Розглядаються питання охорони довкілля в контексті біологічної освіти на порозі XXI століття, екологічні ризики і моніторинг біорізноманітності, реалізація принципу розвиваючого навчання при вивченні біології, а також інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках біології. Висвітлюються особливості управління розумовою діяльністю учнів на уроках математики, використання навчальних психотренінгів для розвитку математичних здібностей школярів, алгоритмічний підхід до викладання геометрії на підготовчих курсах навчального закладу. Повідомляється про інтеграцію природничих наук і деякі недоліки традиційного викладання фізики, аналізуються проблемні задачі з хімії та їх роль у вихованні творчого мислення учнів, елементи модульно-розвиваючого навчання і рейтингової оцінки знань при вивченні хімії в середній школі тощо.

Обгрунтовано можливість моделювання тепломасообміну компостування біомаси рослин за допомогою рівнянь хімічних реакцій розпаду глюкози. Моделюванням аеробних умов процесу компостування глюкози проведено теоретичний розрахунок тепломасообміну між контейнером та довкіллям. Досліджено тепломасообмін компостування тростини, сіна та трави за допомогою лабораторного контейнера. Розроблено математичну модель розрахунку аераційних і теплоізоляційних параметрів для контейнера, що використовується за холодних кліматичних умов.

Розроблено радіометр з внутрішньою пам'яттю, призначений для автономного дослідження навколишнього середовища протягом великого періоду часу. Наведено блок-схему, а також технічні характеристики приладу.

Визначено поняття структурно-функціональної адаптації штучних конгломератів, які є комплексом хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів як основи його пристосування до умов зовнішнього середовища. Розширено сферу вказаного поняття на зону контакту цементних гідратів із заповнювачами в бетоні. Наведено приклади модифікації мінеральних утворень під впливом технологічних та експлуатаційних дій.

Вивчення інтегральних показників ефективності різних моделей технологій виробництва тритикале і жита за умов дії чинників довкілля показало, що найбільш адаптивними моделями є технології з застосуванням елементів інтенсифікації. Дослідження ефективності вирощування різних за біотипом сортів і ліній тритикале та жита, дало змогу виділити сорти з найвищим адаптивним потенціалом, який з успіхом реалізується в зоні Лісостепу України.

Розглянуто зміни гідрогеологічних умов водорозділу річок Дністер і Жван після наповнення Дністровського водосховища. Наголошено, що у процесі експлуатації водосховища збільшилась обводненість схилів р.Жван, відбулась активізація усталених зсувів, що призводить до початку руйнування будівель, споруджених на ділянках зсувоутворення.

Проаналізовано можливості та забезпечення ядерної та радіаційної безпеки персоналу, населення та довкілля під час виконання робіт з установки, експлуатації та зняття з експлуатації аварійної системи пилозаглушення на об'єкті "Укриття".

За теперішнього часу серед населення районів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостерігається зростання числа захворювань різної етіології. Зростання захворюваності викликане, очевидно, впливом комплексу шкідливих чинників довкілля - радіаційного, соціально-економічних та ін. Для успішного лікування і профілактики захворювань, спричинених впливом Чорнобильської катастрофи, необхідно усунути стресогенні чинники і визначити на базі епідеміологічних досліджень причинний та кількісний зв'язок між захворюваністю і шкідливими чинниками довкілля.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

Розкривається основний зміст доповідей учасників семінару, висвітлюються проблеми і досвід використання інноваційних методів та технологій у системі безперервної географічної освіти (дошкільної, шкільної, позашкільної, вузівської, післядипломної). Вказується місце і роль інноваційних педагогічних технологій в безперервній географічній освіті. Обговорюється дистантна освіта, що полягає у використанні сучасних технологій глобальної сітки ІНТЕРНЕТ на уроках географії. Розглядається інтеграція географічної науки з іншими дисциплінами як необхідна умова розвитку безперервної географічної освіти. Приводиться доцільність розробки і використання в шкільній географії образотворчих модулів екологічного змісту, а також елементів геоінформаційних технологій. Висвітлюються шляхи підвищення якості економічних знань при вивченні економічної географії світу, наводяться деякі методологічні аспекти вивчення екологічних проблем урбанізованого середовища, описується система управління екологічною якістю довкілля та інше.

Раскрыта роль общей экологии и экологии растений при обеспечении в XXI столетии такого баланса развития человека и его деятельности, который не будет ухудшать состояние окружающей среды, разрушать ее, а оставит для будущих поколений обогащенной и процветающей.

Розглянуто методи оцінки забруднення підземних і поверхневих вод у зоні впливу нафтопереробного підприємства. Проаналізовано методики, що використовувались для оцінки ступеня забруднення. Досліджено питання створення єдиної сітки екомоніторингу на підставі існуючих локальних систем і режимної мережі Держкомгеології.

Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

Різке збільшення обсягів надходження на ринок України харчових продуктів у розфасованому вигляді спричинило значне забруднення наших міст і сіл і потребує якнайшвидшого вирішення проблеми збору та утилізації використаної тари. В роботі проаналізовано стан довкілля, визначено проблеми організації збору та утилізації споживчої тари і наведено першочергові заходи для їх вирішення.

Висвітлено питання про використання водних ресурсів, їх нормування та встановлення лімітів. Згідно інструктивних матеріалів подано порядок стягнення штрафів та заповнення статистичних звітів. Наведено розрахункові рахунки платників за використання води та різноманітні витрати виробництва у сільському господарстві. Визначено негативний вплив аварій каналізаційної мережі на екологічний стан довкілля.

Розглянуто вплив високих температур та температури довкілля на корозію тонких термоелектродів з неблагородних металів. Показано, що із збільшенням товщини корозійного шару термоелектродів точність вимірювання теплопровідності методом гарячої дротини збільшується. Доведено можливість контролю ступеня корозійного пошкодження термопар з тонких термоелектродів шляхом порівняння електроопорів.

Розглянуто зміну складу атмосферного повітря на території промислового регіону під впливом техногенних джерел викидів, визначено роль у даному процесі зелених насаджень. Конкретні дослідження та розрахунки проведено на прикладі Кременчука.

Досліджено можливості використання вторинних енергоресурсів, що утворюються на різних підприємствах. Оцінено обсяг виробленої низькопотенціальної теплоти, та електроенергії, споживаної тепловими насосами, які використовують теплоту водоохолоджувальних систем підприємств і стоків міських водоочисних станцій. Розглянуто можливості зменшення забруднення довкілля. Визначено необхідні економічні заходи щодо широкого використання теплових насосів для виробництва низькопотенціальної теплоти.

Розглянуто сучасні методи зменшення собівартості виробництва теплоти в СТЦ та можливість використання теплових насосів у цих системах. Показано, що використання теплових насосів дає змогу зменшити собівартість виробництва теплоти порівнюючи з її виробництвом традиційними енергетичними котлами, заощадити значну кількість органічного палива та зменшити забруднення довкілля.

Зазначено, що доповнення системи моніторингу вод токсикологічною інформацією, отриманої на підставі біотестування, є ефективним заходом щодо запобігання надходженню у навколишнє середовище екологічно небезпечних речовин. Запропоновано норматив якості води водних об'єктів за токсикологічним показником (відсутність хронічної токсичної дії води на водні біоценози) та норматив гранично допустимого рівня токсичності зворотних вод на скидах у водні об'єкти (відсутність гострої летальної токсичної дії на тест-об'єкти). Наведено класифікацію природних та зворотних вод за токсикологічним показником. Згідно з класифікацією проаналізовано результати біотестування зворотних вод 60 підприємств різних галузей економіки України. Доведено, що зворотні води значної кількості підприємств не відповідають нормативним вимогам і негативно впливають на якість води.