Висвітлено проблеми удосконалення форм фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва на основі особливостей створення та вивчення діяльності недержавних фондів підтримки підприємницької діяльності, інститутів кооперативної самоорганізації, кооперативних банків, товариств взаємних гарантій та державних гарантійних фондів. Проаналізовано ситуацію у сфері ціноутворення. Запропоновано заходи щодо поліпшення роботи органів державного контролю за цінами. Розглянуто питання оптимізації системи оподаткування з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва. Наведено рекомендації щодо удосконалення існуючої податкової системи. Досліджено проблеми встановлення оптимального обсягу зовнішньої інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень у комерційному банку, а також проблеми визначення вартості використаної інформації. Описано переваги та недоліки нової концепції формування собівартості продукції за умов прийняття Національних стандартів бухгалтерського обліку. Розкрито причини зменшення накопичення капіталу в Україні. Викладено пропозиції щодо поліпшення ситуації на фінансовому ринку та забезпечення підприємств капіталовкладеннями. Особливу увагу приділено формуванню ринкового механізму господарювання, який передбачає реалізацію заходів щодо зміни планових та економічних умов функціонування підприємств. На підставі аналізу літератури з даної теми та узагальнення практичного досвіду машинобудівних підприємств розроблено деякі методичні рекомендації щодо удосконалення планування собівартості продукції машинобудівного комплексу.

Висвітлено системний підхід до екологізації енергетики як одного з пріоритетних напрямів забезпечення національної безпеки та розвитку України. Досліджено екологічні аспекти державної енергетичної політики країни. У контексті Всесвітньої програми дій ООН на ХХІ ст. розглянуто стратегічні питання та прикладні проблеми Енергетичної Хартії та міжнародних забов'язань держави. Охарактеризовано загальний стан і розвиток нетрадиційної енергетики, зокрема, геліо-, вітро-, біоенергетику, геотермальну енергію, а також енергію океану - припливів, відпливів, хвиль. Наведено сучасні методи енергоефективності, зокрема, енергетичного менеджменту, еколого-енергетичного аудиту. Розглянуто нетрадиційні джерела енергії, які здатні у стислі терміни та з найменшими капіталовкладеннями збільшити енергетичну ефективність і незалежність державної енергетичної системи.

Освещен системный подход к экологизации энергетики как одного из приоритетных направлений обеспечения национальной безопасности и развития Украины. Исследованы экологические аспекты государственной энергетической политики страны. В контексте Всемирной программы действий ООН на ХХІ ст. рассмотрены стратегические вопросы и прикладные проблемы Энергетической Хартии и международных обязательств государства. Рассмотрено общее состояние и развитие нетрадиционной энергетики, в частности, гелио-, ветро-, биоэнергетики, геотермальной энергетики, а также энергии океана - приливов, отливов, волн. Приведены современные методы энергоэффективности, в частности, энергетического менеджмента, эколого-энергетического аудита. Рассмотрены нетрадиционные источники энергии, способные в короткие сроки и с наименьшими капиталлозатратами увеличивать энергетическую эффективность и независимость государственной энергетической системы.

Розглянуто питання регіональної співпраці, а також українсько-російських відносин в європейському контексті. Особливу увагу приділено економічним взаємозв'язкам двох держав. Визначено існуючі інтеграційні та дезінтеграційні тенденції. Розглянуто російські прямі капіталовкладення в українську економіку, принципи розвитку взаємодії. Зроблено висновок про переважання інтеграційних тенденцій над дезінтеграційними, про необхідність продовження співробітництва на основі взаємної вигоди. Наголошено, що вирішальним питанням для України залишається визначення своєї ідентичності, пріоритетів та інтересів розвитку.

Рассмотрены вопросы регионального сотрудничества, а также украинско-российских отношений в европейском контексте. Особое внимание уделено экономическим взаимосвязям двух государств. Обозначены существующие интеграционные и дезинтеграционные тенденции.Проанализированы российские прямые капиталовложения в украинскую экономику, принципы развития взаимодействия. Сделан вывод о преобладании интеграционных тенденций над дезинтеграционными, о необходимости продолжения сотрудничества на основе взаимной выгоды. Отмечено, что решающим вопросом для Украины остается определение своей идентичности, приоритетов и интересов развития.

Розглянуто основні категорії, методи фінансового менеджменту (ФМ), особливості управління активами, капіталом, фінансовими інвестиціями та капіталовкладеннями підприємства. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти ФМ за умов трансформації економіки країни, наведено основні характеристики інвестиційного портфеля. Запропоновано методики оцінки капітальних активів, облігацій, акцій, а також складання звіту про рух грошових коштів. Визначено основні параметри та показники інвестиційного проекту, проаналізовано вплив окремих його чинників на процес прийняття рішень щодо інвестування коштів.

Рассмотрены основные категории, методы финансового менеджмента (ФМ), особенности управления активами, капиталом, финансовыми инвестициями и капиталовложениями предприятия. Освещены теоретические и практические аспекты ФМ в условиях трансформации экономики страны, приведены основные характеристики инвестиционного портфеля. Предложены методики оценки капитальных активов, облигаций, акций, а также составления отчетов о движении денежных средств. Определены основные параметры и показатели инвестиционного проекта, проанализировано влияние отдельных его факторов на процесс принятия решений об инвестировании денежных средств.

Спростовано догму щодо того, що дефіцит коштів гасить інфляцію. Грунтуючись на даних переломного 2000 р. показано, що пожвавлення в економіці почалося значною мірою завдяки росту монетаризації. Передумови прискорення інфляції було створено внаслідок цінової та податкової політики уряду. Наголошено на необхідності заходів, які стимулювали б капіталовкладення та зростання виробництва для переходу такого пожвавлення у зростання.

Систему нетрадиційних джерел енергії (вітро-, сонячних, гідро- та біоконверторних електростанцій) оптимізовано лінійною моделлю за мінімумом установлених потужностей з урахуванням обмежень на виробітку енергії та питомі капіталовкладення. Прведено оцінку впливу сезонності на результати розв'язання композиційної та декомпозиційної систем, лінійного та нелінійного програмування.

Розглянуто взаємозв'язок між капіталовкладеннями, виробничою потужністю шахти та глибиною розробки пластів. Запропоновано збільшити ефективність використання капітальних вкладень за рахунок будівництва неглибоких шахт. Наведено кілька районів для можливого прискореного будівництва недорогих шахт.

Розкрито сучасне інноваційно-інвестиційне становище промислових підприємств України в розрізі як окремих галузей, так і регіонів. Наведено основні напрями їх інноваційно-інвестиційної стратегії.

Розглянуто діяльність страхової компанії (СК) з управління капіталом. Запропоновану модель побудовано на базі макроекономічної моделі Рамсея, вона допускає, що для вивчення діяльності компанії можна застосовувати принцип максимуму Л. С. Понтрягіна. Одержано остаточні розв'язки задачі оптимального керування капіталовкладеннями як у формі програмного, так і у формі оберненого зв'язку. На підставі одержаних результатів проаналізовано різні моделі поведінки СК залежно від вихідних даних.

Розглянуто питання розбудови національної інформаційної системи підтримки інноваційної діяльності. Адже сьогодні в розвинутих країнах обсяги капіталовкладень в інноваційні національні структури, що формують суспільні бази знань, дорівнюють, а інколи й перевищують капіталовкладення в основні фонди. Національні структури підтримки інновацій, побудовані на досягненнях нових інформаційних технологій, працюють в неперервному циклічному режимі, керуючи розвитком перетворювальних процесів в економіці.

Визначено сутність категорії "іноземні інвестиції"; чинники, які впливають на мотивацію та напрями міжнародного інвестування. Проаналізовано іноземні капіталовкладення в економіку України та розроблено пропозиції та рекомендації щодо формування оптимальної інвестиційної політики держави, яка б сприяла активізації іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Створено інженерну методику розрахунку економічно раціональних плівкових охолоджувачів з урахуванням гідродинамічних та тепломасообмінних процесів, що відбуваються у контактному пристрої плівкового тепломасообмінного апарату (ТМА) під час взаємодії фаз. Задачу оптимального проектування плівкових апаратів зведено до екстремальної задачі мінімізації цільової функції, що є зведеними витратами, які враховують капіталовкладення та експлуатаційні витрати стосовно року окупності апарату. Зазначено, що даний підхід до теплового розрахунку шару насадки плівкового ТМА запропоновано вперше. Проведено математичне моделювання плівково-струменевої гравітаційної течії рідини по впадині гофрованої поверхні з регулярною шорсткістю. Встановлено, що гідравлічний опір подається у вигляді трьох складових, якими є квадратичний та в'язкий опір і тертя ковзання. Детально розглянуто математичне моделювання процесів тепломасообміну у насадці плівкового охолоджувача у випадку проти- та поперечнотечійної схем руху фаз. Розроблено метод розв'язання системи диференціальних рівнянь у частинних похідних, що описують тепло- та масоперенос під час перехресної взаємодії потоків рідини та газу для прямого та непрямого випарного охолодження. Вперше проведено оптимальне проектування плівкових охолоджувачів для проти- та перехреснотечійної схем взаємодії фаз.

Розроблено методичні підходи і наведено практичні рекомендації щодо планування стратегій оптимального інвестиційного забезпечення інноваційних процесів, спрямованих на економічне зростання у транзитивній економіці України. Метод оптимізації інвестиційного забезпечення інновацій розроблено на основі досліджень виробничої функції як трифакторної моделі економічного зростання, необхідними елементами якого є реальні капіталовкладення, зайнятість населення в економіці та темп нематеріалізованого науково-технічного прогресу (інноваційна складова економічного зростання). Розвиток традиційних підходів у запропонованій моделі полягає у використанні темпової форми виробничої функції (рівняння темпів приросту) в якості цільової функції для визначення оптимальних пропорцій приросту факторів розвитку. Дана умова забезпечує багатоваріантність вибору стратегій зростання за різних сценаріїв розвитку та обмеження на прирости ресурсів. У якості доповнень до традиційних методів відбору і моніторингу інноваційних проектів запропоновано використовувати розроблені таблиці співвідношень граничних значень ризику і прибутковості, а також методи мережевого планування і управління.

Досліджено сутність та особливості оцінки інвестиційної привабливості як інструменту, що забезпечує ефективну реалізацію основних функцій механізму управління інвестиціями. Обгрунтовано рівні формування факторів інвестиційної привабливості підприємства. З'ясовано основні характеристики, з використанням яких проаналізовано сучасні методи визначення рівня інвестиційної привабливості підприємства, створено нові способи оцінки та доповнено класифікацію факторів і резервів її підвищення. Запропоновано механізм обгрунтування інвестиційного рішення з урахуванням рівня ефективності проекту та привабливості підприємства. Наведено рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності капіталовкладення за допомогою методів, що враховують фактор часу та використання динамічної ставки дисконтування, яка дозволяє врахувати різні чинники впливу.

Доведено, що за умов перехідної економіки державі належить провідна роль у формуванні інвестиційної політики, насамперед у визначенні пріоритетних напрямів інвестування. Обгрунтовано недоцільність використання спеціальних стимулів щодо залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) як складової загальних умов функціонування іноземних інвестицій та можливість застосування певних пільг. Систематизовано основні критерії та складові формування сприятливого інвестиційного клімату в країнах Вишеградської групи: створення іміджу країни та її політичного потенціалу на світовій арені, вигідне географічне розташування, кваліфіковану робочу силу, макроекономічну стабілізацію, чітке та стабільне законодавство, лібералізацію економічної діяльності, проведення приватизації, надання інвестиційних пільг, створення спеціальних економічних зон. Визначено, що для успішного заохочення інвестицій України, виходячи з досвіду розробки ефективних заходів заохочення ПІІ в країнах Вишеградської групи, важливо забезпечити іноземних інвесторів, капіталовкладення яких відповідають пріоритетам країни, тобто проводити ідентифікацію інвесторів; створити сприятливе середовище для зростання ПІІ у приватний сектор шляхом встановлення прозорого та справедливого режиму регулювання та захисту прав інвесторів.

Розроблено теоретичні засади та методичні рекомендації щодо удосконалення механізму відновлення основних фондів на підприємствах міського електротранспорту. Розкрито зміст поняття "відновлення основних фондів" в аспекті спрямування планових заходів на відшкодування матеріально застарілих основних виробничих фондів на більш високому технічному рівні з досягненням суттєвого соціально-економічного ефекту. За допомогою економіко-математичних моделей досліджено вплив умов підприємства на питомі капіталовкладення. Запропоновано методичні підходи щодо удосконалення планування й ефективності використання капітальних вкладень, в основу яких покладено економіко-математичне моделювання та короткострокове прогнозування капітальних вкладень на відновлення основних фондів. Здійснено оптимізацію планів перевезень пасажирів з цільовою функцією мінімізації капітальних вкладень. Обгрунтовано доцільність використання лізингових операцій як альтернативного способу фінансування капітальних вкладень на відновлення основних фондів.

Досліджено наукові та практичні проблеми вдосконалення управління залученням інвестицій у підприємства видавничої галузі за умов інформатизації суспільства та ринкових перетворень з метою формування потужних вирбничо-збутових комплексів зі значними капіталовкладеннями, обсягами залучених інвестицій і розвиненою інфраструктурою у взаємозв'язку зі зростанням ролі інформаційних ресурсів у розвитку національної економіки. Розвинуто науково-практичні засади управління інвестиційним процесом підприємств на регіональному та галузевому рівнях. Наведено пропозиції щодо підвищення ефективності управління залученням інвестицій у підприємства видавничо-поліграфічної галузі (ВПГ). Обгрунтовано напрями державної політики у сфері соціально-економічного розвитку вітчизняної видавничої галузі. Розроблено ринково-орієнтовану модель управління інвестиційним процесом підприємств ВПГ, яка системно відображає основні чинники інвестиційної привабливості, базується на принципах внутрішнього економічного механізму та грунтується на результатах кореляційно-регресивного аналізу.

Проведено аналіз та систематизація показників геолого-економічної оцінки на завершальних етапах розробки родовищ. Визначено типові складові циклу геологічного вивчення та освоєння родовищ корисних копалин. Встановлено, що особливою складовою геолого-економічної оцінки родовищ на завершальних стадіях освоєння є капіталовкладення в ліквідаційні роботи і рекультивацію. Обгрунтовано доцільність формування ліквідаційного фонду розробки родовищ корисних копалин.

Виконано зіставлення фактичних показників енергоекономічного розвитку України у 2005 - 2011 рр. з основними відповідними прогнозними показниками діючої Енергетичної стратегії (ЕС) України (валовий внутрішній продукт (ВВП), первинні паливно-енергетичні ресурси (ПЕР), електроенергія, природний газ, енергоємність ВВП). Установлено, що зазначені фактичні показники у 2006 - 2008 рр. були близькими або кращими за показники оптимістичного сценарію ЕС. Фінансово-економічна криза 2008 та подальших років порушила цю тенденцію в бік їх значного погіршення у 2009 р., однак вже станом на 2011 р. обсяги виробництва ВВП, споживання електроенергії і первинних ПЕР вийшли на траєкторію песимістичного розвитку, передбачену діючою Енергетичною стратегією (їх розбіжність з фактичними даними складає 1,5 - 2,5 %). Це демонструє досить високу точність та надійність прогнозування, проведеного під час розроблення діючої Енергетичної стратегії. Показано, що у порівнянні з періодом 2001 - 2005 рр. умови та вимоги щодо забезпечення необхідних обсягів фінансування процесів оновлення та розвитку підприємств електроенергетичного комплексу (ЕЕК) в період 2006 - 2010 рр. суттєво погіршились. Ситуація, що склалася в інвестуванні ЕЕК України, вимагає, щоб протягом всього періоду до 2030 р. капіталовкладення в його розвиток здійснювались не лише за рахунок підприємств-виробників, але й з потужного додаткового джерела, а саме, з державного фонду розвитку ЕЕК (Фонд).

Досліджено інноваційні проекти з безприбутковими капіталовкладеннями. Визначено частку непогашених інвестиційних витрат в основні фонди протягом розрахункового періоду амортизаційних відрахувань за беззбиткового виробництва інноваційної продукції. Продемонстровано, що за подальшого виробництва продукції після віднесення вартості основних фондів на собівартість виробництва в повному обсязі беззбитковий проект генерує операційний прибуток, що обумовлено забезпеченням зони безпеки (запасу фінансової міцності) проекту.