Розглянуто методику мобілізації та колекції стовбурових клітин (СК), визначено етапи процедури одержання необхідної кількості СК периферійної крові (ПК). Викладено питання стимуляції гранулоцитарного росту гемопоезу колоністимульованими факторами. Наведено результати застосування методу підтримки гемопоезу СК ПК у дитячому відділені Інституту онкології АМН України.

Рассмотрена методика мобилизации и коллекции стволовых клеток (СК), определены этапы процедуры получения необходимого количества СК периферийной крови (ПК). Изложены вопросы стимуляции грануллоцитарного роста гемопоэза колонистимулирующими факторами. Приведены результаты использования метода поддержки гемопоэза СК ПК в детском отделении Института онкологии АМН Украины.

Комплексно досліджено процес заселення Півдня України німецькими колоністами, а також економічний стан і еволюцію господарств німецьких колоній з кінця XVIII до початку XX ст. Іноземні колоністи запрошувалися російським урядом для освоєння земельних площ і збільшення кількості землеробського населення, вони одержували землю та різні пільги. У перші десятиріччя перебування у причорноморських степах німецькі колоністи мали вирішувати багато проблем, більшість з яких були вирішені завдяки притаманній поселенцям працелюбності, здатності до правильного ведення господарства. Визначено зміни у спеціалізації галузей сільського господарства, основні етапи сільськогосподарського машинобудування. Розглянуто особливості борошномельної галузі промисловості, промислів, ремесел та торгівлі у німецьких колоніях. Зазначено, що їх успіхи та рентабельність зумовлені комплексом причин, а саме: державною підтримкою, згуртованістю у досягненні мети, працьовитістю й економністю, особливою організацією ведення господарства. Висвітлено особливості етнокультурного життя німецьких колоністів. Показано, що, створюючи власний добробут і благополуччя, вони допомагали зростанню матеріального та культурного рівня місцевого населення.

Проаналізовано форми, прояви та результати економічної, соціально-політичної та культурної взаємодії німецькомовного населення Південної України з його поліетнічним оточенням протягом XIX - початку XX ст. Розглянуто соціокультурні характеристики німецьких колоністів і простежено зміни історичного етносу даної спільноти. Досліджено проблему ідентифікації та самоідентифікації німецьких поселенців. Запропоновано типологію міжкультурних контактів німецькомовних колоністів та їх мультикультурного оточення та описано основні форми їх прояву: господарські відносини, діяльність колоністів як "показових господарів", поземельні стосунки, релігійні взаємозв'язки, змішані шлюби, мовну взаємодію. Досліджено роль державного втручання у процес міжкультурної комунікації.

Проведено комплексне багатоаспектне дослідження ресурсного потенціалу та структури господарської діяльності античних держав Північного Причорномор'я у період їх найбільшого економічного розвитку - у V - III ст. до н.е. Вперше в українській історіографії на підставі системного аналізу всього комплексу історичних та археологічних джерел, а також даних природничих та агрономічних наук, досліджено не лише наявні в минулому, а й потенційні можливості розвитку галузей економіки всіх основних античних держав Північного Причорномор'я. Суттєво доповнено та переглянуто усталені наукові погляди на структуру економіки античних держав даного регіону. На підставі результатів порівняльного аналізу ресурсного потенціалу 4-х основних освоєних греками регіонів Північного Причорномор'я та структури економіки античних держав, що виникли на їх території, зроблено висновок про відсутність суттєвої подібності між ними. Доведено, що грецькі колоністи в процесі пристосування до екологічних умов Північного Причорномор'я застосовували різні адаптаційні моделі.

Досліджено господарський розвиток іноземних колоній Північного Приазов'я протягом другої половини XVIII - початку XX ст. На основі введених до наукового обігу архівних матеріалів з фондів архівних установ України та Російської Федерації досліджено причини, особливості та наслідки міграційних процесів, що зумовили влаштування громад греків, німців, менонітів та євреїв в Північному Приазов'ї протягом останньої чверті XVIII XIX ст. Висвітлено господарський розвиток іноземних колоністів з урахуванням еволюційних змін і особливостей, визначено їх місце у розвитку регіону. Зроблено висновок, що розвиток іноземних колоній Північного Приазов'я відбувався в декілька періодів: поселення й адаптації, становлення та розвитку, післяреформеного розвитку за умов промислової революції. Визначено вплив іноземних купців та підприємців на формування та стан промисловості та торгівлі краю. Проаналізовано її головні напрями, загальні та специфічні принципи та тенденції розвитку.

Проаналізовано утворення й еволюцію німецьких колоній у Північному Лівобережжі України другої половини XVIII - першій половині XIX ст. Показано характер земельних відносин, соціодемографічний розвиток Біловезьких аграрних колоній, їх внесок у сільське господарство регіону. Досліджено особливості соціального та релігійного устрою колонії гутерівського братства, його господарську діяльність, загострення соціальних протиріч. Вивчено систему управління та самоврядування в колоніях, особливості судоустрою та поведінки колоністів. Показано, що колоністи внесли досить різноманітний європейський досвід господарювання та норм життя, відігравали важливу роль у розвитку сільського господарства та промисловості регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(0)322-622 + Х914-5

Рубрики:

Історія держави і права

Міжнародний договір

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Протагора про те, що "людина є мірою усіх речей" до реконструкції релігійної сфери культури. Я виходжу з того, що кожна історична спільнота людей має набір властивих їй уявлень про принципи реальності, на підставі яких виникають унікальні "всесвіти смислів". Історичний простір набуває антропологічних властивостей, які визначають специфічну міфологію відповідних суспільств, а також їх духовних спадкоємців. Зокрема, релігійні моделі Стародавньої Греції та Стародавнього Риму справили величезний вплив на формування світогляду християнської цивілізації Заходу. Наукова новизна. Мультисюжетність олімпійської міфології сприяла різноманіттю форм вираження грецького генія, який проявив себе в різних областях культурної діяльності, котрі не зводилися до політичної, філософської або релігійної єдності. Бідність римської міфології компенсувалася чітким усвідомленням єдності громади, яка при всіх історичних перипетіях завжди залишалося незмінним ідеалом, і мислилась як відображення єдності небес. Ці два підходи до божественного визначили формування двох взаємодіючих, але концептуально різних антропологічних парадигм Античності. Висновки: західні концепції божественності є інваріантами двох основних теологічних концепцій - "грецької" (натуралізм та язичництво) і "римської" (трансценденталізм і генотеїзм). Йдеться про ідеальні типи, тому ці дві тенденції можуть співіснувати в одному суспільстві. Римський тренд продовжила реалізовувати антиримська релігія, яка прийняла римські форми і римське ім'я. Іконоборство було візантійським варіантом Реформації, який просували імператори-ісаврійці та який був провалений завдяки сильному еллінському натуралістичному лобі. Сучасні "римляни" прагнуть позбутися останніх елементів релігійного натуралізму, а сучасні "греки" намагаються зберегти еллінські елементи в християнстві. Патерни можуть трансформуватися, але спостережливий погляд все ж зможе ідентифікувати їх родовід. Розроблена модель дозволяє глибше зрозуміти культуру як двох античних суспільств, так і світогляд західної людини.

Розглянуто демографічний розвиток лютеранських колоністів Південної України за період від кінця XVIII до початку XX ст. На прикладі окремих колоній із застосуванням репрезентативного масиву даних відтворено динаміку та рівні показників народжуваності, смертності та природного приросту колоністів, визначено коефіцієнти шлюбності, спеціальний коефіцієнт народжуваності та середню очікувану тривалість майбутнього життя. Демографічна поведінка лютеранських колоністів розглядається у зв'язку із прямим та опосередкованим впливом на неї церковної та світської влади. Зроблено висновок, що демографічна поведінка лютеранських колоністів мала особливості та хронологічно змінювалась. Протягом досліджуваного періоду лютеранські колоністи не переживали значних демографічних катаклізмів, а їх природний приріст і середня тривалість життя були високими. Найбільш кризовим явищем періоду стала епідемія скарлатини 1841 р. Вказується на зростання тривалості життя лютеранських колоністів з другої половини XIX ст.

Розглянуто політико-адміністративні заходи Російської імперії щодо вирішення проблемі заселення мало залюдненого простору причорноморських степів православними мігрантами з Балканського півострова, передусім болгарами. У дослідженні аналізуються статті "Статута про колонії іноземців в імперії", які відображають зміст державних указів й маніфестів, а також змін та доповнень до них, які видавалися та вносилися в період з середини XVIII до середини XIX ст. Його укладання було спричинене потребами практики державного управління, регуляції складних процесів у кількісно та якісно неоднорідній масі населення, що мало статус іноземних колоністів. "Статут" відобразив прагнення Російської імперії створити умови для господарського освоєння величезних обширів південних степів та зростання рентабельності сільського господарства у цьому регіоні. Він, з одного боку, врахував певні елементи традиційної болгарської культури, з іншого ж і він був інструментом імплементації соціальних традицій болгарських переселенців до політико-адміністративного простору імперії.