Досліджено критерії музично-виконавського професіоналізму з огляду на можливість інтерпретації емоційно-образних, стильових і життєвих контекстів у процесі виконавства музики, а також здатності до створення змістотворчих моделей інтерпретування. Поряд з традиційними засобами музично-виконавського професіоналізму розглянуто відтворення енергетично-емоційного контексту твору. Охарактеризовано особливості цього параметру та визначено його необхідність для формування виконавських засобів виразності. Доведено, що без енергетично-емоційного контексту засоби виразності носять позаособистий характер і не можуть відтворювати художню сутність твору, а можуть позначити тільки його репродуктивний зліпок.

На прикладі історії про публічну страту за наказом князя Самуеля Кароля Корецького його слуг продемонстровано, як може змінюватися сприйняття на перший погляд цілком "вірогідного" джерела, а з ним - і самої події залежно від дослідницьких підходів. Прочитаний буквально, як зліпок минулого, він засвідчує свавільні дії маіната, що порушив право, головні шляхетські цінності та настанови доброго християнина. Натомість запропоновано аналізувати текст позову як наративний конструкт, вибудуваний з урахуванням особливостей тогочасної судової системи та ставлення до злочину як приватної справи потерпілого, де доказовість грунтувалася не стільки на ретельному слідстві, скільки на усталених конвенціях, зокрема й риторичних.