Проведено наукове дослідження любовної лірики поетеси Н.Лівицької-Холодної на прикладі циклу "Червоне і чорне", який входить зо збірки "Вогонь і попіл". Аналізується духовно-психологічний світ ліричної героїні, інтимність її життя та глибина почуттів. Значну увагу приділено метафоричним особливостям письма любовно-еротичної поезії авторки.

Висвітлено життєвий та творчий шлях письменника Ю.Збанацького, проаналізовано його п'єси, зокрема, "Провісники", "Пройти крізь вогонь", "Клієнти будуть задоволені", "Надтвердь".

Освещен жизненный и творческий путь писателя Ю.Збанацкого, проанализированы его пьесы "Предвестники", "Пройти через огонь", "Клиенты будут довольны", "Твердыня".

Висвітлено життєвий та літературний шлях Ігоря Калинця, українського письменника покоління постшістдесятників. Показано вплив Богдана-Ігоря Антоновича на творчість поета, проаналізовано його збірки віршів "Вогонь Купала", "Відчинення вертепу", "Відьма", "Перун", "Реалії". Обговорено особливості циклів віршів "Інтермедія" та "Калиновий герб". Розглянуто власне образ і образ - метафору як концепцію та способ організації його вірша. Визначено, що поезія І.Калинця базується на переплетінні християнських і дохристиянських елементів і відноситься до категорії християнської міфології, пов'язаної з релігійною доктриною християнства у взаємодії з фольклорними традиціями народів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-335 + Ш401.171

Рубрики:

Література

Мова художньої літератури <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено комплексному аналізові творчості Н.Лівицької-Холодної (представленої збірками "Вогонь і попіл", "Сім літер", "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія"), вихідним критерієм для якого служить присутність еротичного лейтмотиву. З'ясововано різницю між еротичним і порнографічним елементом у поетичній тканині, витлумачено поняття "еротичний роман у віршах". На основі методу інтерпретації художнього тексту, психологічного і біографічного методів розглянуто проблеми філософії кохання і трагедії самотності у творчості Н.Лівицької-Холодної - творчості, що засвідчила повноправний розвиток еротичної лінії в українській поезії.

  Скачати повний текст

Наведено комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. Здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчено також у семасіологічному аспекті: встановлено репертуар і структуру їх значень (семем), змодельовано семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. На підставі виявлених фактів доведено, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури й артефакт, що створює та контролює людина у процесі практичної діяльності.

Описано семантику та структуру метафор, використаних у творах О.Лятуринської, Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Стефановича, О.Теліги. Аналіз лексико-асоціативного поля ключових у творчості "пражан" образів показано, що метафори з базовим компонентом "вогонь" пронизані націєтворчим пафосом, вольові імперативи втілюють метафоричні перенесення ознак зброї, металу, каменю на емоційний та інтелектуальний стан людини, образи сонця, місяця, зір, осені представлені амбівалентно - відповідно до народних уявлень вони є елементом гармонійно створеного світу та супроводжуються конотаціями замилування або ж, навпаки, ототожнюються з потворою, звіром і характеризуються базовими компонентами "кров, пожежа". Ці типові особливості метафор об'єднують ідіостилі "пражан" в ідіолект. Аналіз формально-синтаксичної структури метафор "пражан" виявив поширеність у їх поезії двочленних і тричленних конструкцій, метафоричних ланцюжків, ускладнених конструкцій.

Досліджено мовні засоби вираження лінгвістичних символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці російських символістів. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби експлікацій традиційних та індивідуально-авторських значень символів-стихій першоелементів буття у поетичному мовленні К.Бальмонта, А.Бєлого, О.Блока, В.Брюсова. Описано структуру лінгвістичного символу та концепту як ядерної одиниці символу. Обгрунтовано лінгвістично-семіотичний підхід щодо аналізу символу у поезії російських символістів. На підставі виявлення семантичного наповнення лінгвістичних символів з'ясовано, що експліковані значення створюють єдиний змістовий символістський континуум - безперервну експлікацію традиційних та авторських значень від одного символу до іншого у ліриці поетів-символістів.

На основі аналізу відображення фрагментів міфопоетичної картини світу в текстах і телетекстах різної жанрово-стильової належності та адресації визначено основні прийоми і засоби впливу на масову свідомість, які грунтуються на актуалізації міфопоетичних ресурсів мовної системи, у російських телевізійних текстах. З'ясовано міфоенциклопедичну характеристику та на її основі сформульовано ядро лінгвоміфопоетичних значень образів "вода", "вогонь", "дракон", "ведмідь", "олень"; охарактеризовано їх екстенсіонально-інтенсіональну варіативність у прозовому та драматичному текстах, а також у телетекстах, адресованих дорослій та дитячій аудиторії. Зроблено висновок, що міфопоетичні смисли, які лежать в основі художніх текстів, зберігаються в телевізійних версіях, наявні в художньо-публіцистичних телетекстах, а також у текстах дитячої анімації. Виявлено, що в телетекстах актуалізацію міфопоетичного значення забезпечують здебільшого візуальні образи. Введено поняття "інерції діахронії" як процесу адаптації образу до сучасного світосприйняття шляхом моделювання нового комплексу виражальних засобів. Розглянуто низку вербальних та невербальних міфопоетичних засобів впливу на масову свідомість у сучасному телетексті, серед яких основними є "міфологізація, сакралізація смислу" і "міфологізація на основі трикстерного обігрування". Поглиблено ідею регулятивно-сугестивної функції міфопоетичних смислів у телевізійних текстах.

На підставі широкої джерельної бази та наукової літератури зроблено систематизацію та проведено аналіз традиційних уявлень буковинців про небесний, земний, підземний (пекло) вогонь та вогняну субстанцію душі. Розглянуто природу вогняної сили та релікти її ритуального використання з посередницькою, захисною та очисною метою у календарній, сімейно-побутовій обрядовості, господарській та лікувальній магії. На основі аналізу зібраного матеріалу подано аргументовані висновки про те, що у ХІХ - ХХ ст. широко побутували релікти вшанування українцями Буковини вогняної сили та її функції, в яких поєднувалися об'єктивні реалії та міфологічні метафоризації окремих явищ, що спільно з християнською традицією творили феномен релігійного синкретизму у духовній культурі місцевого населення.

Досліджено історію становлення та розвитку залізничного транспорту Півдня та Сходу України у другій половині XIX - на початку XX ст. Вперше визначено причини, основні етапи та механізми формування залізничної мережі на даній території. Проаналізовано проекти та маловідомі науково-технічні аспекти залізничного будівництва (зокрема, укладання колії, створення штучних споруд, організацію ремонтно-виробничої бази та водопостачання), показано його характерні особливості для Півдня та Сходу України. Відображено динаміку створення залізничної мережі у регіоні та її вплив на розвиток промисловості. Доведено, що залізниці на Півдні та Сході будувались переважно в Донецько-Криворізькому промисловому районі. На підставі вивчення архівних та історіографічних джерел проведено всебічний аналіз процесу матеріально-технічного забезпечення залізничного будівництва, організації паровозного та вогонного господарств і залізничних майстерень, забезпечення залізниць рейками, тяговим і рухомим складом, паливом, скріпленнями. З'ясовано, що на початку XX ст. в Україні утворився потужний транспортно-виробничий і науково-технічний центр, який займав домінуючі позиції в Російській імперії. Показано вплив будівництва залізниць на становлення Донецько-Криворізького промислового району. Розкрито провідну роль вітчизняних учених у будівництві залізниць і науковій діяльності, спрямованій на удосконалення роботи залізничного транспорту. До наукового обігу введено маловідомі факти та нові імена інженерів, дослідників і винахідників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-72 Підмогильний В. + Ш5(4УКР)6-4 Підмогильний В.534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА312947 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Детально розглянуто філософські домінанти романів "Ритуали плавання", "Близьке сусідство" та "Вогонь там, унизу". Встановлено, що романи 80-х продовжують розвивати традиційні для творчості автора теми добра і зла, прогресу та регресу, хибності та правдивості людського знання тощо. Основною у трилогії є ідея про злочин, спокуту та спасіння героя. Запропоновано витлумачувати суто християнські поняття, якими оперує автор у моделюванні філософських проблем буття людини, у їх взаємозв'язку із давньогрецькою філософією. Грунтуючись на тому, що після трилогії автор створив ще один роман, було проаналізовано останній твір Голдінга - "Подвійний язик" і отримано аргументи на користь витлумачення його як такого, що продовжує проблематику попередніх творів.

Описано поетику повісті "Совість" Ф. Потушняка, а також поетику жанру поезій в його прозі. Висвітлено символіку пейзажів у ранній ліриці Ф. Потушняка, історію української готичної новели "Гостина" Б. Лепкого і "Незвичайне" Ф. Потушняка. Розкрито античні мотиви та біблійні образи в ліриці Ф. Потушняка. Проаналізовано доробок Ф. Потушняка в часописі "Літературна Неділя" та в журналі "Зоря-Hajnal", періодику Підкарпатської території 1939 - 1944 рр. за матеріалами до повної бібліографії Ф. Потушняка. Визначено психологічні фактори у художньому мовленні письменника. Розглянуто питання функціонування літературно-художнього антропонімікону в романі Ф. Потушняка "Повінь", відображення культів праслов'ян у працях письменника "Вогонь в народних віруваннях", "Вода, земля, повітря в народних віруваннях". Вивчено локальні особливості традиційної народної вишивки сорочок українців Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст., діяльність музею Етнографічного Товариства Підкарпатської Русі (1935 - 1938 рр.).

На матеріалі французького письма вперше досліджено закономірності еволюції літературних графічних знаків від фонограми до ідеограми, виявлено основні розбіжності графічного інвентаря у різні періоди розвитку французької мови (старо-, середньо-, ранньо- та новофранцузького, сучасного). Встановлено основні засоби вираження графічних символів та їх значення у писемній мові, розроблено класифікацію літер як графічних символів сучасного письма. Описано особливості функціонування літерних знаків, проаналізовано їх відношення до системних мовних рівнів - графіки, фонетики, граматики, семантики, лексики. Розкрито символічну природу алфавітного письма, ідеографічний аспект латинського алфавіту та філософсько-символічний аспект алфавітної системи французького письма. Показано, що літерний знак - це певний візуальний образ, який розкриває, насамперед, теософські поняття та концепти, наприклад, закон дуалізму та закон троїстості. Основними концептами, які закладено у образно-понятійну систему французького алфавіту, є такі трансцендентні поняття як Життя/ Апокаліпсис, Мати/ Отець, Вогонь, Цікавість, Перемога, Прямолінійність, Відновлення.

Проаналізовано особливості міфопоетиченого світу образів природи у ліриці Л. Українки на основі прикладів використання авторкою загальнолюдських міфічних образів, таких, як вогонь, вода, повітря, циклічна зміна пір року, які є невід'ємною складовою життя природи.

Показано, що в поезії французького, українського та російського модернізму трапляються численні приклади "Поетики Вогню", які можна пов'язати з посиленням експресивності зображальних засобів.

Проаналізовано стильові особливості роману Анрі Барбюса "Вогонь" та функції колористики в ньому. Твір розглянуто в контексті модернізму, із використанням концепції Гастона Башляра "Поетика Вогню". Доведено, що стиль роману має яскраві ознаки експресіонізму.

З погляду теорії архетипів проаналізовано роман О. Турянського "Син землі". Досліджено вагомість таких архетипних образів, як Земля, Самість, Він і Вона, Дім, Матір, диявол, Вогонь. Простежено прагнення письменника змоделювати образ ідеального героя національного світу. Доведено, що соціальні мотиви твору представлені в казковому варіанті сюжету.