Розглянуто питання: чим відрізняється глобалістика від світознавства, в чому проявляється "парадокс свободи", що нині охоплює політсферу, якою є основа для розкриття предмета світознавства як нової соціальної науки.

Розглянуто основні поняття та категорії глобалістики (об'єктивний і суб'єктивний глобалізм, предмет дисципліни, світову економіку та цивілізацію як категорії глобалістики). Розкрито принципи, структуру, логіку, методи, позиції методології оцінки глобалізму. Проаналізовано концептуальні, економічні, соціальні, культурні трансформації в сучасному світі й інтереси, які їх обумовлюють. Висвітлено основні тенденції процесу глобалізації, їх прогностичні концепти стратегічного розвитку світу, проблеми цивілізаційної безпеки, формування регулятивного механізму світосистемних відносин.

Рассмотрены основные понятия и категории глобалистики (объективный и субъективный глобализм, предмет дисциплины, мировая экономика и цивилизация как категории глобалистики). Раскрыты принципы, структура, логика, методы, позиции методологии оценки глобализма. Проанализированы концептуальные, экономические, социальные, культурные трансформации в современном мире и интересы, обусловившие их. Освещены основные тенденции процесса глобализации, их прогностические концепты стратегического развития мира, проблемы цивилизационной безопасности, формирования регулятивного механизма миросистемных отношений.

Висвітлено проблеми сучасної глобалістики з класичних наукових позицій. Особливу увагу приділено авторському аналізу проблем становлення структур глобальної держави та громадянського суспільства, глобальної психології та системи глобальної освіти, а також пошукам "глобальної української ніші" у сучасному глобальному світі. Охарактеризовано процеси глобалізації у контексті цивілізаційних підходів представників різних культур. Висвітлено європейські технології формування політичних структур, наведено китайське бачення глобалізації на підставі ідей С.Мінці, Л.Кана, Г.Хуея.

Освещены проблемы современной глобалистики с классических научных позиций. Особое внимание уделено авторскому анализу проблем становления структур глобального государства и гражданского общества, глобальной психологии и системы глобального образования, а также поискам "глобальной украинской ниши" в новорожденном глобальном мире. Охарактеризованы процессы глобализации в контексте цивилизационных подходов представителей разных культур. Освещены европейские технологии формирования политических культур, приведено китайское видение глобализации в контексте идей С.Минци, Л.Кана, Г.Хуея.

Розглянуто питання глобалістики, описано структуру, методи та висвітлено методологію оцінки глобалізму. Проаналізовано концептуальні, економічні, соціальні та культурні трансформації в сучасний період. Розкрито основні тенденції процесу глобалізації, різні прогностичні концепти стратегічного розвитку світу, проблеми цивілізаційної безпеки, формування регулятивного механізму світосистемних відносин.

Рассмотрены вопросы глобалистики, описаны структура, методы и освещена методология оценки глобализма. Проанализированы концептуальные, экономические, социальные и культурные трансформации в современный период. Раскрыты основные тенденции процесса глобализации, разные прогностические концепты стратегического развития мира, проблемы цивилизационной безопасности, формирования регулятивного механизма миросистемных отношений.

Досліджено генезис понять "глобалізація", "глобалістика", "глобалізм", "антиглобалізм" в історичному аспекті. Охарактеризовано методологію оцінювання глобалізаційних процесів міжнародними установами й інститутами. Проаналізовано історіографію періодизації глобалізації, зокрема авторське її бачення. Розглянуто методологію оцінювання розвитку людини, що використовується/застосовується в ООН. Проаналізовано діяльність одного із стимуляторів проведення досліджень глобальних проблем - Римського клубу, що об'єднує спеціалістів та аналітиків міжнародного рівня. Наведено основні доповіді учасників цього клубу.

Розглянуто особливості застосування системного підходу до вивчення міжнародних відносин. Розкрито природу та тенденції розвитку сучасної світової системи, процесу глобалізації. Проаналізовано фундаментальні аспекти дослідження глобального розвитку, а саме проблеми глобального суспільства, світового порядку, світового лідерства, глобалізації управління та глобальної безпеки. Висвітлено особливості глобальної цивілізаційної конкуренції й альтерглобалістського руху.

Рассмотрены особенности применения системного подхода к изучению международных отношений. Раскрыты природа и тенденции развития современной мировой системы, процесса глобализации. Проанализированы фундаментальные аспекты исследования глобального развития, а именно проблемы глобального общества, мирового порядка, мирового лидерства, глобализации управления и глобальной безопасности. Освещены особенности глобальной цивилизационной конкуренции и альтерглобалистического движения.

В алфавітному порядку подано грунтовне тлумачення термінів зі сфери світової економіки та міжнародних відносин, які охоплюють таку тематику: глабалізація та глобалізаційні процеси, методологія дослідження процесів світової економіки та міжнародних відносин, міжнародні фінансові та інвестиційні ринки, країни світової економіки, провідні фахівці, науковці в галузі міжнародної економіки та міжнародних відносин, інформатизація світогосподарського розвитку, економічне положення регіонів світу, геоекономіка, геополітика, політична глобалістика, міжнародний бізнес, міжнародний маркетинг, міжнародний менеджмент та ін. У додатках подано рисунки та таблиці до статей словника, наведено алфавітний покажчик статей словника.

Досліджено проблеми глобалізації, формування меганауки глобалістики, подано інформацію про засновника української наукової школи глобалістики - академіка НАН України О.Г. Білоруса. Надано оцінку багатоаспектних процесів глобалізації на історичному, економічному, цивілізаційному, демографічному, всесвітньому рівнях у працях українських (А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, В.В. Зінченка, О.І. Гойчук, Ю.М. Пахомова, В.Р. Сіденка, А.М. Поручника, Д.Г. Лук'яненка, М.А. Шепелєва) і російськмх дослідників (М.І. Беляєва, К.С. Гаджиєва, М.О. Чешкова та ін.). Надано оцінку глобальних процесів у світовому сільському господарстві, розкрито проблему глобальної продовольчої безпеки та тенденції формування ринків аграрної продукції.

Висвітлено діяльнісь особистостей, які зробили найбільший внесок у становлення та розвиток глобальних процесів. Досліджено зміни життя людини та громад під впливом глобалізації, формування понять і методів глобалістики та глобалізації. Проаналізовано події, праці різних учених, зроблено історичні порівняння змін суспільних систем і структур спільноти, цивілізацій, народів, економіки, технологій, соціального середовища. Відкрито нові поняття, які формують нові напрями досліджень в науки. Досліджено проблеми вирішення глобальних проблем, формування нової меганауки глобалістики, утворення термінології, методів і методології оцінки глобальних явищ, проблем сучасності та майбутнього глобального розвитку. Сформовано методологію аналізу глобалізаційних процесів. Надано оцінку глобального розвитку людства ООН і досліджень західних учених з глобалізації та з виокремлення результатів досліджень українських і російських учених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф06

Рубрики:

Політичні проблеми глобалістики

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальну проблему навчання, підготовки та розвитку менеджерів у навчальних закладах за сучасних умов ринкової економіки, де діє конкуренція на ринку праці в глобальних економічних процесах монетарної політики і в різних напрямах людської діяльності. Проаналізовано проведення фіскальної (бюджетно-фінансованої) та монетарної (грошово-кредитної) політики за умов плаваючого валютного курсу. Розглянуто політику протекціонізму (зовнішньоекономічних обмежень) та її ефективність. Розкрито особливості глобалістики як окремої галузі наукового знання.

Исследована актуальная проблема обучения и подготовки и развития менеджеров в учебных заведениях современных условиях рыночной экономики, где действует конкуренция на рынке труда в глобальных экономических процессах монетарной политики и в различных направлениях человеческой деятельности. Проанализированы проведения фискальной (бюджетно-финансируемой) и монетарной (денежно-кредитной) политики при плавающем валютном курсе. Рассмотрено политику протекционизма (внешнеэкономических ограничений) и ее эффективность. Раскрыты особенности глобалистики как отдельной отрасли научного знания.

Investigated the actual problem of education and training and development managers in educational institutions of modern market economy where competition exists in the labor market in the global economic processes and monetary policy in different directions of human activity. Analyzes of fiscal (budget-financed) and monetary (monetary) policy under floating exchange rates. Considered protectionist policies and its effectiveness. The features of globalism as a separate branch of science disclosed.

Розглянуто проблеми формування глобалістики як нової синтетичної науки в контексті детального аналізу глобалізму - силового нав'язування світу глобалізації, процеси якої відбуваються в політичній, економічній, соціальній, цивілізаційній, інформаційній, фінансовій, культурній та інших сферах життя людства на сучасному етапі. Суверенні нації-держави, щоб вижити в умовах нового глобального імперіалізму, мають нарощувати малий і середній бізнес, посилювати конструктивний регіоналізм у формі висококонкурентних регіональних виробничо-економічних структур і комплексів.

Досліджено проблеми генези, формування й еволюції світ-системи постіндустріального корпоративно-монополістичного глобалізму, яка має специфічні формаційні та цивілізаційні ознаки фінансово-економічного імперіалізму. Особливу увагу приділено проблемам системно-структурної трансформації глобального капіталу та конвергенції національних капіталів та їх експлуатації світ-системою постіндустріального глобалізму. Розкрито сутність об'єктивних законів глобального відтворення капіталу, тенденції його трансформації в фінансовий капітал. Досліджено процеси гіперфінансіалізації економіки фіктивним капіталом і самовідтворення віртуального фінансового капіталу.

Розглянуто поняття глобального розвитку - змін людства: кількісних (його матеріальних показників) і якісних (його природи), структурних. Стверджено, що ідейні витоки концепції розвитку закорінені в есхатології, вігівському баченні прогресу, стадіальних (позитивістських, марксистських) теоріях історії. Констатовано, що у зазначених теоріях розвиток ("прогрес", історія) трактують як лінійне, поступове розгортання досягнень людства. Натомість циклічний, нелінійний розвиток людства з ідейних мотивів визначається як неможливий. Зміна кількісного глобального розвитку якісним забезпечується через біфуркацію.

Розглянуто методологічні розробки щодо аналізу сучасних глобальних проблем, розкрито сутність понять глобалізація, глобалістика, політична глобалістика, прогностика. Висвітлено основні методи глобального прогнозування, визначено специфіку політичних, соціальних, економічних і духовно-культурних вимірів сучасних глобальних проблем, окреслено основні шляхи їх вирішення. Систематизовано знання про можливі сценарії майбутнього в напрацюваннях різних шкіл глобалістики.

Розглянуто процеси глобалізації, які інтенсифікувалися з кінця XX ст., сприяли появі нових доктрин соціального розвитку та принципів організації соціальної сфери суспільства, а також концепцій соціальної, правової, демократичної держави і концепції сталого розвитку, які набули нового бачення в умовах еволюції постіндустріального та формування інформаційного суспільства. Наголошено на актуальності соціальної глобалістики як науки і навчальної дисципліни на сучасному етапі глобального, регіонального, національного та локального розвитку.

Проведено комплексний аналіз проблематики соціальної політики держави в умовах глобалізації. Здійснено розгляд моделей соціальних систем і моделей соціальної політики в контексті впливу глобальних міжнародних структур на формування національної соціальної політики. З'ясовано специфіку формування та реалізації соціальної політики та забезпечення соціальної безпеки громадян в умовах інформаційного суспільства. Запропоновано авторське визначення наук "соціо-глобалістика" та "глобальний соціальний менеджмент". Удосконалено системні підходи до аналізу теоретико-концептуальних особливостей сутності соціальної, зокрема, соціально-правової держави в контексті формування національної соціальної політики; структуру моделі соціальної політики держави з урахуванням процесів глобалізації та втрати національною державою частини своїх повноважень у соціальній сфері за рахунок їх фактичної передачі глобальним міжнародним структурам та органам місцевого самоврядування.