослин, визначено притаманні кожному виду кумарини з зазначенням місця їх локалізації (у корі, стеблі, траві, листках, корінні, квітках, плодах, насінні). Номенклатуру носіїв кумаринів подано за С.К.Черепановим, а українські та російські назви - згідно з визначником вищих рослин України. Наведено загальні відомості про кумарини, розглянуто їх класифікацію, хімічну будову, способи виділення, поширеність та біологічну дію на організм людини.

Представлено описание 513-ти видов высших растений - носителей кумаринов, представителей 67-ми семей и 280-ми родов. Приведено латинская (с синонимами), украинское и русское название растений, определены свойственные каждому виду кумарины, установлены особенности их локализации (в коре, стебле, траве, листьях, корнях, цветах, плодах, семенах). Номенклатуру носителей кумаринов подано по С.К.Черепанову, а украинские и русские названия - в соответствии с определителем высших растений Украины. Приведены общие сведения о кумаринах, рассмотрена их классификация, химическое строение, способы выделения, распространенность и биологическое действие на человеческий организм.

Викладено питання, що стосуються історії записування та публікації Л.Українкою та К.Квіткою народних пісень і мелодій до них. Висвітлено етапи формування збірника "Народні мелодії. З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка", показано його значення для української культури. Розглянуто мовні особливості календарно-обрядової поезії у записах поетеси. Проаналізовано фольклористичну спадщину М.Лисенка, музичну фольклористичну спадщину Л.Українки.

Изложены вопросы об истории записи и публикации Л.Украинкой и К.Квиткой народных песен и мелодий к ним. Освещены этапы формирования сборника "Народные мелодии. С голоса Леси Украинки записал и составил Климент Квитка", показано его значение для украинской культуры. Рассмотрены языковые особенности календарно-обрядовой поэзии в записях поэтессы. Проанализировано фольклористическое наследие Н.Лысенко, музыкальное фольклористическое наследие Л.Украинки.

Розглянуто позицію Савранського рудного поля та рудопрояву Квітка у структурах Дністерсько-Бузького блока. Описано речовинний склад рудовмісних порід, виділено головні рудні зони. За допомогою інтерпретації крупномасштабних геофізичних зйомок визначено структуру рудопрояву. Вивчено склад рудної мінералізації, виділено мінеральні асоціації. Досліджено термоелектричні властивості основних рудних мінералів. Визначено формаційні та структурні фактори, що контролюють золоте зруденіння в межах цієї ділянки. Одержаний матеріал дозволив змогу зробити висновок про майже повну ідентичність характеристик Східної і Центральної рудних зон та Майського родовища. Речовинний склад і позиція Західної рудної зони подібні до утворень, поширені на територіях Чемерпільського, Полянецького та Савранського рудопроявів.

Рассмотрена позиция Савранского рудного поля и рудопроявления Квитка в структурах Днестровско-Бужского блока. Описан вещественный состав рудосодержащих пород, выделены главные рудные зоны. При помощи интерпретации крупномасштабных геофизических съемок определена структура рудопроявления. Изучен состав рудной минерализации, выделены минеральные ассоциации. Исследованы термоэлектрические свойства основных рудных минералов. В результате исследований определены формационные и структурные факторы, контролирующие золотое оруденение в пределах этого участка. Полученный материал позволяет сделать вывод о почти полной идентичности характеристик Восточной и Центральной рудных зон с подобными на Майском месторождении. А вещественный состав и позиция Западной зоны аналогичны образованиям, распространенным на площади Чемерпольского, Полянецкого и Савранского рудопроявлений.

The article is devoted to the position of the Savran ore field and the Kvitka prospect in the structure of the Dnister-Boug DomainComposition of host rocks is described; main ore zones are outlined. Structure of the deposit is determined on the basis of interpretation of the large-scale geophysical studies. Composition of ore mineralization is studied, mineral associations are specified. Thermoelectric properties of the main ore minerals have been studied. On the basis of the conducted studies, formation and structure factors that control gold mineralization in the Kvitka area are specified. The obtained data evidences almost complete identity of the Eastern and Central or zones with similar ore zones of the Maiske deposit. Composition and position of the Western ore zone is analogical to the ore mineralization in the Chemerpil, Polyanetske, and Savran prospects.

Висвітлено проблеми сталого розвитку урбоекосистеми великих міст України. Проаналізовано особливості ландшафтно-планувальної структури Голосіївського парку ім. М.Т.Рильського в Києві, інтродукційної оптимізації рекреаційного ландшафту на території санаторію "Квітка Полонини" на Закарпатті. Наведено результати дослідження порушених ландшафтів північно-східної частини Хмельниччини методами дистанційного зондування Землі. Розглянуто питання охорони та збереження культурних ландшафтів екологічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку. Розкрито еколого-лісівничі причини та наслідки пожежі в лісових масивах Херсонщини. Описано геоінформаційні системи та технології дистанційного зондування Землі та проектування ландшафтно-рекреаційних районів Шацького національного природного парку. Визначено шляхи заростання штучних озер, які утворилися внаслідок торфорозробок у східній частині Малого Полісся. Висвітлено особливості відновлення насаджень та реконструкції територій Хустського замку, історичні аспекти формування садово-паркових насаджень Умані. Наведено еколого-морфологічну характеристику деревно-чагарникової рослинності парків Дніпропетровська. Проаналізовано фізико-хімічні властивості грунтів і перегорілих порід на териконах Нововолинського гірничопромислового району.

Освещены проблемы устойчивого развития урбоэкосистемы крупных городов Украины. Проанализированы особенности ландшафтно-планировочной структуры Голосеевского парка им. М.Т.Рыльського в Киеве, интродукционной оптимизации рекреационного ландшафта на территории санатория "Цветок Полонины" в Закарпатской области. Приведены результаты исследования нарушенных ландшафтов северо-восточной части Хмельницкой области методами дистанционного зондирования Земли. Рассмотрены вопросы охраны и сохранения культурных ландшафтов экологической сети Подолья в контексте сбалансированного развития. Раскрыты эколого-лесоводческие причины и последствия пожара в лесных массивах Херсонской области. Описаны геоинформационные системы и технологии дистанционного зондирования Земли и проектирования ландшафтно-рекреационных районов Шацкого национального природного парка. Определены пути зарастания искусственных озер, образовавшихся вследствии торфоразработок в восточной части Малого Полесья. Освещены особенности восстановления насаждений и реконструкции территорий Хустского замка, исторические аспекты формирования садово-парковых насаждений Умани. Дана эколого-морфологическая характеристика древесно-кустарниковой растительности парков Днепропетровска. Проанализированы физико-химические свойства почв и перегорелых пород на терриконах Нововолынского горнопромышленного района.

Проаналізовано особливості розведення гуцульської породи коней на Прикарпатті. Визначено ступінь генетичного різноманіття української верхової породи коней. Висвітлено результати увідного схрещування коней російської рисистої породи. Наведено імуногенетичну характеристику коней новоолександрівської ваговозної породи провідних кінних заводів України. Вивчено генетичний поліморфізм груп крові коней західноєвропейських порід, діагностику герпесвірусної інфекції у коней методом полімеразної ланцюгової реакції.

Проанализированы особенности разведения гуцульской породы коней на Прикарпатье. Определена степень генетического разнообразия украинской верховой породы коней. Освещены результаты вводного скрещивания коней российской рысьевой породы. Приведены иммуногенетическая характеристика коней новоалександровской весовозной породы ведущих конных заводов Украины. Изучены генетический полиморфизм групп крови коней западноевропейских пород, диагностика герпесвирусной инфекции у коней методом полимеразной цепной реакции.

Розкрито естетичний аспект уявлень про сакральне, що виражено у творчості Сковороди насамперед у тім, що він дивився на Біблію як на поетичний здобуток. Г. Квітка-Основ'яненко також літературно-естетичні погляди свого ідеалу переносить у морально-етичну складову духовної культури українського народу.

Впервые в цветках клевера лугового с использованием метода ВЭЖХ идентифицированы и количественно определены 17 названий аминокислот. Разработаны условия идентификации и количественного определения содержания аминокислот с использованием такого аминодериватизирующего реактива как фенилтиоцианат, методом ВЭЖХ в сырье клевера лугового. Общее суммарное количество аминокислот составляет около 3,96 %. Наибольшее количество среди аминокислот приходится на аспарагиновую кислоту и пролин - около 1,48 и 1,35 % соответственно. Обработана широкодоступная и специфическая методика, которая дает возможность проводить идентификацию и количественное определение аминокислот в растительном сырье без наличия аминокислотного анализатора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено успадкування основних декоративних ознак соняшнику: пігментації суцвіть і рослини загалом, морфологічних мутантів суцвіть, стебел та листя. Встановлено, що різноманіття жовтих базових забарвлень суцвіть контролюється не менше, ніж 8 різними генами, серед яких два виявлено вперше. Загальна кількість алелів, що регулюють розподіл антоціану на крайових квітках, не менше 21. Відкрито рецесивний ген принципово нової дистальної локалізації антоціану. Махровість суцвіть соняшнику як феномен включає у себе два незалежні компоненти - форму і відносну довжину дискових квіток. Виділено вісім нових морфологічних мутантів стосовно форм крайових квіток. Модернізовано класифікацію типів гіллястості соняшнику. Створено генетичну колекцію морфологічних мутантів соняшнику, до складу якої входить понад 220 зразків. На її основі виведено перші вітчизняні гібриди декоративного соняшнику: Лунний, Юліана, Кармен та Надія.

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення нової української літератури у взаємозв'язку з етнопсихологічними та біографічними чинниками. Висвітлено головні культурно-естетичні тенденції кінця XVIII - перших десятиліть XIX ст. та визначено специфіку ментальної сфери, у якій формувалися особистості письменників, а також розвивалися потреби читачів - споживачів українського культурного продукту. Значну увагу приділено творам митців: І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ'яненка, які викликали найбільший резонанс у середовищі читачів-сучасників. Розкрито шляхи національного самопізнання та самоусвідомлення українського інтелігента (письменника та читача), вивчено своєрідність культурного простору, у межах якого відбувалося становлення нової української літератури та водночас - формування нової картини українського світу.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві здійснено спробу по-новому осмислити проблему української російськомовної літератури на матеріалі прози В. Наріжного, О. Сомова, А. Погорільського. Українські російськомовні прозаїки, орієнтуючись на мову середовища, в якому фомувався їх світогляд, продовжують традиції даної української літератури, що творилася чужими мовами (латинською, польською). Відзначено, що проза В. Наріжного, О. Сомова, А. Погорільського належить до української літератури, тому що відображає українську культурну та літературну парадигму. З'ясовано, що прозаїки у творах відображають "колективне несвідоме" українців у вигляді архетипів (Великої Матері, хати), міфем (Перуна, Купала). У даній прозі відображено українські прислів'я, легенди, перекази, пісні, казки. Зазначено, що у етнічній компетентності літераторів має прояв їх етнічна свідомість, що уможливлює розгляд прозової спадщини у контексті української літератури. На підставі аналізу української російськомовної прози кінця XVIII - першої третини XIX ст. у аспекті зв'язків з національною культурою та літературою доведено, що вона є ланкою, яка поєднує давню українську белетристику з прозою нового часу, яку започаткував Г. Квітка-Основ'яненко.