Теоретично досліджено властивості руху заряджених частинок, які є запертими на тороїдальній неоднорідності магнітного поля асиметричних тороїдальних магнітних пасток типу "торсатрон" та "геліотрон" з котушками полоїдального поля. Для таких конфігурацій характерним є складний спектр гармонік магнітного поля, у якому присутні гармоніки гвинтової, а також полоїдальної гофрировки магнітного поля. Знайдено умови, за яких заряджені частинки у такому торсатроні можуть запиратися на полоїдальній неоднорідності магнітного поля, що може привести до додаткових втрат частинок та енергії. Для торсатронних магнітних конфігурацій вказаного типу знайдено аналітичні вирази для адіабатичних інваріантів руху тороїдальних бананів та полоїдально-гофровано-запертих бананів.

Методом зворотного крутильного маятника виміряно внутрішнє тертя зразків заліза різної чистоти та сталі, підданих наступним поверхневим обробкам: механічному шліфуванню, наводненню та покриттю мастилом. Для всіх оброблених зразків у температурному режимі 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено, порівнюючи параметри отриманих піків внутрішнього тертя деформованого та наводненого заліза і сталі. Взаємодія атомів проникнення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є можливою причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, покритих мастилом.

На підставі механічних процесів, кінетики сушіння та характеристик теплообміну запропоновано метод розробки багатоступінчастої гвинтової сушарки, який перевірено шляхом порівняння з експериментальним сушінням свинячого гною.

Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Викладено методику перетворення трансцендентного рівняння контакту, що відповідає формоутворенню гвинтової поверхні дисковим інструментом, розкладанням його компонентів у ряд Маклорена. Розглянуто питання, пов'язані з оптимізацією режимів ведення гідроабразивної обробки на підставі розгляду аспектів гідроабразивного руйнування твердого тіла. Запропоновано алгоритм визначення напрямку переміщення та дотичного навантаження на контактній поверхні. Наведено результати дослідів щодо підбору складу скла для формування робочих зазорів магнітних головок з феритовими осердями. Розглянуто основні принципи побудови системи енергетичного контролю локальних неоднорідностей металевої поверхні, а також представлено функціональну схему сенсорної системи виміру й оцінки параметрів металевої поверхні. Представлено математичну модель токарно-гвинторізного верстата, що дозволяє визначити основні характеристики коливальних процесів динамічної системи токарно-гвинторізного верстата модифікації КА280. Проаналізовано фізичні процеси, які тривають під час електроіскрового легування. Досліджено конструкції оригінальних модулів обробки поверхонь обкаткою, застосування яких дозволить підвищити точність обробки та розширити область їх можливого використання. Наведено удосконалену методику планування та обробки експериментальних даних стосовно дослідження силових характеристик у разі відрізання дисковими фрезами. Висвітлено питання підвищення якості обробки плоских поверхонь деталей за умов чистового торцевого фрезерування.

На основі узагальненого потенціалу одержано розв'язок задачі обтікання сфери гвинтовим потоком. Доведено, що у разі наближення коефіцієнта спіральності до нуля цей розв'язок переходить в традиційний розв'язок задачі потенційного обтікання. Проаналізовано вплив коефіцієнта спіральності на картини ліній течії та коефіцієнт тиску.

Розглянуто питання обгрунтування конструктивно-технологічних параметрів гвинтових робочих органів машин харчової та переробної промисловості, підвищення пластичності молібдену та вольфраму, оптимізації структури та режимів роботи електроприводів сільськогосподарських машин. Проаналізовано вплив фрикційного зміцнення на зносостійкість сталі у разі тертя кочення з проковзуванням, обертання фазової маски на кореляційний сигнал в оптоелектронному пристрої ідентифікації документів. Викладено методи обробки сигналу акустичної емісії.

Розглянуто конструкторсько-технологічні схеми сепараційних робочих органів бурякозбиральних машин, дифузійні процеси в оксидних шарах залізохромових сплавів. Досліджено особливості метрологічного забезпечення неруйнівного контролю, стаціонарні та нестаціонарні температурні поля в тонких необмежених циліндрично-ізотропних пластинках із круговим отвором, прецизійне джерело тестової напруги змінного струму для вольтметрів з корекцією характеристики перетворення. Наведено алгоритм оптимізації надійності технічних систем керування з використанням імовірнісного моделювання, розрахунок статичної стійкості стрічок гвинтових механізмів, а також подано оцінку міцності конструкцій відкритого профілю сільськогосподарської техніки.

Наведено метод інженерного розрахунку розплавного одночерв'ячного екструдера або зони розплаву пластикаційного екструдера, який дає змогу врахувати найважливіші особливості реальних машин цього типу, зокрема, зміну глибини гвинтового каналу вздовж черв'яка, наявність зазору між гребенем витка і корпусом та вплив бокових стінок каналу на характеристики екструдера, а також зміну фізичних та реологічних характеристик розплаву полімеру. Розрахунок грунтується на числових математичних методах, які реалізовано за допомогою комп'ютера. Наведено експериментальні дані, що підтверджують можливість використання запропонованого методу в проектуванні обладнання для екструзії полімерів.

У статті викладено теоретичні дослідження динаміки вихрового фрезерування гвинтових поверхонь. У результаті апробації одержаних формул на ЕОМ доведено, що передавання сили різання на різець через пружно-демпфуючий елемент дозволяє зменшити амплітуду сили удару в зоні різання і завдяки цьому покращити умови роботи твердосплавних різальних пластин, які є чутливими до ударів.

З використанням методу функцій стрибка досліджено квазістатичне поле напружень і концентрацію напружень поблизу тонкої стрічки на межі поділу матеріалів під час емісії з неї у простір гвинтових дислокацій. Побудовано аналітичні розв'язки у випадках скінченних і півнескінченних тріщин та абсолютно жорстких плівок.

Представлено статті з проблем вторинних ресурсів твердого палива України; комплексної переробки вугільного шламу на фабриці; технічної діагностики і завдань підвищення ефективності переробки мінеральної сировини на збагачувальних фабриках; сучасного стану і шляхів розвитку подрібнювального устаткування та рудопідготовки; примусового подрібнення слюди; застосування гвинтових сепараторів при збагачуванні вугілля; розрахунку електромеханічної системи магнітогідродинамічного сепаратора; прискорення коагуляції тонких суспензій поверхнево-активними речовинами.

На підставі досліджень гідродинамічної структури потоків і зональної концентрації розчинених у рідині газів обгрунтовано турбулентно-аераційне перечищення мінеральних зерен у трипродуктовому гідроциклоні. Проаналізовано вплив різних фізико-хімічних чинників на енергію зв'язків у плівково-капілярній волозі, який має важливе значення в теорії процесів зневоднення зернистих матеріалів, зокрема, вугілля. Наведено результати теоретичних досліджень нового перспективного процесу зневоднення дрібнозернистих матеріалів за допомогою аеромеханічного зривання поверхневих водних плівок. Досліджено роль емульгатора в процесі селективної флокуляції вугільних шламів синтетичними латексами. Розглянуто можливі технологічні рішення гравітаційно-електрохімічної десульфурації кам'яного вугілля на базі застосування процесу мокрої гвинтової сепарації з наступною електрохімічною десульфурацією у полі жевріючого електричного розряду.

Визначено параметри робочих органів роликових машин пошарової дії. Проаналізовано вплив величини спрацьовування ротора та статора електродвигуна на потужність зануреного насоса. Оцінено коефіцієнт опору пружнодемпферної підвіски. Значну увагу приділено керованим збуджувачам напрямлених гвинтових коливань, а також вібраційній обробці внутрішніх поверхонь деталей прохідного типу.

Запропоновано метод і розроблено технологічні схеми використання низькопотенціальної теплоти за допомогою гвинтових гідропарових турбін.

Розглянуто внутрішню геометрію конволютної гвинтової передньої поверхні зубів черв'ячної фрези з використанням диференційно-геометричного методу формоутворення. Розраховано з застосуванням ЕОМ коефіцієнти першої та другої основних квадратичних форм поверхні (квадратичних форм Гаусса).

Запропоновано технічне рішення проблеми плавного відстеження заданого закону навантаження зразка матеріалу за екстремальних умов за допомогою гвинтового навантажувального пристрою. Новизна конструкції останнього полягає в кінематичному зв'язку гвинта та гайки з окремими двигунами. Удосконалення способу роботи пристрою - обертання гвинта та гайки в одному напрямку з різними кутовими швидкостями. Спеціалізована система автоматичного управління гвинтовим навантажувальним пристроєм дозволяє реалізувати навантаження зразка без виникнення люфтів у силовому кінематичному ланцюзі та неплавного осьового руху гвинта за умови, що швидкість деформування зразка - близька до нуля.

Методом інтегральних перетворень побудовано розв'язок задачі, яка описує процес барофільтрації та відтиску дисперсних середовищ у гвинтово-конічних фільтрувальних апаратах, у випадку апроксимації внутрішньої гвинтово-конічної поверхні кусково-однорідною циліндричною.

Запропоновано методику розрахунку параметрів геометричної точності кулькової гвинтової передачі, яка дозволяє реалізувати розрахунок із використанням обчислювальної техніки.

Проаналізовано сучасний стан технологій збагачення вугілля в Україні та обгрунтовано необхідність окремого збагачення класу 0,2 - 3 мм. Запропоновано технологічну схему збагачення енергетичного вугілля з використанням мокрої гвинтової сепарації.