Досліджено історико-літературний контекст видатної пам'ятки української літератури кінця XVIII - початку ХІХ ст. - "Історії Русів". Проаналізовано глибоку політичну ідейність цього твору як складну, далеку від традиційної літописної, багатопланову композицію, в якій гармонійно поєднані характеристики історичних діячів, описи подій, битв, повстань, змов, тлумачення документів, актів, угод тощо. Особливу увагу приділено характеристиці "Історії Русів" у контексті європейської літератури. Пам'ятку розглянуто у взаємозв'язку з творчістю українських романтиків, Т.Шевченка, О.Пушкіна, Д.Байрона, П.Мериме, декабристів, польських письменників та поетів ХІХ ст. Підкреслено, що "Історія Русів" великою мірою сприяла виробленню в українських письменників першої половини ХІХ ст. нового змісту і форми у розробці історичної теми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)612

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено економічні, соціальні та культурні виміри глобалізації. Проаналізовано теорії, які передбачають кінець націй, самобутніх культур, праці, змову еліти проти людства. Розглянуто питання декодування трансформацій, що відбуваються сьогодні у сфері праці, міжнародних відносинах, функціонуванні держав і культурі.

Освещены экономические, социальные и культурные измерения глобализации. Проанализированы теории, предусматривающие конец наций, самобытных культур, труда, заговор элиты против человечества. Рассмотрены вопросы декодирования трансформаций, которые происходят сегодня в сфере труда, международных отношениях, функционировании государств и культуре.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)017.0

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто корупцію як першочергову проблему країн, що розвиваються. Зазначено, що хабарництво, таємні змови, різноманітне шахрайство призводять до занепаду економіки, а також до політичної нестабільності. Викладено схему організації антикорупційної політики. На конкретних прикладах показано, як сміливі та рішучі керівники змогли приборкати корупцію в своїх установах.

Рассмотрена коррупция как первоочередная проблема стран третьего мира. Установлено, что взяточничество, тайные договоренности, разнообразное мошенничество приводят к упадку экономики, формированию хищнических элитных кругов, а также к политической нестабильности. Изложена схема организации антикоррупционной политики. На конкретных примерах показано, как смелые и решительные руководители смогли побороть коррупцию в своих организациях.

Розкрито малознані літературні та культурологічні аспекти життя України середини ХІХ ст. Висвітлено прагнення українських романтиків, їх ідеї щодо зміни самодержавного суспільства, проаналізовано діяльність створеної ними змовницької організації - Кирило-Мефодіївського Братства. Показано, що організатори Братства (М.Костомаров, В.Білозерський, М.Гулак, М.Савич та інші "змовники") щиро вірили в месійне призначення України, в те, що вона зуміє стати центром слов'янського світу, сконсолідувати всі слов'янські народи в єдину Федерацію, засновану на принципах християнської моралі, у якій пануватимуть мир, спокій, злагода, дружні відносини, де всі будуть рівні та не буде гніту та насильства над людиною.

Раскрыты малоизвестные до настоящего времени литературные и культурологические аспекты жизни Украины середины ХІХ ст. Освещены стремления украинских романтиков, их идеи по изменению самодержавного общества, проанализирована деятельность созданной ими заговорщической организации - Кирилло-Мефодиевского Братства. Показано, что организаторы Братства (Н.Костомаров, В.Белозерский, Н.Гулак, Н.Савич и другие "заговорщики") искренне верили в мессионное назначение Украины, в то, что она сумеет стать центром славянского мира, консолидировать все славянские народы в единую Федерацию, основанную на принципах христианской морали, в которой будет царить мир, спокойствие, согласие, дружные отношения, где все будут равны и не будет угнетения и насилия над человеком.

Визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов'язковий безпосередній та альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Вперше обгрунтовано, що предмети злочину, вказані у ст. 292 Кримінального кодексу (КК), характеризуються чотирма загальними ознаками, які мають певний юридичний зміст і є рівнозначними. Розкрито специфіку понять "пошкодження" і "руйнування" об'єктів магістральних трубопроводів, наведено пропозицію щодо доповнення диспозиції ст. 292 КК поряд із названими поняттями терміном "інше діяння". Обгрунтовано висновок про можливість ідеальної сукупності аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, але й з хуліганством, що має важливе значення для відповідної оцінки скоєного. Розкрито зміст наслідків даного злочину, розвинуто й уточнено положення щодо визначення пошкодження та руйнування, а також можливості наслідків самостійних видів суспільно небезпечних дій. Встановлено, що у разі скоєння даного злочину виникає ієрархія наслідків : перший (проміжний) - пошкодження (руйнування) предмета, другий (похідний) - порушення нормальної роботи транспорту. Розглянуто специфіку причинного зв'язку під час вивчення пошкодження (руйнування) об'єктів магістральних трубопроводів. Подано детальний аналіз кваліфікуючих ознак складу злочину, що викликають труднощі у практиці застосування закону (скоєння злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, загальнонебезпечним способом, спричинення загибелі людей, інших нещасних випадків з людьми, аварій, пожеж, значного забруднення довкілля). З'ясовано, що пошкодження

Вперше розглянуто становлення та подальший розвиток інституту співучасті у розкраданнях на підставі аналізу джерел вітчизняного кримінального права. Запропоновано класифікацію спільних дій залежно від їх характеру та обсягу, а також часу виконання у процесі вчинення розкрадань. Розвинуто наукові положення щодо кваліфікації групових злочинів. Аргументовано, що до розкрадань, вчинених за попередньою змовою групою осіб, слід відносити випадки спільного виконання та співучасть з розподілом ролей у процесі здійснення єдиного для групи злочинного наміру. Удосконалено загальне визначення злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Доведено, що попередня змова та попередня організованість як ознака організованої групи не тотожні поняття. Розглянуто поняття стійкості як об'єктивної ознаки організованої злочинної групи, під якою пропонується розуміти здатність групи до тривалого функціонування та успішної протидії заходам, вжитим правоохоронними органами з метою викриття групи та притягнення її учасників до кримінальної відповідальності. На відміну від позиції законодавця аргументовано висновок, що група може бути визнана організованою не тільки у випадках об'єднання для вчинення двох або більше злочинів, але навіть і одного злочину, якщо останній охоплюється поняттям злочинної діяльності. Наведено трактування поняття злочинної організації, чинне законодавче визначення якої не дає можливості для чіткого розмежування з організованою групою.

Вперше зроблено спробу вирішити завдання вдосконалення кримінальної відповідальності за угон транспортних засобів у рамках загальної проблеми гармонізації законодавства України та країн Європейського Співтовариства. Розглянуто недостатньо розроблені кримінально-правові, кримінологічні та практичні питання боротьби з угоном транспортних засобів. Запропоновано статтю, що передбачає відповідальність за угон транспортних засобів, внести до нового Кримінального кодексу України до розділу "Злочини проти власності", яка матиме назву "Угон або захоплення транспортних засобів" із доповненням її кваліфікуючими ознаками: вчинення угону з заподіянням значної шкоди потерпілому, неодноразовість, вчинення угону зі стоянок, що охороняються, вчинення угону особою, яка має судимість за аналогічні злочини. Запропоновано скасувати відповідальність за угон, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Подано кримінологічну характеристику даної злочинності, особи злочинця і потерпілих від угонів транспортних засобів. Проаналізовано питання загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання угонів та внесено пропозиції щодо підвищення його ефективності.

Досліджено зміст правового регулювання трудових відносин в США. Встановлено конкретно-історичні умови, за яких змінювалося правове регулювання трудових відносин. Проаналізовано суть і висвітлено шляхи застосування доктрини "таємної змови", процедури "належного судового розгляду", судового припису "інджакшн" і законодавчих актів, за якими встановлювались порядок створення та діяльності робітничих організацій, укладення колективних та індивідуальних договорів, тривалість робочого часу, визначалась оплата та умови праці. Розглянуто еволюцію засобів правового регулювання трудових відносин у США. З'ясовано особливості судових прецедентів у регулюванні трудових відносин. Охарактеризовано еволюцію федерального та штатного законодавства, що регулювало створення та діяльність професійних спілок. Проаналізовано зміни у провідних інститутах трудового, цивільного й адміністративного права. Виявлено й охарактеризовано зміни функцій держави США щодо політики запобігання страйковій боротьбі.

Проаналізовано форми вираження історіософської концепції у трилогії Д.С.Мережковського "Царство Звіра". Визначено місце даного твору в системі циклів письменника. Досліджено вплив історіософської концепції Д.С.Мережковського на розвиток російської літератури початку XX ст., зокрема, розглянуто процес засвоєння філософських і художніх досягнень письменника В.Брюсовим і М.Алдановим. Виявлено й охарактеризовано особливості внутрішньожанрового різновиду роману. Визначено джерела формування історіософської концепції Д.С.Мережковського. Розкрито специфіку та функції стилізації. Розглянуто особливості формування мотивів (дзеркала, свічі, двійництва, влади, змови), а також міфологічні, фольклорні, релігійні та літературні джерела образності, досліджено феномен усвідомлюваних сновидінь.

Розглянуто сутність, структуру, типологізацію та генезис теоретико-методологічних засад дослідження галузевих ринків (ГР). Визначено причини та форми концентрації ГР, описано види бар'єрів входження фірм на ринки. Увагу приділено причинам і наслідкам існування не- та стратегічних бар'єрів входження. На підставі сучасних моделей досліджено стратегічної поведінки фірм на ГР, висвітлено сутність і напрями стратегічної конкуренції, мотиви та наслідки процесів злиття та поглинання, змови та вертикальних обмежень.

Рассмотрены сущность, структура, типологизация и генезис теоретико-методологических основ исследования отраслевых рынков (ОР). Определены причины и формы концентрации ОР, описаны виды барьеров вхождения фирм на рынки. Внимание уделено причинам и последствиям существования не- и стратегических барьеров вхождения. На основе современных моделей исследовано стратегическое поведение фирм на ОР, освещены сущность и направления стратегической конкуренции, мотивы и последствия процессов слияния и поглощения, сговора и вертикальных ограничений.

Вперше досліджено стан наукової розробки проблеми імперського напряму пострадянської російської історіографії Другої світової війни. Розглянуто його місце та значення в пострадянській російській історичній науці. Встановлено методологічні основи даного напряму. З'ясовано його основоположний методичний принцип, заснований на імперській моделі індустріального суспільства. Визначено методичні новації імперського напряму: метод альтернативної історії та межі його застосування, посадово-функціональний метод, специфічні вимоги до принципу об'єктивності. Розкрито суть базової категорії імперського напряму "простір, вільний від індустріальних стосунків". Встановлено генез і сутність гіпотез імперського напряму: "органічність глобальних воєн" в індустріальному суспільстві, "Pax America", "подвійна змова", "корумпованість", "командирів мирного часу", розроблених під час вивчення причин глобальних воєн.

Обгрунтовано теоретичний підхід щодо визнання груповим злочину, вчиненого групою осіб без попередньої змови, за попередньою змовою, незалежно від характеру виконуваних співучасниками кримінально значущих ролей, організованою групою чи злочинною організацією, якщо інше не передбачено в статті Особливої частини КК України. Досліджено особливості кримінальної відповідальності за активну участь у масових заворушеннях. Доведено потребу диференціювати розмір покарання для їх організаторів та учасників. Запропоновано нову законодавчу модель призначення покарання за групові злочини в залежності від виду співучасників. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення норм законодавства України про кримінальну відповідальність в частині визначення поняття групового злочину, його видів, а також призначення покарання співучасникам.

Висвітлено історію епохи палацових переворотів у Росії в 1720 - 1760 рр. Описано процес політичної нестабільності у Росії в XVIII ст. Увагу приділено династичним проблемам роду Романових, зміні влади в результаті змови та військового заколоту в контексті історії України.

Розглянуто поняття "суспільна згода" як системотвірна основа будь-якого суспільства, оскільки вона регулює операції "інклюзії/ексклюзії", відокремлення "своїх" від "чужих", які є базовими для конституювання суспільної системи. Подібне відокремлення конкретизується за допомогою функціональної тріади "орієнтація - інтеграція - агресія", яка охоплює всі напрямки ідентифікації й об'єднання людських колективів і спільнот. Обгрунтовано тезу про те, що в рамках операції "орієнтації" діють концептуальні метафори "сховища", "стежини", "сили" та "зв'язків", сценарій взаємодії яких є підставою для легітимації влади, символічного порядку та соціальної єдності, обумовлюючи тип суспільства. На підставі наданої концептуальної схеми проаналізовано типи згоди в історії суспільства, де основну увагу приділено аналізу типу згоди в політичних суспільствах, яка має вигляд "консенсус інтересів" і будується на основі принципів соціальної справедливості. Показано, що специфікою посткомуністичних суспільств є принциповий еклектизм досягнення сценаріїв суспільної згоди, серед яких основною моделлю виступає популістська модель згоди як змови лідера з масами. Виявлено системні параметри кризи всіх видів суспільної згоди в Україні та сформульовано висновок про те, що єдиним кроком подолання "консенсуального колапсу" може бути "консенсус еліт".

Розглянуто питання державного захисту конкуренції в Італії, Франції, Аргентині. Подано інформацію про загальний стан економіки, законодавчу базу конкурентної політики, органи захисту конкуренції, процедуру припинення порушень правил конкурентної боротьби в даних країнах. Увагу приділено припиненню картельних змов підприємців, зловживань монопольним становищем, а також різним проявам недобросовісної конкуренції.

Проаналізовано світовий досвід захисту конкуренції. Охарактеризовано загальний стан економіки, законодавчу базу конкурентної політики, органи захисту конкуренції, процедуру припинення порушень правил конкурентної боротьби в Китаї, Австралії та Японії. Розкрито проблеми картельних змов підприємців, зловживань монопольним становищем, недобросовісної конкуренції.

Розглянуто загальний стан економіки, законодавчу базу конкурентної політики, органи захисту конкуренції, процедуру припинення порушень правил конкурентної боротьби в Південній Кореї та Канаді. Увагу приділено питанням припинення картельних змов підприємців, проблемам зловживання монопольним становищем і проявам недобросовісної конкуренції.

Поєднано як теоретичні засади феномену свідомого паралелізму ("мовчазної змови") на тлі світової економічної кризи, так і практичні здобутки Антимонопольного комітету України та господарських судів України в частині виявлення, доведення та припинення такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як схожі дії на ринку товару у їх органічній взаємопов'язаності з аргументацією, яку застосовують суб'єкти господарювання у межах протидії процесу притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.