На основі вивчення різноманітних історичних джерел розглядається моральний стан Червоної Армії на початку війни з гітлерівцями.

Проаналізовано вплив шляхти українського походження на перманентний процес формування засад української історії, діяльність української військової дипломатії в Італії, посольства УНР у Німеччині в контексті української державності (1919 - 1922 рр.). Показано роль закордонної групи Української партії соціалістів-революціонерів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель (1914 - 1918 рр.). Розглянуто дезертирство як форму опору селянства Харківщини (1918 - 1921 рр.), а також деякі питання духовного життя в Україні в 1920 - 1930 рр.

Проанализированы влияние шляхты украинского происхождения на перманентный процесс формирования основ украинской истории, деятельность украинской военной дипломатии в Италии, посольства УНР в Германии в контексте украинской государственности (1919 - 1922 гг.). Показана роль заграничной группы Украинской партии социалистов-революционеров в общественно-политической жизни западноукраинских земель (1914 - 1918 гг.). Рассмотрены дезертирство как форма сопротивления крестьянства Харьковщины в период 1918 - 1921 гг., а также некоторые вопросы духовной жизни в Украине в 1920 - 1930 гг.

На підставі результатів комплексного вивчення джерел і літератури досліджено маловідомі аспекти початкового періоду Великої Вітчизняної війни на Півдні України. Розкрито процес переведення регіону в режим воєнної економіки. Висвітлено труднощі мобілізації людських і матеріальних ресурсів. Показано морально-психологічний стан, політичні настрої місцевих мешканців, що існували на початку вторгнення гітлерівських військ на територію УРСР у 1942 р. Проаналізовано здобутки та втрати, спричинені евакуацією населення, промислових і сільськогосподарських підприємств у тилові райони СРСР. Наведено факти дезертирства особового складу Червоної Армії, що мали місце в період оборони Півдня України. У контексті настроїв рядових солдатів і командирів з'ясовано причини добровільної здачі в полон бійців, поширення колабораціонізму на початку війни. Висвітлено масштаби та головні напрямки співпраці населення з німецько-румунською владою, роль колаборантів у нарощуванні військово-економічного потенціалу окупантів.

Висвітлено українське питання в балансі європейських інтересів. Подано детальний аналіз сталінського проекту "Барбаросси" та вказано його причини, показано дезертирство як небажання воювати "за Сталіна". Значну увагу приділено питанням таємного торгу Україною між Сталіним і Гітлером. Охарактеризовано культуру й освіту за "нового порядку", особливості проведення в рейхскомісаріаті "Україна" єврейського голокосту. Проаналізовано трагічні наслідки недовіри Кремля до України, акцентовано на тріумфі і драматизмі українскьої національної долі.

Як дефіцит уваги впливає на результати гри? Надано результати на прикладі гри Ітерована дилема в'язня (Iterated Prisoners Dilemma), в якій гравці можуть погоджуватися чи відмовлятися грати зі своїм партнером. Вивчено вплив розміру пам'яті на визначення відповідного партнера для взаємодії. Досліджено умови, за яких імовірніше стати партнерами ніж перебіжчиками. Продемонстровано, що для перемоги над дезертирством гравці не потребують повного запам'ятовування кожної дії всіх опонентів. Для того, щоб перемогти перебіжчиків існує критичний поріг здатності уваги. Цей поріг залежить не тільки від частки перебіжчиків у популяції, але також від стратегії розподілу уваги гравців.

Розкрито проблемні питання кримінальної відповідальності за дезертирство. Проаналізовано європейський досвід запобігання податковій злочинності. Висвітлено перспективи впровадження інституту медіації у вітчизняний кримінальний процес. Охарактеризовано об'єкти розшукової діяльності слідчого. Розглянуто проблеми запобігання транснаціональній організованій злочинності в Україні. Розкрито особливості реєстрації заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення в районі проведення антитерористичної операції. Увагу приділено тактиці огляду місця події під час розслідування злочинів проти довкілля.

Досліджено розвиток юридичного статусу, організаційної структури та діяльності радянських органів військової контррозвідки в Україні у воєнний час. Встановлено, що у цей період відбувались зміни у їх відомчій підпорядкованості, повноваженнях та структурі, зумовлені потребами воєнного часу. Основні повноваження органів військової контррозвідки були зосереджені у сферах боротьби з нацистською агентурою, "антирадянськими, ворожими елементами", дезертирством у військах і воєнізованих формуваннях, проведенням перевірки військовослужбовців, які перебували в полоні або оточенні, підтримання належного рівня військової дисципліни, порядку та моральнопсихологічного клімату у військових колективах. Вказані повноваження радянські органи військової контррозвідки здійснювали репресивними методами, з порушенням загальних принципів права, фундаментальних прав і свобод людини і громадянина.

Проаналізовано обставини оголошення та проведення загального призову до польського війська, у тому числі представників національних меншин, влітку 1920 р., коли польсько-більшовицька війна сягнула кульмінаційного моменту. Розкрито чинники, які вплинули на проведення та результати мобілізації - дезертирство, панічні настрої, провоковані солдатами-утікачами, більшовицька пропаганда. Охарактеризовано зусилля командування Дієвої армії УНР, спрямовані на мобілізацію галичан, які мали на меті компенсувати понесені втрати, а також перемовини з воєнно-політичним керівництвом Речі Посполитої з цього приводу.

Мета публікації - привернути увагу до проблеми цінності приватних писемних документів періоду Першої світової війни, наголосити на важливості залучення его-джерел до наукового обігу, показати їх унікальність та значимість для осмислення подій 1914 - 1918 рр. в Україні. Для виявлення й опрацювання таких джерел використано методи евристики, джерелознавчого пошуку, відбору та синтезу інформації, структурно-функціонального й контент-аналізу, визначення історичної та наукової цінності его-документів. Методологія грунтується на принципах історизму, об'єктивності, системності, а також на засадах історії ментальності. Представлено інформацію про его-документи, зокрема спогади й щоденники, як частину джерельної бази для дослідження періоду Першої світової війни; наголошено на необхідності та важливості опрацювання матеріалу на мікроісторичному рівні, з погляду "історії повсякденності" й антропологічного підходу, де об'єктом є не "знелюднені" соціальні структури, а конкретні учасники історичних подій. Визначено та схарактеризовано ключові тематичні блоки, які фігурують у мемуарних творах: сприйняття війни, ставлення до солдатів з боку офіцерів, їх взаємовідносини, побут та харчування вояків, конфлікти і способи їх вирішення, питання дезертирства, самопоранення тощо. Наративні документи періоду Великої війни 1914 - 1918 рр. - це багатопланові та важливі історичні джерела, в яких зафіксовано не лише хронологію події, але й, насамперед, яскраво представлено індивідуальне, суб'єктивне ставлення до них представників різних прошарків населення. Важливість его-документів полягає у відображенні в них унікальних психологічних моментів, поглядів, реакцій тих чи інших людей на сучасні для них події, їх сприйнятті та осмисленні історичної миті. Серед таких документів виділяється пласт мемуарних творів, авторами котрих стали звичайні люди - селяни, солдати, медсестри, учителі тощо, тобто ті, хто сприймав війну "знизу". Саме це допомагає відчути глибину людської трагедії, яку принесло перше глобальне збройне протистояння, дає змогу розширити межі вивчення ролі людського фактора в історії, соціальної психології та масової свідомості.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо кримінально-правової та кримінологічної характеристики дезертирства в Україні. Дисертація є першим в українській правничій науці комплексним науковим дослідженням кримінально-правової та кримінологічної характеристики дезертирства в Україні, у результаті якої сформульовано ряд нових положень, висновків і пропозицій, які є важливими як для науки кримінального права та кримінології, так і практики. У дисертації проведено комплексний аналіз стану наукового дослідження дезертирства в Україні та розкрито його методологію; проаналізувано генезис становлення та розвитку кримінально-правового забезпечення запобігання дезертирству в Україні; вивчено зарубіжний досвід запобігання дезертирству; розкрито об’єктивні ознаки дезертирства в Україні; охарактеризовано суб’єктивні ознаки дезертирства в Україні; проаналізовано особливості визначення кваліфікуючих ознак дезертирства в Україні; з’ясовано стан і тенденції вчинення дезертирства в Україні; проведено аналіз детермінант дезертирства в Україні; надано характеристику особистості дезертира в Україні; розкрито засоби запобігання дезертирству в Україні та надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, спрямованого на запобігання дезертирству в Україні.