Розроблено технологію коригування частотної характеристики вимірювального тракту апаратно-програмного комплексу "Штучна голова", призначеного для акустичної експертизи приміщень. Показано, що таке коригування може бути виконано шляхом контрольованого ділення частотної характеристики системи гучномовець - приміщення - мікрофон на попередньо отриману оцінку амплітудної частотної характеристики підсистеми гучномовець - мікрофон. Виконано аналіз характеру та ступеня впливу такого коригування на точність оцінювання імпульсної характеристики приміщення. Показано необхідність застосування методу регуляризації для досягнення задовільної точності обчислень, вказано на можливий варіант множника регуляризації та значення параметра регуляризації.

Голосове керування безпілотним літальним апаратом має ряд переваг, якщо оператор знаходиться у приміщенні. В цьому випадку спотворення мовленнєвих команд, зумовлені впливом шумових перешкод, можна значно зменшити. Однак недоліком такого управління є негативний вплив реверберації на розбірливість мовлення. Тому перед сеансом управління безпілотним літальним апаратом доцільно провести попередню оцінку розбірливості мовлення у приміщенні. Цю оцінку можна виконати за допомогою модуляційного методу, використовуючи оцінку імпульсної характеристики кімнати. Якщо для оцінки імпульсної характеристики кімнати використовуються гучномовець і мікрофон непрофесійної якості, помилки в оцінці імпульсної характеристики кімнати можуть вплинути на результати оцінки розбірливості мовлення. У даній роботі порівнюються два способи вирівнювання частотної характеристики аудіоапаратури непрофесійного рівня якості, що використовується для оцінки імпульсної характеристики приміщення. Показано, що ділення частотної характеристики системи "гучномовець - кімната - мікрофон" на амплітудну частотну характеристику підсистеми "гучномовець - мікрофон" забезпечує майже таку ж якість вирівнювання, як і більш складний спосіб адаптивної фільтрації. У той же час дослідження показали, що таке вирівнювання не є необхідним за умови, що нерівномірність частотної характеристики підсистеми "гучномовець - мікрофон" не перевищує 8 - 10 дБ в діапазоні частот від 100 Гц до 11 кГц.

Корекція акустичної системи під час проведення концертного заходу є одним із найважливіших завдань забезпечення акустичного комфорту. Проте відомі підходи до такої корекції не дозволяють підлаштуватися в реальному часі під зміни акустичних властивостей приміщення, які відбуваються під час заходу. Для усунення цього недоліку, запропоновано використовувати багатоканальний компресор (БКК), як альтернативу класичного еквалайзеру. В межах роботи перевірено можливість коригування в реальному часі частотної характеристики системи гучномовець - приміщення - мікрофон. Сигнал випромінюється гучномовцем, проходить через приміщення та сприймається парою мікрофонів штучної голови, розміщених у приміщенні. Електричний сигнал із виходу мікрофонів подається на додатковий вхід (вхід керування) БКК. При перевищенні певного порогу рівнем керування сигналу в певному частотному каналі, сигнал, який проходить через компресор має послабитися. Показано, що в ролі БКК може бути використана зв'язка комп'ютер - VST-хост - VST-плагін; зазначено, що використаний VST-плагін є плагіном із нульовою затримкою, має лінійну фазочастотну характеристику, надає змогу змінювати рівень сигналу у двох режимах, - стиснення (компресія) та розширення (експандія). В роботі обмежуємось лише режимом стиснення як таким, що частіше використовується у реальних задачах VST-хост вносить мінімальну затримку в обробку. При налаштуванні системи, як тестового сигналу можна використати рожевий шум. Обладнання використане для реалізації експерименту (окрім гучномовів) є типовим для проведення концертного заходу. Експериментальні дослідження БКК виконувалися у 2 кроки. Першим кроком було моделювання спотворюючої дії приміщення на сигнал і перевірка алгоритму роботи БКК. Другим кроком були натурні випробування у приміщенні. Результати перевірки запропонованого алгоритму, виконаного шляхом проведення модельних і натурних експериментальних досліджень, свідчить про працездатність та ефективність запропонованого підходу. Такий підхід має недолік пов'язаний з обмеженнями апаратної частини. Для реалізації підходу під час проведення мовленевих заходів необхідно забезпечети високу якість обладнання, своєю чергою для прослуховування музики, або перегляду фільмів такий підхід може бути реалізованим на більш дешевій апаратній частині.