Розглянуто питання сучасної медичної генетики. Висвітлено цитологічні та біохімічні основи спадковості, закономірності успадковування ознак, механізми розвитку спадкової патології. Розкрито вплив зовнішнього середовища на появу спадкових мультифакторіальних хвороб. Особливу увагу приділено діагностиці та профілактиці таких хвороб, як фенілкетонурія, алкаптонурія, муковісцидоз, целіакія, дальтонізм.

Рассмотрены вопросы современной медицинской генетики. Освещены цитологические и биохимические основы наследственности, закономерности наследования признаков, механизмы развития наследственной патологии. Раскрыто влияние внешней среды на возникновение наследственных мультифакториальных болезней. Особое внимание уделено диагностике и профилактике таких заболеваний, как фенилкетонурия, алкаптонурия, муковисцидоз, целиакия, дальтонизм.

Розкрито послідовність розв'язання задач з загальної генетики. Увагу приділено правильному оформленню задач, зокрема, скороченій формі запису умови та складанню схем схрещувань. Розглянуто генетичну символіку. Наведено сучасне тлумачення таких основних генетичних понять і термінів, як алелі кодомінантні, аутосоми, дальтонізм, домінантна ознака, зигота, епістатичний ген, хромосомна карта.

Раскрыта последовательность решения задач по общей генетике. Уделено внимание правильному оформлению задач, в частности, сокращенной форме записи условия и составлению схем скрещиваний. Рассмотрена генетическая символика. Дано современное толкование таких основных генетических понятий и терминов, как аллели кодоминантные, аутосомы, дальтонизм, доминантный признак, зигота, эпистатический ген, хромосомная карта.

Проведено аналіз концепції "виду" щодо видів-двійників і морфологічно близьких видів, а також проблем їх розрізнення та визнання. Розглянуто три групи факторів, які впливають на опис і визнання криптичного різноманіття біоти (КРБ), у т. ч. ейдологічні, гносеологічні та когнітивні аспекти. Перша група факторів (ейдологічні) є найбільш об'єктивною, і знання розвинуто у напрямку їх дедалі більшого наближення до фактично наявного біорізноманіття. Разом із цим, відбувається усе ширше визнання того факту, що, окрім різноманіття видів, є також різноманіття рівнів диференціації таксонів видової групи. Такий розвиток становить сутність гносеологічної компоненти опису й визнання КРБ. Проте можливості дослідників природи є надзвичайно різними, що пов'язано з їх індивідуальними особливостями і схильностями, зокрема й поліморфізмом за роздільною здатністю сенсорних систем для розрізнення об'єктів або окремих їх особливостей, у т. ч. через природний дальтонізм (у широкому розумінні) або, навпаки, надзвичайні здібності. Важливу роль в уявленнях про видове різноманіття в окремих групах, про рівні диференціації таксонів і бачення їх відмінностей відіграють такі позасенсорні фактори, як знання, дослідницька школа, прийняті концепції та парадигми, розуміння мінливості й цілісності таксонів. Наведено приклади як різноманіття рівнів диференціації близьких форм, так і точок зору на їх статус, а також приклади різної оцінки різноманіття одних і тих самих груп різними дослідниками. Розвиток ейдології привів до формування ще одного аспекту різноманіття - різноманіття концепцій виду. Це засвідчує неуніверсальність поняття "виду", а отже, його суб'єктивність. Вид як концепт і як фактичний прояв біорізноманіття є однозначним тільки при аналізі.