На широкому тлі еволюції аграрних відносин досліджується історія сільської громади в Україні XIV-ХVІ ст. Показано давньоруські корені багатьох сторін громадського життя середньовічної України. Основну увагу звернено на трансформацію форм громадської організації, аналіз соціально-економічних та правових відносин у сільській громаді, розкриття типології дворогосподарств та їх об'єднань у громаді. Автор намагався прослідкувати вікові традиції життя громад, розглядаючі еволюцію інститутів громадського самоврядування XIV-XVI ст. в контексті становлення органів місцевого управління.

Розглянуто питання опанування волості (українського прикордоння) Базавлуцькою Січчю. Охарактеризовано її організаційну структуру, розкрито соціально-політичний та військово-технічний зміст воєнної доктрини, а також передумови ліквідації Січі в 1638 р.

Рассмотрены вопросы овладения волости (украинского пограничья) Базавлуцкой Сечью. Охарактеризована ее организационная структура, раскрыты социально-политическое и военно-техническое содержание военной доктрины, а также предпосылки ликвидации Сечи в 1638 г.

Висвітлено джерела Центрального державного історичного архіву України в Києві щодо історії роду князів Сангушків, Хорватського державного архіву стосовно історії запорозького козацтва в фонді "Славонська генералкоманда". Розглянуто питання геральдики, картографії, історичної археології. Наведено описи Острозької волості 1654 р., замку в Бродах 1689 р. Проаналізовано благодійну діяльність української автокефальної православної церкви серед в'язнів київських тюрем у 1920-х рр.

Освещены источники Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве к истории рода князей Сангушков, Хорватского государственного архива к истории запорожского казачества в фонде "Славянская генералкоманда". Рассмотрены вопросы геральдики, картографии, исторической археологии. Приведены описания Острожской волости 1654 г., замка в Бродах 1689 г. Проанализирована благотворительная деятельность украинской автокефальной православной церкви среди узников киевских тюрем в 1920-х гг.

Розглянуто питання історії адміністративно-територіального устрою Поділля. Проаналізовано соціально-економічний та історико-топографічний розвиток м.Сатанів в XV - XVIII ст., економічний та соціальний розвиток Ярмолинецької волості Подільської губернії наприкінці XVIII - на початку ХХ ст., діяльність Женишківського просвітницького товариста в 1918 - 1919 рр., наукову та громадсько-релігійну діяльність визначного дослідника Поділля М.В.Сімашкевича в останній третині ХІХ ст. - на початку 1930-х рр. Викладено нові підходи до формування навчального курсу історичного краєзнавства в Кам'янець-Подільському педагогічному університеті, а також концепцію розвитку регіонального краєзнавства на період до 2010 р.

Рассмотрены вопросы истории административно-террриториального строя Подолья. Проанализированы социально-экономическое и историко-топографическое развитие г.Сатанов в XV - XVIII ст., экономическое и социальное развитие Ярмолинецкого уезда Подольской губернии в конце XVIII - начале ХХ ст., деятельность Женишковского просветительского общества в 1918 - 1919 гг., научная и общественно-религиозная деятельность видного исследователя Подолья М.В.Симашкевича в последней трети ХІХ ст. - начале 1930-х гг. Представлены новые подходы к формированию учебного курса исторического краеведения в Каменец-Подольском педагогическом университете, а также концепция развития регионального краеведения на перид до 2010 г.

У правовому аспекті проаналізовано діяльність волостного суду Російської імперії в пореформений період (після 1861 р.), а також Чернігівського губернського земства у складі Всеросійського Земського Суду (1914 - 1918 рр.). Наведено дипломатичний аналіз указів вищих органів влади з соціально-економічної історії міст Південної України першої половини ХІХ ст. Висвітлено слов'янське питання в політиці Австро-Угорщини в останній третині ХІХ - початку ХХ ст. на сторінках російських періодичних видань "Вестник Европы", "Русская мысль" та "Русское богатство". Розглянуто конституційні основи політики щодо національних меншин в Чехословацькій республіці у 1918 р., а також вплив зовнішньополітичної доктрини Кеннеді - Ніксона на історію формування американо-китайських дипломатичних відносин. Визначено позицію та роль Великої Британії в побудові системи європейської безпеки наприкінці ХХ ст.

В правовом аспекте проанализирована деятельность волостного суда Российской империи в пореформенный период (после 1861 г.), а также Черниговского губернского земства в составе Всероссийского Земского Суда (1914 - 1918 гг.). Приведен дипломатический анализ высших органов власти социально-экономической истории городов Южной Украины первой половины ХХ ст. Освещен славянский вопрос в политике Австро-Венгрии в последней трети ХІХ - начале ХХ ст. на страницах российских периодических изданий "Вестник Европы", "Русская мысль" и "Русское богатство". Рассмотрены конституционные основы политики национальных меньшинств в Чехословацкой республике (1918 г.), а также влияние внешнеполитической доктрины Кеннеди - Никсона на историю формирования американо-китайских дипломатических отношений. Определены позиция и роль Большой Британии в построении системы европейской безопасности в конце ХХ ст.

Розглянуто територіальну структуру княжої України-Русі. Проаналізовано особливості окремих земель, наділів, волостей: Київщини, Чернігівщини, Переяславщини, Волині та Галичини, а також Закарпаття, Дністровсько-Дунайського межиріччя, Північного Причорномор'я, Надпоріжжя, Криму і Приазовсько-Кубанського краю. Наведено характеристику значної кількості давньоруських міст на території сучасної України та на прилеглих українських етнічних землях.

Рассмотрена территориальная структура княжеской Украины-Руси. Проанализированы особенности отдельных земель, уделов, волостей: Киевщины, Черниговщины, Переяславщины, Волыни и Галиции, а также Закарпатья, Днестровско-Дунайского межиречья, Северного Причерноморья, Надпорожья, Крыма и Приазовско-Кубанского края. Приведена характеристика значительного количества давнерусских городов на территории современной Украины и на прилегаюющих украинских этнических землях.

Розглянуто два етапи становлення організаційних структур українського козацтва: 1570 - 1578 рр. - перший етап, 1579 - 1590 рр. - другий. Висвітлено особливості дислокації козаків на волості, способи проведення воєнного промислу, а також формування організаційних структур козацтва на Низу Дніпра, яке завершилось утворенням Запорозької Січі.

Рассмотрены два этапа становления организационных структур украинского казачества: 1570 - 1578 гг. - первый этап, 1579 - 1590 гг. - второй. Освещены особенности дислокации казаков на волости, способы проведения военного промысла, а также формирования организационных структур казачества в Понизовье Днепра, завершившегося созданием Запорожской Сечи.

Висвітлено проблеми наукової розробки, обгрунтування та здійснення адміністративно-територіальної реформи в регіонах України. Охарактеризовано сучасний стан сільських поселень Харківщини, зокрема, демографічну ситуацію, житловий фонд, умови життя та зайнятість населення. Запропоновано запровадження волосної структури устрою сільських територій, доведено необхідність введення округів як важливої ланки в структурі ефективного управління регіоном. Висвітлено проблеми земельних відносин, економічного механізму господарювання, співпраці органів самоорганізації та самоврядування з суб'єктами господарювання.

Освещены проблемы научной разработки, обоснования и осуществления административно-территориальной реформы в регионах Украины. Охарактеризовано современное состояние сельских поселений Харьковской области, в частности, демографическая ситуация, жилищный фонд, условия жизни и занятость населения. Предложено внедрение волостной структуры устройства сельских территорий, доказана необходимость введения округов как важного звена в структуре эффективного управления регионом. Освещены проблемы земельных отношений, экономического механизма хозяйствования, сотрудничества органов самоорганизации и самоуправления с субъектами хозяйствования.

Висвітлено малодосліджені питання соціорелігійного життя православного населення північних волостей Молдавської землі й австрійської Буковини в контексті повсякденних реалій епохи пізнього середньовіччя та Нового часу. Розкрито релігійні чинники та проблеми етнічної самоідентифікації місцевого населення. Охарактеризовано персональний склад, канонічний статус, владні прерогативи, побут вищої православної церковної ієрархії краю. Розглянуто особливості відзначення православних церковних свят, а також засадничні аспекти православного церковного будівництва й іконописних традицій у Молдавському воєводстві й автрійській Буковині.

Освещены малоисследованные вопросы социорелигиозной жизни православного населения северных волостей Молдавской земли и австрийской Буковины в контексте ежедневных реалий эпохи позднего средневековья и Нового времени. Раскрыты религиозные факторы и проблемы этнической самоидентификации местного населения. Охарактеризованы персональный состав, каноничный статус, властные прерогативы, быт высшей православной церковной иерархии края. Рассмотрены особенности проведения православных церковных праздников, а также основные аспекты православного церковного строительства и иконописных традиций в Молдавском воеводстве и австрийской Буковине.

На основі писемних і археологічних джерел висвітлено політичну історію Галицького князівства, зокрема його міста Галич, які утворилися в основному на території Теребовльської та Перемишльської волостей, що належали галицьким Ростиславичам. Розкрито причини занепаду їх династії, що відкрило можливості іншим південно-руським князям претендувати на галицький престол.

На основании письменных и археологических источников освещена политическая история Галицкого княжества, в частности его города Галич, которые были созданы в основном на территории Теребовльской и Перемышльской волостей, принадлежавших галицким Ростиславичам. Раскрыты причины упадка их династии, что открыло возможности другим южно-русским князьям претендовать на галицкий престол.

Наведено та проаналізовано інвентар Меджибізької волості 1717 р. - найбільш ранній зі вцілілих описів даного маєткового комплексу, розташованого в північній частині Подільського воєводства. Зазначено, що він є важливим джерелом для дослідження колонізаційних і соціально-економічних процесів, які відбувалися у цьому регіоні після повернення його у 1699 р. Речі Посполитій Османською імперією, яка володіла ним від 1672 р., а також дає уявлення про топографію міст, містить рідкісні відомості про меджибізький замок, наводить перелік церков, шкіл і шпиталів при них.

Приведен и проанализирован инвентарь Меджибожской волости 1717 г. - найболее раннее из уцелевших описаний комплекса поселений данного поместья, расположенного в северной части Подольского воеводства. Отмечено, что данный инвентарь является важным источником для исследования колонизационных и социально-экономических процессов, происходящих в этом регионе после возвращения его в 1699 г. Речи Посполитой Османской империей, владевшей им с 1672 г., а также дает представление о топографии городов, содержит уникальные сведения о меджибожском замке, приводит перечень церквей, школ и госпиталей при них.

Описано ранньослов'янські пам'ятки переяславського Лівобережжя першої половини І тис. н.е., курганний могильник давньоруського часу з ознаками тілопального обряду поблизу с. Циблі на Переяславщині, основні типи оздоблення київської кераміки другої половини XIII - початку XVI ст. Наведено порівняльну характеристику конструкцій оборонних укріплень Переяслава Руського та Білгорода Київського, результати археологічних досліджень літописного міста Прилуки, матеріали дослідження давньоруського грунтового могильника у Переяславі. Визначено антропологічний склад населення Лівобережної України давньоруської доби за матеріалами з могильника на околиці Переяслава-Хмельницького, основні чинники руйнації археологічних пам'яток давньоруського періоду Переяславщини. Висвітлено історію вивчення та датування храмів Зарубського монастиря. Проаналізовано церковно-єпархіальний устрій Переяславщини наприкінці ХІ ст. Розглянуто питання формування поселенських структур на території середньої течії Горині в межах Погоринської волості.

Описаны раннеславянские памятки переяславского Левобережья первой половины І тыс. н.э., курганный могильник древнерусского периода со свойствами телосжигающего обряда около с. Цибли в Переяславском регионе (ПР), основные типы отделки киевской керамики второй половины ХІІІ - начала XVI ст. Приведены сравнительная характеристика конструкций оборонных укреплений Переяслава Русского и Белгорода Киевского, результаты археологических исследований летописного города Прилуки, материалы исследования древнерусского почвенного могильника в Переяславе. Определены антропологический состав населения Левобережной Украины древнерусской эпохи по материалам из могильника на окраине Переяслава-Хмельницкого, основные факторы разрушения археологических памяток древнерусского периода ПР. Освещена история изучения и датировки храмов Зарубского монастыря. Проанализирован церковно-епархиальный строй ПР в конце ХІ ст. Рассмотрены вопросы формирования поселенческих структур на территории среднего течения Горыни в пределах Погоринской волости.

Проаналізовано вплив Третього Універсалу Української Центральної Ради на розгортання революційних подій в кінці 1917 - на початку 1918 рр. у регіонах України та суміжних з нею волостях і повітах Росії і Білорусі, області Війська Донського, в яких українське населення становило більшість.

Досліджено історію Острозької волості - адміністративно-територіальної одиниці, що є комплексом земель, розташованих по обидва береги річки Горині в її середній течії та зібраних навколо Острозького замку. Простежено обставини переходу волості від одних власників до інших протягом другої половини XVI - початку XVII ст. Показано шляхи укрупнення маєтку за рахунок колонізації малозалюднених теренів та інкорпорації сусідніх земель. Окреслено кордони, вирахувано площу та чисельність населення Острожчини. На підставі актових джерел реконструйовано структуру Острозького замкового уряду, який складався зі старости, його намісника та писаря. Висвітлено функції замкових і волосних урядників. Проаналізовано основні форми землеволодіння на території волості (маєтки замкового столу, "зем'янські" та церковні "держави"). Розглянуто соціальний та етнічний склад, життєві пріоритети та внутрішню ієрархію острозької службової шляхти.

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

Досліджено закономірності розвитку церковно-релігійного життя православного населення північних волостей Молдавського воєводства й австрійської Буковини на прикладі соціорелігійних реалій другої половини XIV - початку XX ст. Розкрито особливості формування адміністративно-територіального та церковно-адміністративного устрою буковинського краю у період молдавського й австрійського володарювання, проаналізовано кількісні показники місцевого населення, визначено його етнічну та конфесійну структури, а також характер міжконфесійних взаємин. Наведено характеристику вищої православної церковної ієрархії краю, парафіяльного духовенства та чернечого життя у монастирях. Особливу увагу приділено дослідженню церковних таїнств та обрядів життєвого циклу віруючої людини, дозвілля буковинських селян, відвідування ними церкви у святкові дні. Наведено характеристику богослужіння в Православній Церкві на Буковині, проаналізовано характер релігійності місцевого православного населення, відзначено схильність селян до забобонів. Висвітлено організаційно-канонічні засади церковного будівництва й іконопису в північних волостях Молдавського воєводства та трансформацію їх нормативних засад в австрійській Буковині.

Вперше досліджено процес утворення волостей Чернігівської губернії та їх реформування у першій половині XIX ст. Охарактеризовано систему проведення виборів членів волосних правлінь. Розглянуто посадовий склад службовців волосних правлінь губернії, порядок їх призначення на посади, умови роботи та звільнення. Проаналізовано діяльність членів волосних правлінь і суду, розглянуто основні види зловживання посадовим становищем. Визначено джерела формування волосних бюджетів. Вперше досліджено матеріальні витрати з волосних бюджетів Чернігівської губернії на оплату праці чиновників волосних і сільських правлінь, будівництво та ремонт адміністративних споруд і господарські витрати. Висвітлено діяльність волосних правлінь губернії щодо виконання населенням державного відомства натуральних повинностей: підводної, шляхової, рекрутської, етапно-арештантської, постової. Висвітлено внесок волосних правлінь у становлення державної кваліфікованої медицини й освіти на селі.

Проаналізовано роль князя В.-К. Острозького в українському суспільстві та церкві, культурні, соціальні та економічні проблеми ранньомодерної історії України. Висвітлено особливості парафіяльного поділу та церковного землеволодіння в Острозькій волості за період правління князя В.-К. Острозького (1574 - 1608 рр.), роль Острожчини в розвитку локальної та регіональної торгівлі Волині в XVI - першій половині XVII ст. Визначено чисельність, соціальну структуру та етнічний склад населення міст південно-східної Волині на початку XVII ст. Розглянуто питання історії бібліотеки Острозького єзуїтського колегіуму. Розкрито доробок Острозького культурно-видавничого осередку з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Проанализированы роль князя В.-К. Острогского в украинском обществе и церкви, культурные, социальные и экономические проблемы раннемодерной истории Украины. Освещены особенности парафиального деления и церковного землевладения в Острогском уезде за период правления князя В.-К. Острогского (1574 - 1608 гг.), его роль в развитии локальной и региональной торговли Волыни в XVI - первой половине XVII ст. Определены численность, социальная структура и этнический состав населения городов юго-восточной Волыни в начале XVII ст. Рассмотрены вопросы истории библиотеки Острогского иезуитского коллегиума. Раскрыт вклад Острогского культурно-издательского центра с фондов Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского.

Висвітлено історію Староконстянтинова Хмельницької області, зокрема його заснування, заселення південної Волині. Описано інвентар Базалійської, Красилівської, Шульжинської та Староконстянтинівської волостей володінь князя Я. Острозького.

Освещена история Староконстантинова Хмельницкой области, в частности его основания, заселения южной Волыни. Описан инвентарь Базалийской, Красиловской, Шульжинской и Староконстантиновской волостей владений князя Я. Острожского.

Розглянуто один з найпотужніших родів Київщини - Немиричів, формування та розростання їх землеволодінь, а також позиції в шляхетській корпорації воєводства. На підставі широкого кола джерел реконструйовано персональний склад роду, простежено початки формування та розростання їх маєткових комплексів (волостей), характер господарювання в них, зроблено спробу оцінити їх площу, заселеність, доходи й орієнтовну вартість. Показано місце роду в системі земського самоврядування Київського воєводства, його участь у політичному житті та відтворено персональні зв'язки окремих представників роду з іншими шляхетськими родами.