Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

Розглянуто традиційні зразки українського фольклору, в яких образ хліба трактується як ідеал добробуту, моралі народу та альтернатива голоду. Наведено творені в різні часи, за різних соціально-побутових обставин, прислів'я, приказки, думи, родинно-побутові казки, легенди, перекази, оповідання, тобто основні народні поетичні та прозові твори, які складають одне з найцінніших надбань національної духовної культури та відображають історію, побут народу, його філософію, етику, життєвий досвід.

Розглянуто новелістику відомого англійського драматурга, публіциста та літературного критика Бернарда Шоу. "Малі" епічні твори Шоу, об'єднані у збірці "The Black Girl in Search of God and some Lesser Tales", створювалися письменником протягом всього його життя, вони є своєрідним втіленням пошуків нового жанру та еволюції його творчої особистості. "Казкам" Шоу, як і його драмам, притаманні змішування жанрів і специфічний засіб відображення реального крізь призму фантастичного. Вони різноманітні як за проблематикою і жанрами, так і за вибором і побудовою сюжетів. Поряд із самостійними (реальними та фантастичними) сюжетами спостерігаються біблейські та літературні алюзії. Конфлікти, що лежать в основі сюжетів, мають філософський, соціальний або суто літературний характер. Побудова сюжетів "малих" прозаїчних форм Б.Шоу бездоганна і включає практично всі основні класичні елементи: пролог, кульмінацію, розв'язку, епілог. Новели характеризуються чіткою, художньо-логічною, хоча часом і парадоксальною, композицією. Загальна ідейна спрямованість новел - викриття хиб сучасного авторові суспільства. "Малі" форми Б.Шоу представлено такими жанрами: літературна казка, притча, новела, оповідання, сатира, "інтелектуальна драма для читання", мініатюра-гумореска. Найбільш поширений художній засіб - парадокс. Безумовне значення "малих" полягає в їх художній своєрідності, яка дає можливість авторові висловити свої філософські, етичні та естетичні принципи в лаконічній формі.

Висвітлено малознані та зовсім невідомі факти з життя українського фольклориста, етнографа, перекладача Осипа Роздольського, наукові дослідження якого охоплюють багато регіонів України - Галичину, Волинь, Поділля, Закарпаття, Покуття, Буковину, Лемківщину, області Центральної та Північно-Східної України - Чернігівщину, Полтавщину, Київщину. Розглянуто фольклористичний доробок науковця, опрацьовані ним казки, анекдоти, небилиці, легенди, перекази, оповідання, народні пісні.

Проаналізовано естетичну парадигму творчості М.Черемшини, фонетичні та фономорфологічні особливості слів у епістолярії В.Стефаника. Всебічно досліджено зв'язки письменників "Покутської трійці" з січовим рухом у Галичині та Буковині на початку XX ст. Значну увагу приділено прозовій творчості Б.Лепкого, основним аспектам національно-духовної диференціації, архетипу лісу та землі у казках Н.Кобринської, а також українській класичній новелі.

Розглянуто питання теорії та практики перекладу з української, французької та німецької мов, зокрема, на прикладі перекладу казки, детективів, діалогічної мови в "Кульгавому бісі" Лесажа, мовно-фольклорних елементів у віршах Л.Українки та їх передачі в болгарських та французьких перекладах. Визначено відображення стилістичних особливостей мови Ф.Війона в перекладах його поезії українською та російською мовами, передачу ритму поезій П.Тичини французькою мовою, а також українські народнофольклорні елементи в перекладі М.Рильського роману "Тристан та Ізольда".

Розглядається жанрова специфіка легенди і казки, їх конгруентні величини і поняття, принципи класифікації легенди, типи казок як відображення національної пракультури та її форм в останні століття, зокрема, чарівні, соціально-побутові казки, казки про тварин. Визначено головні типи персонажної системи міфологічної легенди і казки, зроблено аналіз функціонування символічних підсистем фольклорних мотивів (космогонічної, просторової, хронологічної, числової, кольористики). Розкривається казуальна імплікація сюжетних елементів легенди і казки, виявлено сентенціональні зв'язки традиційних формул, притаманних досліджуваним жанрам. Осмислюється процес видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляції під впливом культурних перетворень сучасного суспільства.

Проаналізовано науковий доробок визначних українських дослідників і збирачів фольклору, а саме: О.Потебні, В.Петрова, Н.Присяжнюк, І.Гурина, М.Мишастого, О.Стеблянка, М.Мицика та Г.Танцюри. Висвітлено актуальні питання історії фольклористики, теорії видів і жанрів фольклору (байки, балади, билини, бувальщини, загадки, казки, легенди, переказу, прислів'я та приказки), символіки та літератури.

Досліджено фокус показу портретних описів у різних типах тексту (романі, п'єсі, народній і літературній казках) на матеріалі англійської та американської літератур. Детально вивчено форми репрезентації дійових осіб.

Досліджено просторово-часову символіку української чарівної казки, яка відбиває елементи фольклорних уявлень про співвідношення реального і фантастичного світів. Особливу увагу приділено проблемі детермінованості образу шляху. У символіці казкового шляху відбиваються такі елементи фольклорної свідомості, як уявлення про двоєдину структуру казкового простору, нерозривність часових і просторових параметрів (тривалість і протяжність), про замкнено-розімкнений характер казкових сфер та наявність єдиного інформаційного поля за межами реального світу.

Наведено контрастивний аналіз знакової природи української та латинської терміносистеми, комунікативно-прагматичний аналіз художніх листів українського епістолярного мовлення. Розглянуто питання універсальності та специфічності способів метафоризації в українській, російській та англійській мовах. Представлено семантичну характеристику англіцизмів. Визначено специфіку російського Просвітництва в контексті європейського, жанрову специфіку поеми "Псалми степу" Є.Маланюка, особливості просторово-часової організації драматичного етюду О.Олеся "По дорозі в Казку". Висвітлено проблематику прози на тему штучного голодомору 1932 - 1933 рр. в екзистенційному аспекті, поетику прози О.Забужко в постмодерністському аспекті інтерпретації.

Приведены контрастивный анализ знаковой природы украинской и латинской терминосистемы, коммуникативно-прагматический анализ художественных писем украинской эпистолярной речи. Рассмотрены вопросы универсальности и специфичности способов метафоризации в украинском, русском и английском языках. Представлена семантическая характеристика англицизмов. Определены специфика русского Просветительства в контексте европейского, жанровая специфика поэмы "Псалмы степи" Е.Маланюка, особенности пространственно-временной организации драматического этюда А.Олеся "По дороге в Сказку". Освещены проблематика прозы на тему искусственного голода 1932 - 1933 гг. в экзистенциальном аспекте, поэтика прозы О.Забужко в постмодернистском аспекте интерпретации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано історичний досвід Батуринської землі в догетьманський період. Висвітлено проблеми екології та культуролінгвістики в їх відношенні до прабатьківщини індоєвропейців та зв'язок з давньою історією України. Розглянуто особливості української геополітики, генези жанру казки про тварин, розкрито теоретичні засади українознавства.

Проанализирован исторический опыт Батуринской земли в догетманский период. Освещены проблемы экологии и культуролингвистики в их отношении к древней отчизне индоевропейцев и связь с древней историей Украины. Рассмотрены особенности украинской геополитики, генезиса жанра сказки о животных, раскрыты теоретические основы украиноведения.

Розглянуто питання духовності та родинної культури у народному побуті Поділля. Висвітлено динаміку образної системи народної прози Поділля, образ брацлавського полковника Данила Нечая в українських народних піснях, міфологічні образи в казках. Описано особливості народної православної архітектури Поділля XVII - XVIII ст. у контексті художнього розвитку європейської культури. Проаналізовано специфіку родинно-виховного досвіду елітарних родин Східного Поділля, роль етнопедагогічного досвіду в адаптації дитини до соціуму, формування національної свідомості, патріотизму в учнів початкових класів, розвиток етносоціальної культури молоді.

Рассмотрены вопросы духовности и семейной культуры в народном быте Подолья. Освещены динамика образной системы народной прозы Подолья, образ брацлавского полковника Даниила Нечая в украинских народных песнях, мифологические образы в сказках. Описаны особенности народной православной архитектуры Подолья XVII - XVIII ст. в контексте художественного развития европейской культуры. Проанализированы специфика семейно-воспитательного опыта элитарных семей Восточного Подолья, роль этнопедагогического опыта в адаптации ребенка к социуму, формирование национального сознания, патриотизма у учеников начальных классов, развитие этносоциальной культуры молодежи.

Розглянуто питання лексикології, фразеології, ономастики, ідеостилю, граматики, історії мови. Описано механізм формування сленгу, наведено класифікацію епітетів, народно-розмовні варіанти чоловічих імен на основі антропонімічних досліджень сіл Підгаєцького району Тернопільщини. Представлено загальну характеристику ономастикону закарпатської народної казки. Проаналізовано особливості відтворення семантики та внутрішньої форми онімів української народної казки в англомовному перекладі, семантико-прагматичні особливості перформативних висловлювань у формулах мовленнєвого етикету. Висвітлено специфіку граматичного вираження порівняльних конструкцій з темпоральною лексикою, лексико-семантичний спосіб творення іменників словотвірної категорії особи в лемківському говорі. Описано комунікативні функції безособово-інфінітивних речень сучасної української мови. Проаналізовано особливості використання української мови в церковній літературі другої половини ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии, ономастики, идеостиля, грамматики, истории речи. Освещен механизм формирования сленга, приведены классификация эпитетов, народно-разговорные варианты мужских имен на основе антропонимических исследований сел Подгаецкого района Тернопольской области. Представлена общая характеристика ономастикона закарпатской народной сказки. Проанализированы особенности воспроизведения семантики и внутренней формы онимов украинской народной сказки в англоязычном переводе, семантико-прагматические особенности перформативных высказываний в формулах этикета речи. Изучены специфика грамматического выражения сравнительных конструкций с темпоральной лексикой, лексико-семантический способ создания существительных словообразовательной категории личности в лемковском говоре. Раскрыты коммуникативные функции безличностно-инфинитивных предложений современного украинского языка. Проанализированы особенности использования украинского языка в церковной литературе второй половины ХІХ ст.

Висвітлено художню специфіку белетристики для дітей, комунікативні аспекти дитячої книги. Описано функцію антропонімів у дитячій літературі. Проаналізовано соціокультурну роль літературної казки. Розглянуто питання рецепції української народної казки в болгарській дитячій літературі.

Освещены художественная специфика беллетристики для детей, коммуникативные аспекты детской книги. Описана функция антропонимов в детской литературе. Проанализирована социокультурная роль литературной сказки. Рассмотрены вопросы рецепции украинской народной сказки в болгарской детской литературе.

Висвітлено проблеми взаємодії лексичної та граматичної семантики у структурі слова, словосполучення і речення та діалектології української мови. Розглянуто проблему синтаксичного поля міри і ступеня вияву інтенсивності дії у сучасній науковій літературі. Наведено лексико-семантичну характеристику чотиривалентних дієслів руху, переміщення. Описано семантичну структуру іменникових звуколексем в українській мові. Проаналізовано стилістичну роль звукового повтору в українських народних казках.

Освещены проблемы взаимодействия лексической и грамматической семантики в структуре слова, словосочетания и предложения, а также диалектологии украинского языка. Рассмотрена проблема синтаксического поля меры и степени проявления интенсивности действия в современной научной литературе. Приведена лексико-семантическая характеристика четырехвалентных глаголов движения, перемещения. Раскрыта семантическая структура существительных звуколексем в украинском языке. Проанализирована стилистическая роль звукового повторения в украинских народных сказках.

Розглянуто питання мовознавства, літературознавства та мистецтвознавства. Проаналізовано особливості формування назв населених пунктів Полтавщини у давньоукраїнській мові до XIV ст. Висвітлено комунікативну парадигму двоскладних дієслівних простих речень, художньо-змістові особливості трагедії І.Карпенка-Карого "Сава Чалий". Розкрито типологію російської літературної казки першої половини ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы языковедения, литературоведения и исскуствоведения. Проанализированы особенности формирования названий населенных пунктов Полтавского региона в древнеукраинском языке до XIV ст. Освещены коммуникативная парадигма двухсоставных глагольных простых предложений, художественно-содержательные особенности трагедии И.Карпенка-Карого "Сава Чалый". Представлена типология русской литературной сказки первой половины ХІХ ст.

Висвітлено особливості мови українських тваринників проукраїнської культури. Визначено причини захворювань тварин, надано народні назви хвороб. Проаналізовано місце тварин у народній творчості. Приділено особливу увагу казкам, пісням, загадкам, прізвищам, назвам населених пунктів, художнім творам, в основі назв яких є тварини.

Освещены особенности речи украинских животноводов праукраинской культуры. Определены причины заболеваний животных, даны народные названия их болезням. Проанализировано место животных в народном творчестве. Уделено особое внимание сказкам, песням, загадкам, фамилиям, названиям населенных пунктов, художественным произведениям, в названиях которых есть животные.