У роботі О. Оглоблина висунуто й обгрунтовано тезу про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України XIX - початку XXст. Зазначено, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: "територіальна економіка" - "національна форма" - "національне визволення". Показано, що соціально-економічні події, явища та процеси транслювалися до культурної свідомості суспільства, що продукувало низку візій щодо осмислення становища "українського господарства" спершу в "територіальній", згодом - "національній" формах у науковій і суспільній думці XIX - початку XX ст. Наголошено, що концептуальна пропозиція О. Оглоблина наприкінці 1920-х рр. спиралася як на позитивістські канони історієписання (органіцизм, детермінізм, каузальність, фактографічний документалізм), так і деякі вимоги марксистської методології (матеріалістичне тлумачення, домінація економічних законів). Зазначено, що в тодішніх концептуальних пропозиціях ряду українських істориків, передусім О. Оглоблина і М. Слабченка, вибудовувалися антиколоніальні дискурси. Підкреслюється, що в типологічному плані концепція О. Оглоблина в багатьох аспектах нагадувала візію М.Волобуєва, зокрема його тезу про УСРР як історично оформлений національно-господарський організм. Відзначається, що подібність концепцій О. Оглоблина та М.Волобуєва походила не тільки зі спільної конструктивної основи, а й базувалася на розгортанні антиколоніальних дискурсів.