Наведено всі статті Кримінального кодексу України та коментарі до них. Запропоновано приклади з судової практики. Особливу увагу приділено коментарям до статей, що передбачають відповідальність за вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтування, викрадення чужого майна, незаконне проведення аборту, хабарництво, автотранспортні злочини, хуліганство.

Розглянуто соціально- та техніко-економічні особливості нового прикладного використання сучасних інформаційних технологій - автоматизації визначення місцеположення рухомих об'єктів, для ефективного розшуку викрадених транспортних засобів і запобігання викрадення. Обгрунтовано концепцію створення фахівцями Донецька вітчизняної конкурентоспроможної професійної охоронної системи рухомих об'єктів "Пеленг". Розглянуто питання економіко-математичного моделювання системи.

Розглянуто джерела та закономірності виникнення шкідливих і небезпечних факторів у біо- та техносфері, анатомо-фізіологічні та психологічні реакції людини на дію різноманітних факторів. Розкрито особливості функціонування людського організму за звичайних, стресових і надзвичайних умов. Викладено правила поведінки у випадках грози, пожежі, вимкненого світла, полювання та рибної ловлі з човна, викрадення автомобіля, пограбування житла, крадіжки у поїзді, конфлікту у сфері послуг.

Рассмотрены источники и закономерности возникновения вредных и опасных факторов в био- и техносфере, анатомо-физиологические и психологические реакции человека на воздействие разнообразных факторов. Раскрыты особенности функционирования человеческого организма в обычных, стрессовых и чрезвычайных условиях. Изложены правила поведения в случаях грозы, пожара, выключения света, охоты и рыбной ловли с лодки, похищения автомобиля, ограбления жилища, кражи в поезде, конфликта в сфере услуг.

Висвітлено нормотворчу та практичну діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини. Розкрито сутність Конвенцій ЮНЕСКО та стан виконання Україною міжнародно-правових зобов'язань щодо ратифікованих нею нормативних актів з охорони культурного надбання. Описано наукові концепції визначення культурної спадщини. Розглянуто особливості збереження нематеріальної, нерухомої, підводної культурної спадщини людства. Наведено інформацію про правові заходи ЮНЕСКО у боротьбі з незаконним обігом культурних цінностей, зокрема, їх викраденням і незаконним вивозом. Наведено історичний огляд правової регламентації захисту культурних цінностей і об'єктів під час війни та збройних конфліктів.

Освещены нормотворческая и практическая деятельность ЮНЕСКО в сфере сохранения культурного наследия. Раскрыты сущность Конвенций ЮНЕСКО и состояние исполнения Украиной международно-правовых обязательств, касающихся ратифицированных ею нормативных актов по охране культурного достояния. Описаны научные концепции определения культурного наследия. Рассмотрены особенности сохранения нематериального, недвижимого, подводного культурного наследия человечества. Приведена информация о правовых мерах ЮНЕСКО в борьбе с незаконным оборотом культурных ценностей, в частности, их хищением и незаконным вывозом. Приведен исторический обзор правовой регламентации защиты культурных ценностей и объектов во время войны и вооруженных конфликтов.

Наведено загальну характеристику злочинів проти волі, честі та гідності особи. Особливу увагу приділено деяким статтям Особливої частини Кримінального Кодексу (КК) України, зокрема, незаконному позбавленню волі або викраденню людини (ст. 146 КК), захопленню заручників (ст. 147 КК), торгівлі людьми або іншій незаконній угоді щодо людини (ст. 149 КК). Описано види статевих злочинів, зокрема, згвалтування (ст. 152 КК).

Приведена общая характеристика преступлений против свободы, чести и достоинства личности. Особое внимание уделено некоторым статья Особенной части Уголовного кодекса (КК), в частности, незаконному лишению свободы или похищению человека (ст. 146 УК), захвату заложников (ст. 147 УК), торговле людьми или другому незаконному соглашению, которое непосредственно касается человека (ст. 149 УК). Описаны виды половых преступлений, в частности изнасилование (ст. 152 УК).

Запропоновано нове поняття видачі осіб та проаналізовано його складові. Розвинуто класифікацію та надано характеристику правових підстав видачі, виокремлено нові правові підстави видачі. Розширено суб'єктний склад екстрадиційних правовідносин і досліджено зв'язок між суб'єктним складом правовідносин видачі, правовими підставами видачі та відмовою у видачі, джерелами правового регулювання екстрадиції. Проведено остаточне розмежування між правовими інститутами видачі, передачі, вислання, повернення осіб. Доведено протиправність викрадення осіб як способу забезпечення реалізації принципу невідворотності покарання за скоєний злочин. Проаналізовано правові підстави невидачі, зважаючи на співвідношення міжнародного та національного права. Досліджено правовий інститут юрисдикції як прояв співвідношення міжнародного та національного права з питань видачі осіб. Розвинуто класифікацію принципів кримінально-правової юрисдикції в міжнародному праві. Запропоновано нову систему розгляду та прийняття рішень у запитах про видачу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичний розвиток кримінального законодавства України та багатьох зарубіжних країн про відповідальність за викрадення людини. Детально розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. По-новому трактовано поняття викрадення людини, якому запропоновано надати нормативного характеру. Досліджено кваліфікаційні ознаки та детально проаналізовано юридичні ознаки даного складу злочину, надано повну характеристику основних ознак незаконного позбавлення волі, необхідну для порівняльного аналізу цих злочинів, на підставі якого встановлено критерії їх відмежування, показано різний ступінь їх суспільної небезпечності та обгрунтовано доцільність установлення відповідальності за ці злочини в окремих статтях КК. Наведено пропозиції щодо подальшого вдосконалення чинного кримінального законодавства про відповідальність за викрадення людини.

Досліджено актуальні проблеми кримінальної відповідальності за викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток і заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, а також за їх знищення, пошкодження або приховування. Розглянуто історію законодавства про кримінальну відповідальність за даний вид злочину, визначено місце суспільних відносин, що виступають його об'єктом, у системі інших суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Комплексно вирішено проблему відмежування родового об'єкта досліджуваного злочину від родових об'єктів суміжних груп злочинних діянь: у сфері службової, господарської діяльності, проти правосуддя. Визначено об'єктивні й суб'єктивні ознаки складу злочину, на даній підставі проведено його відмежування від суміжних і запропоновано нову редакцію ст. 357 КК України.

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 262 КК. Виявлено недоліки чинного кримінального законодавства та практики його застосування. Розглянуто проблеми кримінально-правової кваліфікації цього злочину, питання відмежування його від суміжних злочинів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень кримінального законодавства України та практики його застосування.

Проаналізовано історичний розвиток законодавства України про кримінальну відповідальність за викрадення. Проведено наукове дослідження викрадення на трьох рівнях: як конкретного складу злочину, як видової категорії, як родової категорії (родовий склад злочину). Розглянуто конкретні склади злочинів, що передбачають відповідальність за викрадення, здійснено його класифікацію за двома підставами - місцем, яке займають ознаки викрадення у складі злочину та за предметом посягання. На основі розгляду об'єктивних та суб'єктивних ознак конкретних сладів злочинів встановлено ознаки родового складу злочину, надано загальне визначення викрадення як родової категорії. Обгрунтовано доцільність існування в кримінальному праві понять "викрадення" та "розкрадання", встановлено співвідношення між ними. Доведено, що дані категорії не є тотожними. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення чинного кримінального законодавства України.

Розкрито суть понять "злочин проти свободи особи", "право на свободу", "право на особисту недоторканність", "незаконне позбавлення волі людини", "викрадення людини", "торгівля людьми", "рабство", "работоргівля". Розкрито зміст основного безпосереднього об'єкта злочинів, класифікованих як злочини проти свободи особи. Виокремлено особливості об'єктивної сторони незаконного позбавлення волі або викрадення людини, торгівлі людьми або іншої незаконної дії щодо людини, незаконного поміщення до психіатричного закладу, а також рабства та работоргівлі. Уточнено ознаки суб'єктивної сторони незаконного позбавлення волі або викрадення людини, торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, а також суб'єкта незаконного поміщення до психіатричного закладу. Проаналізовано кваліфікувальні ознаки посягань на свободу особи та відмежування їх від суміжних складів злочинів. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, редакції частин I і II статей про викрадення людини, частини I статей про незаконне позбавлення волі людини, незаконне поміщення до психіатричного закладу, торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини. Запропоновано редакцію статті про рабство та работоргівлю.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань щодо дослідження поняття, змісту, сутності та юридичної природи кримінально-правових норм стосовно відповідальності за крадіжку як інституту кримінального законодавства. Досліджено історичний розвиток та формування інституту крадіжки. Розкрито значення та місце крадіжки як кримінально-правового явища в законодавстві України, а також вплив її на слідчо-судову практику. Розглянуто різні види крадіжки відповідно до предмета викрадення. Особливого значення надано розробці проблемних питань відмежування крадіжок від інших складів злочину, а також виробленню на даній основі нової кримінально-правової політики у боротьбі з крадіжками. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального, кримінально-процесуального кодексів, а також інших нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний історико-теоретичний аналіз становлення та розвитку правового становища заміжньої жінки в різних країнах від стародавнього до Новітнього часів. Зроблено узагальнююче дослідження таких способів укладання шлюбу, як викрадення, купівля, розглянуто місце дочки в сім'ї як доказ первісного безправного становища заміжньої жінки, а також з'ясовано наслідки невільного та вільного шлюбу, які дають змогу вивчити роль договору в розробці сімейного права. З'ясовано становище жінки як предмет договору. Розглянуто правове становище заміжньої жінки у зв'язку зі спільністю та роздільністю майна подружжя, яке виявляє особисте становище дружини та вдови-опікунки. Проаналізовано фактори, які вплинули на покращання правового становища заміжньої жінки, зокрема, у разі розлучення.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми предмета доказування та судового розгляду справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами. Досліджено структуру предмета доказування у кримінальних справах даної категорії. Виявлено особливості збирання та перевірки доказів у кримінальних справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами. Розглянуто основні етапи судового слідства у справах про викрадення вогнепальної зброї та інші випадки незаконного поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, що регламентує порядок обігу вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин.

Здійснено наукове дослідження проблем розслідування та попередження викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів. Наведено теоретичні положення та рекомендації, сформульовані з урахуванням особливостей предмета злочинного посягання, механізму вчинення викрадень людей, практики їх розкриття, розслідування та попередження. Розроблено криміналістичну характеристику викрадення людини, зокрема: здійснено класифікацію жертв цього викрадення та проаналізовано їх типові соціально-психологічні риси; визначено найбільш типові способи захоплення та вилучення жертви, її переміщення та утримання, наведено їх класифікацію. Досліджено мотиви та цілі вчинення викрадень людини, а також вивчено особливі риси, притаманні злочинцю; установлено типові ознаки часу, місця й обстановки викрадення людини, вчиненого з корисливих мотивів, охарактеризовано найбільш типові знаряддя та засоби вчинення злочину, а також етапи його розслідування. Проаналізовано особливості діяльності щодо порушення кримінальної справи за ознаками цього злочину, визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування. Розроблено рекомендації щодо планування й організації розслідування, проведення слідчих дій та здійснення комплексного профілактичного впливу на елементи причинного комплексу злочинного діяння.

Висвітлено актуальні проблеми кримінально-правових наук, судової експертизи й оперативно-розшукової діяльності. Проаналізовано значення та вплив різних чинників на механізм прийняття рішень у кримінальному судочинстві. Визначено напрями розвитку профілактики злочинів вчинених у сфері земельних відносин. Охарактеризовано механізм учинення шахрайств з використанням "фінансових пірамід". Розкрито особливості використання технічних засобів для встановлення фактів хабарництва. Розглянуто проблемні питання притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Охарактеризовано тактику проведення освідування в процесі розслідування незаконного позбавлення волі або викрадення людини. Проаналізовано особливості виявлення причин і умов скоєння злочинів неповнолітніми. Висвітлено питання реалізації невідчужуваних прав людини у кримінальному судочинстві за умов надзвичайного стану. Розглянуто колізії у предметі доказування у справах приватного обвинувачення. Розкрито особливості визначення елементів слідової картини та способу скоєння серійних вбивств. Увагу приділено забезпеченню лікарської таємниці під час проведення слідчих дій. Обгрунтовано основні напрями реформування органів кримінальної юстиції України.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем розвитку кримінальної юстиції в Україні. Розглянуто кримінологічні та пенітенціарні проблеми протидії злочинності. Проаналізовано доцільність і перспективи впровадження хімічної кастрації як виду покарання в Україні. Досліджено розмежувальні ознаки бандитизму та розбою. Висвітлено проблеми застосування примусового лікування до осіб, хворих на наркоманію, які вчинили злочин. Розкрито особливості правового регулювання трансплантації органів від померлого донора. Показано можливості використання методу медіації в процесі примирення винного з потерпілим. Охарактеризовано механізми протидії кіберзлочинам. Визначено особливості відмежування захоплення заручників від викрадення людини з корисливих мотивів. Вивчено перспективи впровадження інституту пробації в законодавстві України. Розкрито проблеми визнання та застосування висновків експерта-поліграфолога на досудовому слідстві та в судовому розгляді справи. Висвітлено віктимологічні аспекти злочинів проти життя та здоров'я особи у сфері сімейних відносин. Наведено кримінологічну характеристику злочинів, вчинених за допомогою програмного (комп'ютерного) забезпечення.