Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.163.8 + Ч612.3(4Укр)

Рубрики:

Зображальні матеріали (Преса)

Історія преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ілюстрації в львівських гумористичних рукописних часописах свідчать про еволюцію карикатури у вітчизняній спеціалізованій періодиці гумору і сатири та її тематичну багатогранність.

Указано, что иллюстрации в львовских юмористических рукописных журналах свидетельствуют об эволюции карикатуры в отечественной специализированной периодике юмора и сатиры и ее тематической многогранности.

The case histories in the Lvov comic handwritten journals testify to changes of aircraft attitude of a caricature in domestic specialized periodicals of humour both satire and its(her) subject many-sided nature.

Проанализирована роль антисемитской карикатуры в пропаганде в оккупированной нацистами Латвии в 1941 - 1945 гг. Освещены действия главы Украинской греко-католической церкви в Галиции митрополита А.Шептицкого по отношению к евреям в период Холокоста. Рассмотрен процесс депортации еврейского населения Северной Буковины в 1941 - 1942 гг. как составная антиеврейской политики румынской оккупационной власти.

Проаналізовано прояви сміхової культури в різні часи життя людства, які реалізують певні універсальні структури, архетипи персонажів і дій. Розглянуто питання семантики і герменевтики сміху. Висвітлено семантичні засади сміху як певного смислового ефекту, філософські концепції сміху - від античності до сучасної герменевтики, механізми сміхової творчості, наративні засади смішного, закономірності реагування людини через сміх на відхилення від стандартних процесів об'єктивації. Наведено порівняльну характеристику прояву сміху в різних національних культурах, мистецтві карикатури і літератури, а також в мистецтві різних національних традицій: української, казахської, грузинської, французької.

Проанализированы проявления смеховой культуры в разные периоды жизни человечества, реализующие определенные универсальные структуры, архетипы персонажей и действий. Раскрыты древние истоки фигур циркового клоуна, юродивого, скомороха. Рассмотрены вопросы семантики и герменевтики смеха. Освещены семантические основы смеха от определенного смыслового эффекта, философские концепции смеха - от античности до современной герменевтики, механизмы смехового творчества, нарративные основы смешного, закономерности реагирования человека через смех на отклонения от стандартных процессов объективации. Приведена сравнительная характеристика проявления смеха в разных национальных культурах, искусстве карикатуры и литературы, а также в искусстве разных национальных традиций: украинской, казахской, грузинской, французской.

Висвітлено актуальні питання теорії, а також найважливіші факти та явища історії мистецтв. Розкрито сутність таких понять, як абсурдизм, авторське кіно, антропософія, аріозо, вакханалія, дадаїзм, декадентство, ідіофони, істина, катарсис, каденція, карикатура, кіномузика, конструктивізм.

Освещены актуальные вопросы теории, а также наиболее важные факты и явления истории искусств. Раскрыта сущность таких понятий, как абсурдизм, авторское кино, антропософия, ариозо, вакханалия, дадаизм, декадентство, идиофоны, истина, катарсис, каденция, карикатура, киномузыка, конструктивизм.

Розглянуто різні види джерел і висвітлено історіографічні етапи вивчення проблеми. Досліджено ставлення митця щодо суспільно-економічної, культурної та національної політики влади. Проаналізовано взаємодію його національних орієнтирів і цензурних утисків. Вперше розглянуто погляди та принципові позиції режисера як карикатуриста та кінодокументаліста. Чітко визначено його роль у захисті української мови та культури. Висвітлено особливості поглядів на післявоєнне суспільне та культурне життя країни.

Досліджено розвиток вітчизняної сатиричної графіки у Галичині другої половини XIX - початку XX ст. На основі аналізу еволюції образної структури простежено художньо-стильові особливості сатиричної графіки. Вперше комплексно розглянуто сатиричну графіку як мистецьке явище у політичній та в побутовій сферах життя галицького суспільства. Визначено специфіку жанру карикатури не лише в масовій друкованій пресі, але і в рукописній сатиричній періодиці, в альбомному рисунку. Розглянуто у порівняльній перспективі творчість відомих художників-графіків і митців-аматорів. Характерними рисами сатиричної графіки визначено її утвердження як окремого жанру образотворчого мистецтва, вироблення синтезованих форм образотворчості.

Висвітлено основні поняття та методи розвитку уяви та мислення. Розглянуто зв'язок між розумовою і емоційною реакцією на оточення й особливості зображення людини в контексті історичного розвитку жанру шаржу та карикатури. Увагу приділено українському радянському шаржу, політичній карикатурі, формуванню сатиричного образу. Наведено інформацію про формально-образні засоби графіки сатиричного жанру, основні техніки створення вербальної карикатури, метод структурної схожості та фігуративний метод зображення людини.

Освещены основные понятия и методы развития воображения и мышления. Рассмотрена связь между умственной и эмоциональной реакцией на окружение, раскрыты особенности изображения человека в контексте исторического развития жанра шаржа и карикатуры. Уделено внимание украинском советскому шаржу, политической карикатуре, формированию сатирического образа. Дана информация о формально-образных средствах графики сатирического жанра, основных техниках создания вербальной карикатуры, методе структурной схожести и фигуративном методе изображения человека.

Розглянуто жанр карикатури як стислий політичний текст. Карикатура характеризується як семантично ускладнений текст. Наведено класифікацію карикатури за рядом ознак. Розглянуто карикатуру як неформальний канал комунікації. Названо головний інструмент неформальної політичної комунікації. Карикатуру розглянуто як політичний дискурс. Згадано відмінності політичної карикатури від інших видів політичних текстів. Виділено такі особливості карикатури, як евристичність, суггестія, терапевтичність, семантична компресія. Названо ряд умов для "успішності" карикатури. Розглянуто карикатури як візуальний засіб подачі інформації. Проаналізовано карикатури періоду виборів у Верховну Раду України.

Обгрунтовано ідею, що Кримська війна та соціально-політична криза визначили напрями динаміки вітчизняної культури другої половини XIX ст. Проаналізовано теоретичні роботи філософів і культурологів, де осмислюються проблеми культурної динаміки. Визначено фактори, що впливають на процеси культурного розвитку в період Кримської війни та перших післявоєнних років. За зразком уже наявних у філософії екстерналістської й інтерналістської моделей розвитку наукового знання запропоновано класифікацію факторів динаміки культури: інтерналістські фактори виникають у самій системі культури (інновація, спадкоємство, синтез), екстерналістські впливають на культурні процеси ззовні (екологічний, економічний, політичний, ідеологічний). Проаналізовано артефакти, які відображають культурну ситуацію періоду Кримської війни і перших повоєнних років: літературні твори, маловідому поезію, розповіді очевидців та учасників війни, карикатури, полотна живописців, театральні постановки. Доведено, що політична криза та війна акумулювали протестні настрої в суспільстві, підйом патріотизму та національного почуття, що, в свою чергу, визначило конструктивні тенденції розвитку вітчизняної культури.

Проаналізовано антибританську політичну карикатуру у Німеччині як засіб пропаганди у період Першої Світової війни. Досліджено особливості політичної карикатури як історичного джерела; систему організації пропаганди у кайзерівській Німеччині. Розглянуто образи, сюжети та персонажі карикатур, їх семантичне значення. Проаналізовано вплив антибританської карикатури на формування негативних стереотипів у німецькому суспільстві.

Розглянуто формування та закріплення негативних стереотипів про ірландців в свідомості англійців ХIХ - ХХ ст. Визначено основні методи розповсюдження подібних поглядів. Проаналізовано найяскравіші образи сформовані ЗМІ, літературою, суспільством. З'ясовано, що образи ірландців формувалися як відгук на запит суспільства, і головне, як відповідь на політичне домінування Великобританії в світі в ХIХ - ХХ ст.

На матеріалі часопису "Український тиждень" розглянуто основні тенденції розвитку сучасної системи візуально-зображальних жанрів. Здійснено аналіз і опис візуального контенту (фотографії, малюнки, інфографіка); визначено кількісний вияв зображальних елементів, їх функції тощо.

Визначено, що таке розважальний компонент у пресі, сформовано дефініцію цього поняття. Здійснено класифікацію розважального компоненту. Зокрема, розважальна частина складається із сатиричного та несатиричного складника. Обидва існують у вербальній і невербальній формі: сатира вербально наведена анекдотами, вперше виокремлено цитату як окремий жанр; невербально сатира виражена карикатурами, колажами. Вперше карикатуру, як різновид сатири, розглянуто з точки зору розважальності. З’ясовано важливе соціально-рекреаційне значення розважального компоненту преси. Досліджено реакцію сатиричного та несатиричного складника на суспільно-політичні події в Україні в кінці 2013 - на початку 2014 рр.

Досліджено колекцію англійської антинаполеонівської сатиричної графіки кін. XVIII - поч. XIX ст. з фондів Харківського художнього музею. Охарактеризовано індивідуальні особливості творчого почерку відомих англійських карикатуристів, підкреслено прямий зв'язок сюжетів карикатур з політичною ситуацією того часу. Більшість англійських карикатур межі XVIII - XIX ст. пов'язано з ім'ям Наполеона Бонапарта, який і був головним героєм переважної кількості сатиричних аркушів.

Проаналізовано особливості конструювання "образу ворога" в радянській політичній карикатурі другої половини 1929 - початку 1930 рр.

Вивчено проблеми гротеску в "малій прозі" Г. фон Додерера. Увагу зосереджено на таких виявах гротескової образності, як гротескові ситуації, карикатурна тілесність. Закцентовано роль персоніфікації як механізму створення гротескової модальності. Зазначено, що в новелах письменника гротескний модус проявляється через гротескові ситуації, які відіграють важливу роль в аспекті сюжетотворення та жанрології. Гротескної модальності досягнено завдяки карикатурній тілесності, персоніфікації, гіперболізації. Важливу роль у розгортанні гротескного модусу відіграє вибір наративних стратегій, зокрема, широке застосування гомодієгетичної оповідної інстанції, яка забезпечує найвигідніші умови для розкриття "усамітненої" "я"-свідомості, оскільки текст відкрито організує особистість "оповідача", "носія мовлення", який відчуває потребу поділитися з читачем своїми враженнями, набутим екзистенційним досвідом й оформлює цей досвід за допомогою гротесково-карикатурних художніх побудов.

Проаналізовано соціально-комунікативну природу художньої графіки сатирико-гумористичного журналу "Червоний перець" (20 - 30-ті рр. XX ст.), її взаємодію з текстовим наповненням. увагу приділено жанру карикатури, розглянуто його теоретичне визначення, основні функції в межах діяльності газет і журналів, тематичні напрями, становлення та подальший розвиток цього жанру графіки на сторінках аналізованого часопису. Проведено певну аналогію між журналом і коміксом.

Проаналізовано соціально-комунікативну природу художньої графіки сатирико-гумористичного журналу "Червоний перець" (20 - 30-ті рр. XX ст.), її взаємодію з текстовим наповненням. увагу приділено жанру карикатури, розглянуто його теоретичне визначення, основні функції в межах діяльності газет і журналів, тематичні напрями, становлення та подальший розвиток цього жанру графіки на сторінках аналізованого часопису. Проведено певну аналогію між журналом і коміксом.

Розкрито особливості сатиричної графіки у суспільно-політичній пресі українських губерній Південно-Західного краю під час Першої світової війни. Визначено мету, завдання та тематичну спрямованість карикатури, як своєрідного відображення загального суспільно-політичного дискурсу у Російській імперії. Висвітлено основні інформаційно-психологічні прийоми, що були застосовані карикатуристами для пропаганди стереотипів та антинімецьких ідей. З'ясовано роль карикатури у формуванні суспільної думки місцевого населення.