Висвітлено історію становлення української музично-естетичної думки та музичної критики, особливості позамузичних чинників організації художньої цілісності в музичних текстах кінця XX ст. Подано інформацію про особливості іконопису Слобожанщини, українську народну кераміку, одягові металеві прикраси болгар Півдня України. Розкрито етапи розвитку на шляху європейської інтеграції сучасного українського мистецтва, соціоекономічні проблеми театру та особливості театрального менеджменту за ринкових умов.

Освещены история становления украинской музыкально-эстетической мысли и музыкальной критики, особенности внемузыкальных факторов организации художественной целостности в музыкальных текстах конца XX в. Подана информация об особенностях иконописи Слобожанщины, украинской народной керамике, металлических украшениях одежды болгар Юга Украины. Раскрыты этапы развития и пути европейской интеграции современного украинского искусства, социоэкономические проблемы театра и особенности театрального менеджмента в рыночных условиях.

Висвітлено особливості педагогічної методики провідних кінорежисерів - Л.В. Кулешова та І.А. Савченка, їх творчу та педагогічну спадщину (ПС), значний внесок у кінознавство в контексті розвитку кіноосвіти в Україні. Проаналізовано роль ПС митців для розвитку національної кіноосвіти.

Освещены особенности педагогической методики ведущих кинорежиссеров - Л.В. Кулешева и И.А. Савченко, их творческое и педагогическое наследие (ПН), значительный вклад в киноведение в контексте развития кинообразования в Украине. Проанализирована роль ПН кинодеятелей для развития национального кинообразования.

Розглянуто персоналізовану історію європейського кіномистецтва, що розглянута на засадах культурологічного аналізу, застосування якого актуалізує низку важливих проблем: потенціал концептуального перехрестя «культурологія - кінознавство», особливості трансформаційних процесів у логіці руху європейського кінематографа, історико-культурні етапи «класика - постмодернізм - неокласика». Наголошено на феномені «персоналізація», що розглядається як структурний елемент біографічного методу - одного з наріжних чинників культурологічного аналізу. «Персоналізовану історію європейського кіномистецтва» інтерпретовано відповідно до естетико-художніх уподобань автора.