Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

Наведено характеристику типових організмів прісноводних водойм України. Розглянуто питання пристосування водних тварин і рослин до умов існування у водному середовищі. Увагу приділено вивченню морфології, анатомії та систематичного положення даних організмів. Описано організми планктону, бентосу, нейстону, перифітону, сапробні організми. Визначено межі виживання організмів за різних величин активної реакції води.

Дана характеристика типовых организмов пресноводных водоемов Украины. Рассмотрены вопросы приспособления водных животных и растений к условиям существования в водной среде. Внимание уделено изучению морфологии, анатомии и систематического положения данных организмов. Описаны организмы планктона, бентоса, нейстона, перифитона, сапробные организмы. Определены границы выживания организмов при разных величинах активной реакции воды.

Всеукраїнська наукова конференції з міжнародною участю "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології", яка започаткована на кафедрі гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має свою історію проведення: Перша - 2001 р. (Київ); Друга - 2003 р. (Київ); Третя - 2001 р. (Київ); Четверта - 2009 р. (Луганськ); П'ята - 2011 р. (Чернівці); Шоста - 2014 р. (Дніпропетровськ); Сьома - 2018 р. (Київ). Початкова назва конференції була "Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія" (І - V конференції), починаючи з Vі конференції назву було відредаговано: "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології". Сьома Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології", присвячена 100-річчю НАН України, відбулася 13 - 14 листопада 2018 р. у Києві. Робота конференції проходила у пленарному режимі та в чотирьох секціях: гідрологія та водні ресурси суходолу; гідрохімія, гідробіологія, гідроекологія; гідрологія та екологія прибережної смуги моря та морських гирл річок; радіоактивне забруднення водних об'єктів. На VII конференцію було подано 104 доповіді, які опубліковано в збірнику тез.

Наведено перелік публікацій у науковому періодичному збірнику "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" за 2016 - 2020 рр. Науковий збірник засновано у травні 2000 р. в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2009 р. збірник зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Остання переатестація у Міністерстві освіти і науки України була у 2016 р. - збірник включено до переліку наукових фахових видань України за галуззю "Географічні науки". Під час формування збірника статті групуються за п'ятьма основними рубриками: загальні методичні аспекти досліджень; гідрологія, водні ресурси; гідрохімія, гідроекологія; гідроекологія, гідробіологія; географічні аспекти гідроекологічних досліджень. З метою покращання пошуку надрукованих статей раніше вже було зроблено два узагальнені переліки публікацій у науковому збірнику за попередні роки: 2000 - 2010 рр.; 2011 - 2015 рр. Це - третій (2016 - 2020 рр.). У науковому збірнику "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" вийшло: у 2000 - 2010 рр. - понад 850 публікацій; у 2011 - 2015 рр. - близько 290 публікацій; у 2016 - 2020 рр. - близько 270 публікацій. Всього за 2000 - 2020 рр. у 56 номерах вийшло близько 1410 публікацій.

У першому, виданому в Україні, гідрологічному словнику-довіднику вміщено терміни, які висвітлюють основні питання гідрології поверхневих вод — гідрологічний режим, динаміку водних мас (течії, хвилювання, інфільтрація та інші процеси) і їхнього ложа (формування берегів і дна водних об'єктів, руслові процеси, ерозію, перенесення і відкладення наносів), теплові процеси (теплообмін, тепловий баланс, випаровування, конденсацію) і агрегатні стани води (льодові явища, сніговий покрив). Коротко затронуто питання гідрохімії та гідроекології. Словник розраховано на студентів університетів спеціальності "Науки про Землю" освітніх програм гідрологічного профілю. Акумульовано термінологію в галузі гідрології, гідроекології, гідрохімії, гідрогеології, географії. Вирішено питання уніфікації гідрологічної термінології. У Словник включено понад 1600 гасел (термінів, понять) які широко вживаються в науковій літературі з гідрології, а також низка термінів із суміжних наукових дисциплін, пов'язаних з гідрологією (гідрохімія, географія, метеорологія, геологія, гідрогеологія, гідробіологія, гідротехніка та ін.).

У першій частині статті представлено історичну реконструкцію процесів становлення та подальшого розвитку Дніпропетровської наукової гідробіологічної школи, що стала ініціатором вивчення техногенної трансформації прісноводних екосистем, у 30 - 60-х рр. ХХ ст. Згідно із запропонованою автором хронологічною схемою діяльності школи, на цей період припадають два її етапи: перший (1927 - 1941 рр.) - здійснення комплексного гідробіологічного вивчення наслідків побудови Дніпрогесу та процесів формування першої великої водойми на Дніпрі - Дніпровського водосховища; другий (1943 - 1960 рр.) - розвиток і вдосконалення методик гідробіологічного вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем. Показано, що базою формування колективу дніпропетровських гідробіологів стала Дніпропетровська державна гідробіологічна станція, у створенні якої провідну роль відіграв проф. Д. О. Свіренко - організатор і перший директор станції, засновник комплексних гідробіологічних досліджень впливу Дніпрогесу на природне водне середовище. Наведено докладну інформацію про експедиційну діяльність дніпропетровських гідробіологів, очолюваних проф. Д. О. Свіренком, яка дала змогу підготувати опис фізико-хімічних і біологічних особливостей Дніпровського водосховища - прісноводної екосистеми колишньої порожистої частини Дніпра, трансформованої у екосистему новоствореної водойми, та стала основою формування нового напряму гідробіології - гідробіології водосховищ. Ці дослідження дніпропетровських гідробіологів стали першими роботами такого плану в Україні та світі, а проф. Д. О. Свіренка у 1934 р. було обрано членом-кореспондентом АН УРСР. У подальшому учні та послідовники проф. Д. О. Свіренка продовжили комплекс започаткованих ним досліджень, значно вдосконаливши методики вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем і розширивши географію та проблематику досліджень (формування Каховського, Дніпродзержинського водосховищ, а також водосховищ Криму, Донбасу та Кривбасу).

Представлено другу частину статті, де висвітлено процеси становлення та подальшого розвитку Дніпропетровської наукової гідробіологічної школи техногенно-трансформованих прісноводних екосистем. У першій частині статті розкрито перший та другий етапи діяльності школи, які припали на 30 - 60-ті рр. минулого ст. Друга частина статті присвячена третьому етапу діяльності школи, який охоплює період 1960 - 1975 рр. і характеризується формуванням низки принципово нових фундаментальних і прикладних напрямів гідробіологічної науки, що актуальні й сьогодні. Лідером колективу у цей період залишався проф. Георгій Борисович Мельников. Саме тоді були засновані або значно поглиблені новаторські напрями гідробіології: космічна гідробіологія (Г. Б. Мельников) - перша в Україні лабораторія космічної гідробіології при Дніпропетровському державному університеті (ДДУ) (1961); прісноводна радіоекологія (І.П. Лубянов) - перша в Україні публікація з прісноводної радіоекології (1962); технічна гідробіологія (І. П. Лубянов) - розроблення методів боротьби з біообрастанням (дрейсеною та ін.) та біокорозією у новоствореному Дніпровському водосховищі; водна токсикологія (С. П. Федій); розширення кормової бази риб шляхом акліматизації лиманно-каспійської фауни (П. О. Журавель) та ін. Цими роботами, виконаними на новому етапі розвитку школи, продовжено дослідження з гідробіології техногенно-трансформованих прісноводних екосистем, розпочаті під керівництвом проф. Д. О. Свіренка. Надано докладну інформацію про діяльність лабораторії космічної гідробіології ДДУ, НДІ гідробіології ДДУ; лабораторії гідробіології, іхтіології та радіобіології НДІ біології ДДУ; про їх плідну співпрацю з підприємствами Дніп ропетровської області, зокрема у забезпеченні безперебійного промислового водопостачання шляхом захисту систем водопостачання від проникнення, поселення і масового розвитку фауни біоценозів.