Викладено основні положення енергетичної дипломатії, розкрито її міжнародно-правові аспекти. Наведено інформацію про енергетичні стратегії США, Росії, Китаю, Туреччини, Міжнародне енергетичне агентство, нафтотранспортні проекти у Причорномор'ї, газопровід "Набукко", нафтопровід "Баку - Тбілісі - Джейхан". Особливу увагу приділено питанням енергетичної безпеки України.

Изложены основные положения энергетической дипломатии, раскрыты ее международно-правовые аспекты. Приведена информация об энергетических стратегиях США, России, Китая, Турции, Международном энергетическом агентстве, нефтетранспортных проектах в Причерноморье, газопроводе "Набукко", нефтепроводе "Баку - Тбилиси - Джейхан". Особое внимание уделено вопросам энергетической безопасности Украины.

Запропоновано дві схеми підготовки вугільного метану до утилізації за умов Первомайського куполу Мар'ївського полігону ДХК "Луганськвугілля". За допомогою комп'ютерної системи ІРКС - МЕТАН обгрунтовано можливість застосування цих схем для конкретних варіантів утилізації вугільного метану: з подаванням його на газорегулювальний пункт Первомайська, у магістральний газопровід і на газодизельні установки або автомобільні газонаповнювальні компресорні станції.

Висвітлено підхід до формування системи розрахункових моделей для оцінювання ефективності функціонування лінійних ділянок магістральних газопроводів. Основу підходу до побудови виробничих функцій лінійних ділянок магістральних газопроводів складають базові положення газової термодинаміки. Показано, що використання цього підходу є особливо результативним для оцінювання показників ефективності систем газопроводів. Запропонований спосіб формування виробничих функцій дає можливість оцінювати показники ефективності за різних умов роботи систем газопроводів.

Описано еколого-економічні аспекти використання вугільного метану, які реалізовані в інформаційно-розрахунковій комп'ютерній програмі ІРКС - МЕТАН для комплексної розробки, аналізу та вибору оптимальних варіантів облаштування об'єктів видобутку, підготовки та використання вугільного метану. Наведено результати розрахунку еколого-економічного ефекту від використання вугільного метану на прикладі його закачки в магістральний газопровід.

Виявлено схильність металу газопроводу під дією середовища та механічних напружень до локальної корозії з утворенням глибоких виразок. Встановлено, що в зоні зварного з'єднання значно інтенсифікуються локальні корозійні процеси з утворенням характерних виразок, які є однією з основних причин розгерметизації газопроводу.

Розглянуто основні моделі об'єктів, задіяних у транспортуванні та зберіганні газу. Надано постановки нелінійних задач математичної фізики, які використовуються для розрахунку параметрів руху газу з метою оптимізації роботи газотранспортної системи. У випадку моделювання дифузії газу в пористих середовищах запропоновано алгоритм побудови початково-граничних умов (ПГУ) на підставі дискретних даних у точках зосереджених джерел (свердловин). Побудовано ітераційні схеми розв'язування нелінійних систем взаємозв'язаних диференціальних рівнянь із частинними похідними. У цьому випадку за початкові наближення приймаються розв'язки відповідних лінеаризованих задач за заданих ПГУ.

Розглянуто існуючі вимірювальні схеми та типи кювет ІЧ-аналізаторів та запропоновано нову вимірювальну схему, яка дає можливість знизити похибки вимірювань, що пов'язані з неідентичністю джерел ІЧ-випромінювання. З метою підвищення чутливості кювет їх вимірювальні ділянки запропоновано виготовляти кільцеподібними, що призведе до суттєвого підвищення оптичної довжини кювет. Розроблено конструкцію вимірювальної частини ІЧ-газоаналізатора, який монтується безпосередньо в газопровід, та структурну схему потокового багатоканального інфрачервоного газоаналізатора, який дає можливість визначати компонентний склад та теплотворну здатність природного газу.

Акцентовано увагу на проблемі забезпечення стабільного видобутку вуглеводнів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано ввести дотискуючу компресорну станцію, побудувати газопровід для подачі додаткового газу і впровадити низькотемпературну абсорцію. Впровадження цих методів дозволить в першу чергу підтримувати стабільний рівень вилучення вуглеводневого конденсату, пропан-бутану, а також забезпечить подачу газу споживачу.

Розглянуто питання підвищення ефективності газопровідних транспортних розподільних систем з безперервним стохастичним споживанням цільового продукту.

Узагальнено вітчизняні та зарубіжні технології ремонту трубопровідних систем. Проведений аналіз засвідчив, що найменш енергозатратними та найбільш ефективними є безтраншейні методи реконструкції трубопроводів.

Проаналізовано стан аеродинамічних параметрів деформованих порід міжпластя та ендогенної пожежної небезпеки світи зближених крутих пластів. Експериментально доведено, що структура вугленосних масивів, закономірності зрушення підроблених і нароблених масивів порід, утворення та поширення зони тріщин, утворення зони водо- і газопровідних тріщин, закономірності газовиділення та повітропроникнення мають фрактальний характер. Досліджено аеротермодинамічні процеси у вироблених просторах під час відробки світи зближених крутих пластів унаслідок утворення аеродинамічних зв'язків через деформовані породи міжпластя. На підставі виконаних досліджень обгрунтовано технологію відпрацьовування вугільних пластів, вибір технічних засобів і вентиляційних режимів, групування пластів і черговість їх відпрацьовування, що забезпечує пожежобезпечне відпрацьовування світи зближених крутих пластів.

Наведено основні причини корозійного руйнування газонафтопроводів з метою ефективного застосування певного виду протикорозійного ізоляційного покриття. Теоретично обгрунтовано практичне застосування піскоструминної обробки поверхні металу труби. Експериментально досліджено взаємозалежність залишкових напружень від часу піскоструминної обробки на спеціальному комплексі термоабразивного очищення КТО-1. Для збільшення терміну експлуатації трубопроводів в сильномінералізованих грунтах запропоновано комплексний протикорозійний захист. Надано результати випробувань ізоляційного покриття, нанесеного на газопровід Роздільна - Ізмаїл.

Побудовано математичну модель процесу руху газу в системі пласт підземного сховища газу - магістральний газопровід (ППСГ - МГП), в яку входять моделі всіх технологічних об'єктів, гідравлічно пов'язаних між собою. Встановлено обмеження, які накладаються на параметри моделей і газодинамічні процеси. Наведено постановки основних задач, які виникають під час моделювання роботи системи ППСГ - МГП.

Удосконалено агрегативно-імітаційний метод розрахунку складних газотранспортних систем. Введено нові типи агрегатів у метод, що дозволяє здійснювати розрахунок складних багаторівневих газотранспортних систем. Існує можливість розрахунок як стаціонарних, так і нестаціонарних режимів роботи газотранспортних систем.

На основі новітніх розсекречених документів адміністрації президента США Рональда Рейгана і спогадів керівників нафтогазової промисловості СРСР досліджено американську політику економічних санкцій щодо радянського паливно-енергетичного комплексу, а також засоби та методи, до яких вдавався Вашингтон на кінцевому етапі Холодної війни з метою досягнення конкретних політичних цілей через вплив на енергетичний ринок Європи. Розглянуто спеціальні дії ЦРУ з дестабілізації роботи нафтогазової промисловості СРСР та радянські контрзаходи.

Розглянуто питання проектування берегових терміналів для транспортування газу у стиснутому стані через морські акваторії за допомогою спеціальних суден-газовозів. Визначено основні чинники, які обумовлюють техніко-технологічні параметри берегових терміналів та впливають як на підбір та компонування компресорного обладнання, так і вибір режимних параметрів в процесі виконання операцій із завантаження/розвантаження. Обгрунтовано раціональну послідовність та стадійність виконання завантажувально-розвантажувальних операцій залежно від тисків у наземних газопровідних мережах, параметрів суден-газовозів, продуктивності берегового компресорного обладнання, часових обмежень. Запропоновано можливі варіанти компонування берегових терміналів основним технологічним обладнанням в широкому діапазоні продуктивності газотранспортного маршруту з урахуванням вимог надійності та економічності. Проаналізовано структуру капіталовкладень та експлуатаційних витрат у спорудження та експлуатацію газотранспортної інфраструктури на основі технології CNG і визначено особливості її зміни залежно від довжини маршруту.

Важливим аспектом підвищення ефективності нафтогазовидобувного комплексу є продовження стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин. Це досягається забезпеченням якомога менших перепадів тиску по трасі газопроводу: чи це газопровід, яким рухається газ від промислу до споживачів, чи газопровід (шлейф), яким рухається газ до УКПГ. Проведено огляд і аналіз робіт, що стосуються питань попередження і ліквідації рідинних скупчень у газопроводах. На базі експериментальних досліджень визначено вплив на роботу газопроводу рідинних скупчень під час руху чистого газу його пониженою ділянкою. Визначено швидкості газового потоку, необхідні для повного винесення рідини з пониженої ділянки трубопроводу. Проведено експериментальні дослідження щодо вибору оптимального режиму руху газорідинної суміші в рельєфному трубопроводі, виходячи з умов забезпечення мінімальних втрат тиску та мінімальної питомої енерговитратності.

Показано, що основною причиною анізотропії електрохімічної корозії в гарячекатаних низько-вуглецевих сталях є кристалографічна текстура, а в середньо- та високо-вуглецевих сталях головну роль у виникненні анізотропії корозії відіграє структурна текстура, зокрема, феритно-перлітна смугастість. Встановлено, що анізотропія виникнення та поширення в агресивному середовищі шаруватих водневих тріщин у низьколегованих маловуглецевих сталях пов'язана з кристалографічної текстурою, яка формується в листах під час вальцювання. Експериментально встановлено закономірності формування кристалографічної текстури в трубах з низьколегованих сталей: Ст3кп, 05кп, 09Г2С, сталі 20, що застосовуються в нафтовому та газопровідному транспорті. Експериментально встановлено закономірності формування кристалографічної текстури в трубах з легованих сталей 15Х5М, що застосовуються для виготовлення корпусів і внутрішніх елементів апаратури нафтопереробних заводів і крекінгових труб, деталей насосів, засувок, спец-кріплення та інших деталей, від яких потрібен опір окиснюванню за температури до 600 градусів за Цельсієм, для виготовлення деталей трубопроводів і трубопровідної арматури. Експериментально встановлено закономірності формування кристалографічної текстури та структурної релаксації листів сталі 30ХГСА, що застосовуються для виробництва різних деталей, які одержують за допомогою термічного покращання. Встановлено закономірності деформаційного впливу на структуру, текстуру та коерцитивну силу сталевих оболонок ємностей високого внутрішнього тиску, запропоновано структурно-текстурна модель виникненн

я анізотропії коерцитивної сили в процесі деформаційного впливу на метал.

Для тривало експлуатованих сталей магістральних нафтогазопроводів здійснено оцінку характеристик опору поширення тріщин на повітрі та в корозивному середовищі (pH 6,7) NS4, яке слугувало моделлю грунтової води. Досліджено вплив напряму прокатки на швидкість поширення втомних тріщин. Експериментально визначено параметри зони термічного впливу досліджуваного фрагменту газопровідної труби. Досліджено швидкість розвитку втомних тріщин як у базовому металі газопровідної труби, так і в металі зони термічного впливу зварного шва.

Наведено результати комплексної реконструкції електроприводних компресорних станцій магістральних газопроводів з використанням нових наукових проектно-конструкторських розробок на основі ефективних енергозберігаючих, екологічних, економічних і малолюдних технологій. Вперше проведено дослідно-промислову експлуатацію новітніх електроприводних безредукторних, з магнітними підвісами і сухими ущільненнями вузлів агрегатів з частотно-регульованим приводом, що забезпечило широкий діапазон регулювання газодинамічних параметрів компресорних станцій, відповідних оптимальному режиму роботи газопроводу та економії витрат на електроенергію до 30 % на рік. Показано, що використання безмасляних технологій в агрегатах і енергогосподарстві, застосування автоматизованої установки очищення газу суттєво поліпшило екологічну ситуацію на станціях. Глибокий рівень автоматизації та інтеграції систем, реалізація дистанційного керування станціями забезпечує їх експлуатацію по малолюдній технології і надає змогу скоротити чисельність обслуговуючого персоналу на 21 % нижче нормативної.