Проаналізовано пошкодження силових агрегатів, які використовують рідкий водень, в результаті зворотньої водневої крихкості металів. Розглянуто існуючі методи захисту різних конструктивних елементів від водневого окрихчення, їх недоліки та переваги. Описано суть методу захисту важкодоступних внутрішніх порожнин силових агрегатів від водневого окрихчення шляхом введення активних газоподібних домішок у робочий об'єм. Розглянуто механізм дії домішок, фізичні та хімічні принципи їх вибору. На прикладі нержавіючої сталі та жароміцного сплаву показано позитивний вплив активних домішок у газоподібному водні при тиску 35 МПа. Вказаний спосіб дозволить у деяких випадках застосовувати в енергоустановках нове екологічно чисте паливо - водень без суттєвої переробки виробу і реорганізації робочого процесу.

Розглянуто можливість акумулювання і використання сонячної енергії з застосуванням сонячних ставків з пригніченою природною конвекцією. Описано різні енергоустановки з сонячними ставками. Показано способи пригнічення конвекції та температурні рівні, які досягнуто завдяки цьому в ставках. Наведено техніко-економічні показники сонячних енергоустановок.

Розглянуто концепцію розширення можливостей використання відомої конструкції сонячної високотемпературної енергоустановки на базі двигуна Стірлінга та натрієвого ресивера-випарника (РВ) для розв'язання проблем енергоощадження й організації стаціонарного енергопостачання. Наведено результати аналізу впливу потенційних проявів режимних параметрів і деяких фізичних процесів на функціонування натрієвих РВ, подано відповідні рекомендації.

Рассмотрен вариант обобщенной математической модели анализа теплового и напряженно-деформированного состояния поршней двигателей. Освещены основные пути улучшения экономичности и надежности высокооборотных двухконтактных двигателей с петлевой продувкой, выпускаемых на ОАО "Мотор-Сич". Предложена зонная физико-математическая модель для описания процессов в цилиндре при газообмене, позволяющая оценить уровень влияния конструктивных элементов системы газообмена и режимов работы двигателя на показатели экономичности. Показана экономическая целесообразность использования в качестве горючего теплогенерирующих энергоустановок суспензий - углеводородов (мазута) с мелкодисперсным углем. Приведены рекомендации относительно вида активатора, необходимого для осуществления процесса подготовки топлива и его сжигания. Разработан вихревой газогенератор продуктов окислительной конверсии углеводородных топлив. На основании экспериментальных исследований, проведенных на быстроходном форсированном дизеле, проанализированы изменения показателей рабочего процесса, топливоподачи и токсичности отработанных газов при увеличении давления открытия иглы форсунки. Доказана возможность применения принципа адаптивности для расчета модуля нормальной упругости в случае локализованного расположения структуры с измененным модулем.

Охарактеризованы миниатюрные двигатели стерлинга модели УДС-1. Рассмотрены особенности определения оптимальных размеров регенератора для двигателя стирлинга, а также термоусталости разрушения вакуумных плазменных покрытий Co - Cr - Al - Y. Проанализировано влияние охлаждения наддувочного воздуха на рабочий цикл турбопоршневого двигателя. Предложены комплексно-сопряженная модель рабочего процесса в авиационном двухтактном поршневом двигателе, а также математическая модель импедансных характеристик никель-кадмиевого аккумулятора. Освещены проблемы предельного газодинамического нагрева тупика цилиндрической полости пульсирующей ударной волной газа.

Освещены проблемы наземного использования газотурбинных приводов авиационного типа. Предложена методика оценки неопределенности моделирования кодами улучшенной оценки переходных и аварийных режимов работы ядерных энергоустановок. Проанализированы особенности определения эффективности функционирования логической системы на автомобильном транспорте, а также использования метода отслеживания струй тока для описания двухмерных движений среды в межлопаточных каналах осерадиальных компрессоров и турбин. Рассмотрено влияние вибрации двигателя на долговечность подшибников качения.

Освещены вопросы в области строения двигателей, в частности, рабочих процессов управления, диагностики, конструкции, мощности, технологии производства, испытания двигателей. С использованием одноосных динамических экспериментов предложена методика параметрической идентификации уравнения состояния материалов. Рассмотрены показатели качества функционирования авиационных двигателей. Приведена модель управления длительностью технической подготовки производства авиационной техники. Проанализировано функционирование организационно-производственных структур в условиях неопределенности. Рассмотрены особенности использования метода конечных элементов ANSYS для нормирования глубины допустимой забоины на лопатке компрессора ГТД из деформируемого алюминиевого сплава ВД-17.

Вивчено рух бульбашкових газопарорідинних потоків у газоводометних енергорушійних комплексах водних транспортних засобів, аераторах водоймищ, рибних заводів, аеротенків, установок переробки гудрона в бітум, у флотаторах, кавітаторах приготування паливоводогазових емульсій для спалювання важких рідких палив у енергоустановках. Проаналізовано температурний і кисневий режими водоймищ-охолоджувачів Ладижинської і Трипільської ДРЕС, Дніпровсько-Бугського і Дністровського лиманів, ерліфтів рибних заводів, роботу топок асфальтобетонних заводів на мазуто-водяних емульсіях. Описано напівемпіричну модель руху бульбашкових потоків з урахуванням радіальної динаміки бульбашок, їх просковзування у рідині, динамічної взаємодії, випаровування-конденсації рідкої фази, теплообміну і дифузії газів через межу поділу фаз. Викладено методики, проведено розрахунки, порівняння з результатами процесів динаміки і тепло-масообміну спливаючої та кавітуючої паро-газової бульбашки у рідині, руху газорідинних потоків бульбашкової структури в каналах змінного перерізу, а також енергетичних, масообмінних, вагових і габаритних характеристик газоводометів, аераторів і кавітаторів.

Изучено движение пузырьковых газо-паро-жидкостных потоков в газоводометных энергодвижущихся комплексах водных транспортных средств, аэраторах водоемов, рыбных заводов, аэротенков, установок переработки гудрона в битум, флотаторах, кавитаторах приготовления топливо-водо-газовых эмульсий для сжигания тяжелых жидких топлив в энергоустановках. Проанализированы температурный и кислородный режимы водоемов-охладителей Ладыжинской и Трипольской ГРЭС, Днепро-Бугского и Днестровского лиманов, эрлифтов рыбных заводов, работу топок асфальтобетонных заводов на мазуто-водяных эмульсиях. Описана полуэмпирическая математическая модель движения пузырьковых потоков с учётом радиальной динамики пузырьков, их проскальзывания в жидкости, динамического взаимодействия, испарения-конденсации жидкой фазы, теплообмена и диффузии газов через границу раздела фаз. Изложены методики, проведены расчёты, сравнение с результатами процессов динамики и тепло-массообмена всплывающего и кавитирующего паро-газового пузырька в жидкости, движения газо-жидкостных потоков пузырьковой структуры в каналах переменного сечения, а также энергетических, массообменных, весовых и габаритных характеристик газаводометов, аэраторов и кавитаторов.

Викладено наукові засади оцінки екологічної безпеки дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) за критеріями ефективності паливовикористання та рівня забруднення середовища з урахуванням призначення та умов експлуатації. Наведено методики та математичні моделі для визначення показників ефективності паливовикористання та рівня забруднення середовища ДТЗ з удосконаленими схемами енергоустановки в окремих режимах, їздових циклах і на експлуатаційних маршрутах. Наведено результати оцінки ефективності способів підвищення екологічної безпеки ДТЗ, одержаних за рахунок удосконалення систем живлення та регулювання бензинових двигунів і дизелів і переобладнання рідкопаливних двигунів для роботи на природному газі, а також заміни бензинових двигунів дизелями.

Изложены научные основы оценки экологической безопасности дорожных транспортных средств (ДТС) согласно критериев эффективности топливопотребления и уровня загрязнения среды с учетом назначения и условий эксплуатации. Приведены методики и математические модели для определения показателей эффективности топливопотребления и уровня загрязнения среды ДТС по усовершенствованным схемам енергоустановки в отдельных режимах, ездовых циклах и на эксплуатационных маршрутах. Представлены результаты оценки эффективности способов повышения экологической безопасности ДТС, полученных за счет усовершенствования систем питания и регулирования бензиновых двигателей и дизелей, переоснащения жидкотопливных двигателей для работы на природном газе, а также замены бензиновых двигателей дизелями.

Зазначено, що застосування когенераційних енергетичних установок з використанням паливних елементів дозволяє збільшити коефіцієнт використання органічного палива з одержанням термічного ККД понад 90 %. На таких енергоустановках одержано найкращі показники з електричної та теплової ефективності у порівнянні з іншими енергетичними установками потужністю від 1 до 600 кВт. Наведено заходи, які необхідно здійснити на стенді досліджень паливних елементів НТЦВЕ для створення когенераційної енергетичної установки з паливними елементами встановленою потужністю 10 кВт.

Розглянуто умови підвищення надійності та розширення можливостей використання відомої конструкції сонячної високотемпературної енергоустановки на базі двигуна Стірлінга та натрієвого випарника для розв'язання задач енергоощадження й організації стаціонарного енергопостачання за рахунок теплоти спалювання природного газу. Вперше одержано числові експериментальні дані щодо перегріву під час скипання натрію у випарнику високотемпературної теплової труби. Зіставлено одержані нові результати на початку скипання натрію з відомими даними з кипіння у великому об'ємі.

Ключ. слова: двухстадийный слоевой газогенератор, бурый уголь, каменноугольный шлам, генераторный газ, сероводород, смолы, пиролиз, газификация
Індекс рубрикатора НБУВ: Л532.02

Рубрики:

Процес газифікації

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: днепровский бурый уголь, кипящий слой, пиролиз, сжигание, удельная скорость горения углерода
Індекс рубрикатора НБУВ: Л526

Рубрики:

Суха перегонка бурого вугілля

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий спосіб перетворення енергії сонячного випромінювання в електроенергію, альтернативний фотоперетворенню. На даний спосіб та енергоустановку для його реалізації вже одержано позитивні рішення Укрпатенту. Новий спосіб енергоперетворення включає дві фази і дає двократну перевагу у порівнянні з фотоелектроперетворенням.

Індекс рубрикатора НБУВ: О562

Рубрики:

Електроустаткування літальних апаратів

Шифр НБУВ: РА323662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально та теоретично вивчено рух бульбашкових газо-паро-рідинних (БГПР-х) потоків у газоводометних енергорушійних комплексах водних транспортних засобів, в аераторах водоймищ, рибзаводів, аеротенків, установок переробки гудрона в бітум, у флотаторах, в кавітаторах приготування паливо-, водо-, газових емульсій для спалювання важких рідких палив в енергоустановках. За лабораторних умов досліджено гідротермодинамічні та тепломасообмінні характеристики газоводометів, аераторів водоймищ, ерліфтів, кавітаторів чистих рідин та емульсій. За натурних умов досліджено температурний і кисневий режими водоймищ-охолоджувачів Ладижинської та Трипільської ДРЕС, Дніпро-Бугського та Дністровського лиманів, ерліфтів рибзаводів, роботу топок асфальтобенних заводів на мазутно-водяних емульсіях. З метою оптимізації роботи БГПР-х технологій розроблено напівемпіричну математичну модель, яка описує рух бульбашкових потоків з урахуванням радіальної динаміки бальбашок, їх просковзування у рідині, динамічної взаємодії між собою, випаровування-конденсації рідкої фази, теплообміну та дифузії газів через межу поділу фаз. На базі цієї моделі розроблено методики, проведено розрахунки та експериментальну перевірку, порівняння з відомими результатами процесів динаміки та тепломасообміну спливаючої та кавітуючої парогазової бульбашки в рідині, руху газорідинних потоків бульбашкової структури в каналах змінного перерізу, а також енергетичних, масообміних, вагових і габаритних характеристик газоводометів, аераторів і кавітаторів. Запропоновано ряд принципово нових високоефективних технічних засобів з БГПР-м робочим тілом.

Розроблено загальну методологію оцінки екологічної безпеки дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) за критеріями ефективності паливовикористання та рівня забруднення середовища з урахуванням призначення та умов експлуатації. Створено модель фунціонування системи "дорожній транспортний засіб", що визначає вплив конструктивних та експлуатаційних факторів на екологічну безпеку ДТЗ. Запропоновано методики та математичні моделі для визначення показників ефективності паливовикористання та рівня забруднення середовища ДТЗ з удосконаленими схемами енергоустановки (ЕУ) в окремих режимах, їздових циклах та на експлуатаційних маршрутах. Розроблено комплекс окремих, групових та інтегральних критеріїв оцінки та вибору способу підвищення екологічної безпеки ДТЗ з урахуванням їх призначення та умов експлуатації. Встановлено ефективність способів підвищення екологічної безпеки ДТЗ, одержаних методом удосконалення систем живлення та регулювання бензинових двигунів та дизелів, переобладнанням рідкопаливних двигунів для роботи на природному газі, заміною бензинових двигунів дизелями.

Запропоновано метод прогнозування критичних станів основних елементів конструкцій газотурбінних двигунів (ГТД) і енергоустановок у випадку розвитку в них тріщин, здатних призвести до руйнування деталей і які сприяють виникненню або збільшенню аварійних ситуацій. Обгрунтовано застосування силового критерію за умовами ініціювання тріщин як критерію руйнування, прийнятного для розв'язання подібних задач в інженерній практиці. Для визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень у поле нерівномірних навантажень розроблено метод підбору еквівалентної задачі, яка має відомі розв'язки, а також одержано ряд розв'язків методом скінченних елементів. На прикладах аналізу тріщин у корпусі реактора ядерної енергоустановки, дисках компресорів і турбін авіаційних ГТД, у валі гвинта встановлено збіг розрахункових результатів і реальних критичних розмірів тріщин. Доведено, що за умов збільшення в матеріалі проявів крихкості, неглибока тріщина може стати критичною.

Розглянуто задачу параметричного синтезу системи регулювання частоти та напруги електроенергії, виробленої автономною енергоустановкою малої потужності. Розроблено новий підхід до вибору параметрів ПІ-регулятора нелінійного об'єкта керування, що базується на апроксимації вихідної системи ансамблем лінійних систем, отриманих у результаті лінеаризації відносно множини можливих положень рівноваг. Запропоновано критерії оцінки якості ансамблю перехідних процесів, обумовленого множиною припустимих відхилень від положення рівноваги. Задачу параметричного синтезу зведено до проблеми прийняття рішень за умов невизначеності.

  Скачати повний текст