Представлены некоторые страницы из жизни Киева середины ХІХ - начала ХХ ст. Рассказывается о наиболее ярких личностях того периода: губернаторе И.И.Фундуклее, графе А.А.Бобринском, общественном деятеле Г.П.Галагане, великой княгине Александре Петровне, купцах М.П.Дегтяреве и С.С.Могилевцеве, архимандрите Ионе, княгине Е.А.Васильчиковой, семье сахарозаводчика Терещенко, миллионерах Бродских, певце Д.А.Агреневе-Славянском, педагогах А.Ф.Андрияшеве и С.Ф.Грушевском и др. Подчеркивается, что во второй половине ХІХ ст. в Российской империи не было другого такого города, где благотворительные заведения получили бы такое развитие, как в Киеве.

На основе всестороннего изучения литературы, периодической печати, архивных документов рассмотрены вопросы политической истории Украинской Центральной Рады (УЦР) со времени ее образования до гетьманского переворота (март 1917 - апрель 1918 гг.). Охарактеризован процесс национально-государственного становления Украины в этот период, описаны структурные подразделения, крупнейшие украинские политические партии, имевшие большинство в Раде и непосредственно влиявшие на формирование политического лица УЦР, а также освещена деятельность крупнейших политических лидеров тех лет (В.Винниченко, М.Грушевского, Д.Дорошенко и др.), их взгляды на возможное государственное устройство Украины.

На підставі матеріалів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, а також енциклопедичних видань української діаспори, зокрема, "Енциклопедії українознавства", різноманітних довідкових видань, створених у Північній Америці, Австралії, Західній Європі висвітлено історію всіх історичних областей України, визначено умови життя українців у Росії, Польщі, Румунії, Словаччині, США, Канаді та інших державах. Наведено біографічні дані вчених різних галузей знань, діячів культури та мистецтва, творчі здобутки яких сягали рівня національного надбання.

На основании материалов Института украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН Украины, Института украиноведения им. И.Крипьякевича НАН Украины, Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского, а также энциклопедических изданий украинской диаспоры, в частности "Энциклопедии украиноведения", разнообразных справочных изданий, созданных в Северной Америке, Австралии, Западной Европе освещена история всех исторических областей Украины, определены условия жизни украинцев в России, Польше, Румынии, Словакии, США, Канаде и других государствах. Приведены биографические данные ученых различных областей знаний, деятелей культуры и искусства, творческие достижения которых достигали уровня национального достояния.

Розглянуто питання історіографії, археології, історії, природи, культури, освіти Житомирщини, соціально-економічного, еколого-демографічного та духовного розвитку Житомира та регіону. Описано археологічні пам'ятки краю, міграційні процеси у північно-східній Волині у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано діяльність єврейських політичних партій в Житомирі на початку ХХ ст., внесок О.Грушевського (молодшого брата визначного українського історика і державного діяча М.С.Грушевського) у розвиток історичного наукового краєзнавства в Україні у зазначений період, формування наукової методики етнографічних досліджень у регіоні. Висвітлено участь краєзнавців Житомира у роботі постійної комісії УАН - ВУАН для складання біографічного словника діячів України. Досліджено вплив аварії на Чорнобильській АЕС на динаміку чисельності сільського населення Житомирщини у 1989 - 2001 рр.

Рассмотрены вопросы историографии, археологии, истории, природы, культуры, образования Житомирского края, социально-экономического, эколого-демографического и духовного развития Житомира и региона. Приведены описания археологических памяток края, миграционных процессов в северо-восточной Волыни во второй половине ХІХ ст. Проанализированы деятельность еврейских политических партий в Житомире в начале ХХ ст., вклад А.Грушевского (младшего брата известного украинского историка и государственного деятеля М.С.Грушевского) в развитие исторического научного краеведения в Украине в указанный период, формирование научной методики этнографических исследований в регионе. Освещено участие краеведов Житомира в работе постоянной комиссии УАН - ВУАН для составления биографического словаря деятелей Украины. Изучено влияние аварии на Чернобыльской АЭС на динамику численности сельского населения Житомирского региона в 1989 - 2001 гг.

Розглянуто основні етапи розвитку історичної науки в Україні, наведено відомості про діяльність вітчизняних учених у часи сталінського тоталітарного режиму. Показано вплив ідеологічного й політичного тиску радянської влади на процес формування та організацію діяльності науково-дослідних установ в Україні у 1929 - 1939 рр. Проаналізовано тематику та основні напрями досліджень радянських учених, висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність Бузескула В.П., Березовця Д.Т., Гапеєва С.А., Гериновича В.О., Грінченка В.А., Грищенка М.М., Грушевської К.М., Грушевського О.С., Ернста Ф.Л., Єрмолова Д.В., Загоровського Є.О., Камінського Ф.Т., Кіллерога М.М., Киценка М.П., Коваленка Г.О., Корниловича М.І., Криворотченка М.Г., Лозовика Г.Н., Майстренка І.В., Мазлаха С.М., Машкевича С.Г., Межберга Н.І. Мовчанівського Ф.М., Новицького О.П., Пилипенка Б.К., Риженка Я.О., Рудинського М.Я., Сахновського Л.Н., Слабченка М.Є., Солов'я Д.Ф., Спаської Є.Ю., Сташевського Є.Д., Ткаченка М.М., Френкіна М.С., Шамрая С.В., Шахрая В.М., Шевченка Ф.П., Щербаківського Д.М., Юркевича В.Д., Яворського М.І.

Рассмотрены основные этапы развития исторической науки в Украине, приведены сведения о деятельности отечественных ученых в годы сталинского тоталитарного режима. Показано идеологическое и политическое влияние советской власти на процесс формирования и организацию деятельности научно-исследовательских учреждений в Украине в 1929 - 1939 гг. Проанализирована тематика и основные направления исследований советских ученых, освещен жизненный путь и научная деятельности Бузескула В.П., Березовца Д.Т., Гапеева С.А., Гериновича В.А., Гринченко В.А., Грушевской К.М., Грушевского А.С., Ернста Ф.Л., Ермолова Д.В., Загоровского Е.А., Каминского Ф.Т., Киллерога М.М., Киценка Н.П., Коваленко Г.А., Корниловича М.И., Криворотченка М.Г., Лозовика Г.Н., Майстренка И.В., Мазлаха С.М., Машкевича С.Г., Межберга Н.И., Мовчановского Ф.Н., Новицкого А.П., Пилипенко Б.К., Рыженко Я.А., Рудинского М.Я., Сахновского Л.Н., Слабченка М.Е., Соловья Д.Ф., Спасской Е.Ю., Сташевского Е.Д., Ткаченко Н.М., Френкина М.С., Шамрая С.В., Шахрая В.М., Шевченко Ф.П., Щербаковского Д.М., Юркевича В.Д., Яворского М.И.

Розглянуто питання української історіографії кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., розкрито інституційні та теоретичні засади української історичної науки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в науковій діяльності М.Грушевського. Висвітлено теоретичні проблеми історичної науки ХІХ ст. в зарубіжній історіографії, функціонування регіональних історичних установ за умов тоталітаризму в 1920 - на початку 1930-х рр., викладено нові підходи до вивчення історії зазначеного періоду в сучасній російській історіографії.

Рассмотрены вопросы украинской историографии конца ХІХ - первой трети ХХ ст., раскрыты институционные и теоретические основы украинской исторической науки конца ХІХ - начала ХХ ст. в научной деятельности М.Грушевского. Освещены теоретические проблемы исторической науки ХІХ ст. в зарубежной историографии, функционирование региональных исторических учреждений в условиях тоталитаризма в 1920 - начале 1930-х гг., изложены новые подходы к изучению истории указанного периода в современной российской историографии.

Проаналізовано історіографічну творчість М.Грушевського у контексті стану української історичної науки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Висвітлено особливості формування його історіографічної моделі, а також проблеми історичної науки в працях ученого. Наведено його погляди на донаукову добу вітчизняної історіографії, виявлено характерні ознаки біоісторичного підходу та розглянуто його реалізацію на прикладі дослідження спадщини істориків ХІХ - початку ХХ ст.

Проанализировано историографическое творчество М.Грушевского в контексте состояния украинской исторической науки конца ХІХ - первой трети ХХ ст. Освещены особенности формирования его историографической модели, а также проблемы исторической науки в трудах ученого. Приведены его взгляды на донаучную эпоху отечественной историографии, выявлены характерные признаки биоисторического подхода и рассмотрена его реализация на примере исследования наследия историков ХІХ - начала ХХ ст.

Розглянуто питання з історії України, всесвітньої історії, культури та мистецтв, проблеми методології і методики вивчення історії, історіографії та джерелознавства. Проаналізовано роль братств і братських шкіл у національно-культурному відродженні України XVI - XVII ст., шляхи поповнення земельної власності російських дворян та казни на Правобережній Україні наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. Розкрито вплив іноземного капіталу на розвиток вугільної, залізорудної та металургійної промисловості України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено роль визначного українського історика М.Грушевського у підготовці наукових кадрів у контексті українського культурно-духовного відродження, внесок українського громадсько-політичного діяча, академіка К.Студинського у становлення і розвиток Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, участь митрополита А.Шептицького у суспільно-політичних процесах Галичини на початку ХХ ст. Розглянуто питання створення військових формувань політичними партіями та організаціями на території Східної Галичини у міжвоєнний період з середини 1920-х рр. до вересня 1939 р., становлення та розвитку системи охорони здоров'я у західних областях України в повоєнний період (1944 - 1950 рр.), зародження народного руху України у контексті відродження української державності наприкінці 1980-х рр. Проаналізовано проблемні ситуації в українсько-російських відносинах, українсько-польські відносини за умов євроатлантичної інтеграції.

Рассмотрены вопросы истории Украины, всемирной истории, культуры и искусств, проблемы методологии и методики изучения истории, историографии и источниковедения. Проанализированы роль братств и братских школ в национально-культурном возрождении Украины XVI - XVII ст., пути пополнения земельной собственности русских дворян и казначейства на Правобережной Украине в конце XVIII - начале ХІХ ст. Изучено влияние иностранного капитала на развитие угольной, железорудной и металлургической промышленности Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Освещены роль известного украинского историка М.Грушевского в подготовке научных кадров в контексте украинского культурно-духовного возрождения, вклад украинского общественно-политического деятеля, академика К.Студинского в становление и развитие Научного общества им. Т.Г.Шевченка, участие митрополита А.Шептицкого в общественно-политических процессах Галиции в начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы создания военных формирований политическими партиями и организациями на территории Восточной Галиции в межвоенный период с середины 1920-х гг. до сентября 1939 г., становления и развития системы охраны здоровья в западных областях Украины в послевоенный период (1944 - 1950 гг.), зарождения народного движения Украины в контексте возрождения украинской государственности в конце 1980-х гг. Проанализированы проблемные ситуации в украинско-российских отношениях, украинско-польские отношения в условиях евроатлантической интеграции.

Розглянуто теоретико-методологічні підстави історичних поглядів М.Грушевського у контексті еволюції європейської історіографії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено особливості формування його теоретичної моделі, застосування вченим принципів історичного пізнання, методів і методичних прийомів. Наведено шляхи використання творчої спадщини видатного історика сучасною українською історіографією.

Рассмотрены теоретико-методологические основы исторических взглядов М.Грушевского в контексте эволюции европейской историографии конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещены особенности формирования его теоретической модели, использования ученым принципов исторического познания, методов и методических приемов. Приведены пути применения творческого наследия известного историка современной украинской историографией.

Наведено біографічні дані видатних діячів українського Відродження минулих віків, зокрема, П.Могили, В.Антоновича, М.Костомарова, І.Огієнка, М.Грушевського, В.Вернадського, Д.Яворницького, Д.Багалія, М.Яворського, Н.Полонської-Василенко, М.Туган-Барановського, А.Кримського.

Приведены биографические данные известных деятелей украинского Возрождения прошлого, в частности, П.Могилы, В.Антоновича, Н.Костомарова, И.Огиенка, М.Грушевского, В.Вернадского, Д.Яворницкого, Д.Багалия, М.Яворского, Н.Полонской-Василенко, М.Туган-Барановского, А.Крымского.

Розглянуто досягнення та перспективи розвитку української історичної біографістики в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В.Гнатюка. Проаналізовано наукову та творчу спадщину вчених, громадсько-політичних, культурних і державних діячів XVII - ХХ ст., які зробили значний внесок у розвиток і становлення державності України, зокрема, П.Могили, Д.Зубрицького, Г.Квітки-Основ'яненка, І.Горбачевського, А.Шептицького, М.Грушевського, К.Студинського, В.Гнатюка, Б.Лепкого, М.Кордуба, М.Чубатого, Й.Сліпого, О.Кандиби-Ольжича, Д.Донцова, М.Брайчевського, В.Чорновола.

Рассмотрены достижения и перспективы развития украинской исторической биографистики в Тернопольском национальном педагогическом университете им. В.Гнатюка. Проанализировано научное и творческое наследие ученых, общественно-политических, культурных и государственных деятелей XVII - ХХ вв., которые внесли значительный вклад в развитие и становление государственности Украины, в частности, П.Могилы, Д.Зубрицкого, Г.Квитки-Основьяненка, И.Горбачевского, А.Шептицкого, М.Грушевского, К.Студинского, В.Гнатюка, Б.Лепкого, М.Кордуба, М.Чубатого, Й.Слепого, О.Кандыбы-Ольжича, Д.Донцова, М.Брайчевского, В.Чорновола.

Висвітлено теоретично-методологічні аспекти історичних досліджень в Україні, процеси формування української держави та християнства на основі арабських та візантійських джерел ІХ ст. Визначено тенденції та перспективи дослідження проблеми українсько-російських відносин другої половини XVII - XVIII ст. в новітній українській історіографії. Розглянуто питання інституціоналізації та розвитку національно-культурного руху поляків на Буковині в другій половині ХІХ ст., проблему етногенезу українського народу. Проаналізовано культурно-освітню діяльність М.Грушевського в контексті національного відродження наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., основні напрямки дослідження подій Першої світової війни в українській історіографії. Наведено характеристику процесу становлення та розвитку системи дошкільного виховання в Україні в 1920-і рр. Висвітлено історіографію проблем української народної культури за умов духовної експансії більшовизму у 1920 - 1930 рр., напрямки досліджень у сучасній українській історіографії розвитку міжвоєнної Польщі (1918 - 1939 рр.), репресій проти військовослужбовців та працівників правоохоронних органів у 1920 - 1950 рр., соціально-політичного конфлікту у Польщі в 1980 - 1981 рр.

Освещены теоретико-методологические аспекты исторических исследований в Украине, процессы формирования украинского государства и христианства на основе арабских и византийских источников ІХ ст. Определены тенденции и перспективы исследования проблемы украинско-российских отношений второй половины XVII - XVIII ст. в новейшей украинской историографии. Рассмотрены вопросы институционализации и развития национально-культурного движения поляков на Буковине во второй половине ХІХ ст., проблема этногенеза украинского народа. Проанализированы культурно-образовательная деятельность М.Грушевского в контексте национального возрождения в конце ХІХ - начале ХХ ст., основные направления исследования событий Первой мировой войны в украинской историографии. Приведена характеристика процесса становления и развития системы дошкольного воспитания в Украине в 1920-е гг. Освещены историография проблем украинской народной культуры в условиях духовной экспансии большевизма в 1920 - 1930 гг., направления исследований в современной украинской историографии развития межвоенной Польши (1918 - 1939 гг.), репрессий против военнослужащих и сотрудников правоохранительных органов в 1920 - 1950 гг., социально-политического конфликта в Польше в 1980 - 1981 гг.

На основі літописів, історичних документів та художньої літератури досліджено проблеми розвитку української націологічної думки від її першопочатків. Наведено відомості про М.Драгоманова, І.Франка та М.Грушевського як фундаторів українського вчення про націю.

На основании летописей, исторических документов и художественной литературы исследованы проблемы развития украинской нациологической мысли от ее первоначал. Представлены сведения о М.Драгоманове, И.Франко и М.Грушевском как фундаторах украинского учения о нации.

Висвітлено творчі біографії українських педагогів, які жили та працювали у XX ст. Серед них є досить знані особистості (М.С.Грушевський, А.Ю.Кримський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський) репресовані, а також представники еміграції. Творчі біографії подано як єдиний історико-педагогічний процес.

Освещены творческие биографии украинских педагогов, которые жили и работали в XX в. Среди них есть достаточно знатные личности (М.С.Грушевский, А.Ю.Кримский, А.С.Макаренко, В.А.Сухомлинский) и такие, которые были запрещены, репрессированы, а также представители эмиграции. Творческие биографии представлены как единый историко-педагогический процесс.

Проведено дослідження підробних текстів в "Історії Російській" В.Татищева і запропоновано нову інтерпретацію князювання Ю.Долгорукого. Висвітлено маловідомі факти про життя та діяльність київського князя, зокрема наведено характеристику його особистості, розглянуто основні етапи правління та історію заснування Москви. Проаналізовано наукові концепції В.Ключевського та М.Грушевського щодо формування та розвитку Київської Русі, розширено уявлення про історичну долю давньоруської держави.

Проведено исследование поддельных текстов в "Истории Российской" В.Татищева и предложена новая интерпретация княжения Ю.Долгорукого. Освещены малоизвестные факты о жизни и деятельности киевского князя, в частности приведена характеристика его личности, рассмотрены основные этапы правления и история основания Москвы. Проанализированы научные концепции В.Ключевского и М.Грушевского о формировании и развитии Киевской Руси и расширены представления о дальнейшем историческом развитии древнерусского государства.

Визначено потреби та запити користувачів щодо документально-інформаційних ресурсів з техніки. Наведено інформацію стосовно стану та перспектив розвитку фонду екстеріорики, надано його визначення. Охарактеризовано склад та фізичний стан українських газет за період 1918 - 1930 рр. Запропоновано результат дослідження документного фонду Харківської державної наукової бібліотеки (ХДНБ) ім. В.Г.Короленка з бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства. Висвітлено творчі зв'язки ХДНБ ім. В.Г.Короленка з богословським світом. Розглянуто діяльність Б.О.Боровича як засновника Харківської культурно-просвітницької організації "Труд". Проаналізовано доробок М.С.Грушевського у галузі бібліотечної справи, а також бібліографічну спадщину Т.Г.Шерстюка та значення діяльності В.К.Короленка для української літератури та культури.

Определены потребности и запросы пользователей документально-информационными ресурсами на Украине. Приведена информация относительно состояния и перспектив развития фонда экстериорики, дано его определение. Охарактеризирован состав и физическое состояние украинских газет за период 1918 - 1930 гг. Представлены данные исследования документного фонда Харьковской государственной научной библиотеки (ХГНБ) им. В.Г.Короленка по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. Освещены творческие связи ХГНБ им. В.Г.Короленка с богословским миром. Рассмотрена деятельность Б.О.Боровича как основателя Харьковской культурно-просветительской организации "Труд". Проанализировано наследие М.С.Грушевского в отрасли библиотечного дела, а также библиографическое наследие Т.Г.Шерстюка и значение деятельности В.К.Короленко для украинской литературы и культуры.

Висвітлено життя та творчу спадщину визначного історика, громадського діяча, професора Казанського університету, члена-кореспондента Російської академії наук, дійсного члена ВУАН Костянтина Васильовича Харламповича. Докладно розглянуто листування К.В.Харламповича та академіка М.С.Грушевського, що дає можливість проаналізувати особисті стосунки двох видатних науковців, дослідити наукову діяльність ВУАН, а також становище її вчених.

Освещена жизнь и творческое наследие известного историка, общественного деятеля, профессора Казанского университета, члена-корреспондента Российской академии наук, действительного члена ВУАН Константина Васильевича Харламповича. Детально рассмотрена переписка К.В.Харламповича и академика М.С.Грушевского, что дает возможность проанализировать их личные взаимоотношения, изучить научную деятельность ВУАН, а также положение ее ученых.

Проаналізовано погляди М.Грушевського на соціальні функції історичної науки. Описано принципи історичного пізнання, методи наукового дослідження та розуміння соціальних функцій історичної науки. Зазначено, що у теоретичному дискурсі праць М.Грушевського спостерігається вплив різноманітних інтелектуальних течій ХІХ - початку ХХ ст. - романтизму, позитивізму, дюркгейміанства, неокантіанства, "філософії життя", неоромантизму, які тісно переплітаються і утворили оригінальну методологію історичного пізнання.

Проанализированы взгляды М.Грушевского на социальные функции исторической науки. Описаны принципы исторического познания, методы научного исследования и понимания социальных функций исторической науки. Отмечено, что в теоретическом дискурсе трудов М.Грушевского наблюдается влияние различных интеллектуальных течений ХІХ - начала ХХ вв. - романтизма, позитивизма, дюркгеймианства, неокантианства, "философии жизни", неоромантизма, которые тесно переплетаются, образуя оригинальную методологию исторического познания.

Розглянуто особливості функціонування українського та російського етнонімів, визначено передумови та наслідки утворення етноніма України - імені нації. Досліджено історію появи назв Русі, Руської та Заліської земель. Висвітлено питання вживання в українській мові етнонімів: єврей, москаль, кацап, хахол, русини, московитяни. Розглянуто історію Росії, Східної Європи, систематизовану М.Грушевським.

Рассмотрены особенности функционирования украинского и русского этнонимов, определены предпосылки и последствия создания этнонима Украины - имени нации. Исследована история появления названий Руси, Русской и Залиской земель. Освещены вопросы употребления в украинском языке этнонимов еврей, москаль, кацап, хахол, русины, московитяне. Рассмотрена история России, Западной Европы, которая систематизирована М.Грушевским - литератором, журналистом, официальным придворным историографом М.Карамзина.

Висвітлено актуальні проблеми історії України та суміжних країн, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії та історичних дисциплін. Особливу увагу приділено історії Перемишльщини та Дрогобиччини. Описано ранньослов'янські пам'ятки Перемишльщини, містобудівельну структуру ранньосередньовічного Перемишля. Розглянуто проблеми заселення території сучасного Трускавця. Наведено інвентарний опис дерев'яного замку 1542 р. в Медиці поблизу Перемишля з 1568 р., візитаційні описи василіянських монастирів дрогобицького краю (1763 - 1764 рр.). Розкрито структуру греко-католицької церкви на Правобережній Україні на початку ХІХ ст. Проаналізовано теоретичну спадщину М.Грушевського у східноєвропейській історіографії першої половини ХХ ст.

Освещены актуальные проблемы истории Украины и сопредельных государств, исторического краеведения, археологии, историографии и исторических дисциплин. Особое внимание уделено истории Перемышльского и Дрогобычского края. Описаны раннеславянские памятки Перемышля, градостроительная структура раннесредневековного Перемышля. Рассмотрены проблемы заселения территории современного Трускавца. Приведено инвентарное описание деревянного замка 1542 г. в Медике возле Перемышля с 1568 г., визитационные описания василианских монастырей дрогобычского края (1763 - 1764 гг.). Раскрыта структура греко-католической церкви на Правобережной Украине в начале ХІХ в. Проанализировано теоретическое наследие М.Грушевского в восточноевропейской историографии первой половины ХХ в.