Зроблено теоретичну оцінку впливу збуджених гамма-розпадних станів ядер на величину ефективної тривалості розпаду радіоактивної речовини, якщо такі стани присутні поряд з основними (незбудженими) станами. Показано, що за аномально високої концентрації збуджених станів, великих густин і об'ємах радіоактивної речовини, що є характерним для вибухів наднових зірок, вплив проміжних багаторазових процесів гамма-емісії та гамма-поглинання призводить до суттєвого зменшення загальної ефективної тривалості розпаду. Одержані результати свідчать про необхідність переоцінки часу життя радіоактивних елементів, які використовуються в ядерній хронометрії, в напрямку його зменшення.

Розглянуто математичну модель вибухової кристалізації розплавів металів. У рівняння, що описує поле температур розплавів, введено додатковий джерельний член з d-функцією Дірака, яка залежить від інкубаційного періоду. Досліджено вплив коефіцієнта тепловіддачі та маси зразка на вигляд кривих охолодження під час вибухової кристалізації переохолоджених розплавів металів.

Наведено результати експериментальних досліджень інтенсивності коливань грунту під час вибуху вертикального циліндричного заряду, а також формули для визначення швидкості зміщення грунту за умови вибуху подовженого заряду для об'ємної та поверхневої хвиль у різних грунтах. Досліджено вплив конструктивних особливостей циліндричного заряду на параметри сейсмовибухових хвиль.

Розглянуто актуальність питання застосування в практиці вибухової справи порохів, які вилучено з озброєння для заміни дорогих ВР. Показано безпечність і ефективність використання під час підривних робіт на гірничодобувних підприємствах вибухових сумішей (ВС), що містять конверсійні порохи. Наведено перелік таких ВС, розроблених в Україні. Рекомендації щодо виготовлення ВС з використанням конверсійних порохів, а також раціональні конструкції накладних і свердловинних зарядів на їх основі передано для практичного застосування на нерудних кар'єрах України.

Наведено результати експериментальних досліджень параметрів оболонки систем ініціювання і зарядів вибухової речовини (ВР) з осьовою циліндричною порожниною, діаметр якої перевищує товщину її шару. Встановлені залежності можна використовувати для проектування систем ініціювання і конструкцій зарядів ВР спеціального призначення.

Розглядаються стан та перспективи розвитку буріння нафтових і газових свердловин в Україні. Зроблено аналітичну оцінку радіальних зміщень в прихопленій бурильній колоні під дією вибухової хвилі, наведено результати дослідження характеристик струминного свердловинного насоса, розробки оптимального способу встановлення вибухових апаратів у заданому інтервалі свердловин. Запропоновано методику вибору параметрів буферної рідини для глушіння свердловин, коефіцієнт динамічності підіймального комплексу бурових установок та універсальний метод одержання рідких дисперсних систем з високим ступенем стабільності. Висвітлюються питання використання багатокритеріального управління для зменшення затрат на будівництво свердловин, а також залежність токсичності вихлопних газів газотурбінної установки від зміни режимів роботи та ін.

Описано метод виготовлення порошків, гранул і брикетів хімічно активних металів і сплавів, який базується на процесі механічного внутрішньошарового подрібнення в інерційному подрібнювачі в присутності плівкоутворювальної композиції. Процес супроводжується мікрокапсулюванням порошків. Цей метод є вибухобезпечним, технологічні процеси безвідходні і не забруднюють навколишнє середовище. Здатність до займання та вибуху порошків нижча, ніж у вихідних. Мікрокапсулювання порошків запобігає пиловиділенню. Експериментально досліджено характеристики пожежовибухонебезпечності порошків заліза, феросплавів і швидкоріжучих сталей. Ці дані можна використовувати як вихідні під час розробки рекомендацій щодо забезпечення вибухобезпеки.

Наведено результати досліджень з розробки та впровадження нових вибухових технологій поліпшення сполучення продуктивного пласта з видобувною свердловиною з метою інтенсифікації видобутку рідких та газоподібних вуглеводнів.

Розглянуто випадок висадження заряду вибухової речовини (ВР) на незначній відстані від поверхні землі. Надано оцінку маси ВР, а також силових факторів, які діяли на найближчий від епіцентру вибуху будинок: тиску і часу дії позитивної фази вибуху, імпульсу, сейсмічного впливу. Одержані дані дозволяють за розмірами руйнувань елементів конструкцій будівель розрахувати масу заряду, а також ударні та сейсмічні навантаження, яких зазнали конструкції під дією вибуху.

Изложены результаты экспериментальных исследований разрушения околоскважинного пространства камуфлетным газовым взрывом при действии начального гидростатического давления на модельный образец. Они сравниваются с данными, полученными при взрывном разрушении предварительно нагруженной горной породы (мрамора). Показано, что в условиях энергетической близости зарядов глубина распространения трещин после газового взрыва в 2-3 раза больше, чем после бризантного.

Досліджено структурні та фазові зміни в графіті сірих чавунів у разі їх вибухової обробки. Розглянуто можливість динамічного синтезу алмазу та дифузійного дроблення графіту в чавуні під час імпульсної та термоциклічної дії на них.

Проаналізовано вплив циклічного пружнопластичного деформування на механізм руйнування та напруження сколювання теплостійкої сталі. Визначено кількісні критерії технологічності складання та ремонту конструкцій. Детально розглянуто термодинаміку фазових рівноваг у системі ртуть - телур, саморегулювання швидкості обертання інструментів під час фінішної абразивної доводки деталей кулеподібної форми, а також використання гірничо-геологічних умов блочних родовищ для полегшання відбиття монолітів. Запропоновано шляхи удосконалення вибухових робіт у глибоких залізорудних кар'єрах України.

Розглянуто особливості застосування інформаційних технологій у системі управління охороною праці підприємств. Висвітлено питання створення вибухових технологій підвищеної безпеки для інтенсифікації видобування вуглеводнів. Окремі статті присвячено захисту від електромагнітного випромінювання, комплексному методу екзотермічної обробки нафтових колекторів, а також необхідності уніфікації вітчизняної термінології у галузі поводження з вибуховими матеріалами.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з питань деформування та руйнування гірських порід. Проаналізовано вплив водних і повітряних оболонок, типів вибухових речовин та умов підривання порід на результати вибуху. Розглянуто питання електрифікації та автоматизації гірничих робіт з використанням комп'ютерного моделювання. Висвітлено проблеми охорони праці, пов'язані з розробленням і застосуванням математичних моделей оцінки складних систем, структурного аналізу відшкодувань потерпілим на виробництві, критеріїв оцінки теплозахисних матеріалів тощо.

Наведено нові результати теоретичних та експериментальних досліджень з питань гірничого виробництва. Особливу увагу приділено розгляду природи фізики вибуху і механіки гірських порід, обгрунтуванню та практичному застосуванню нових вибухових речовин, методам управління енергією вибуху. Проаналізовано проблеми підвищення надійності роботи гірничих машин і устаткування, рівня нормативно-методичного забезпечення підривних робіт. Подано оцінку травматизму працівників під час пожеж на атомних електростанціях.

Наведено нові результати теоретичних та експериментальних досліджень з питань гірничого виробництва. Велику увагу приділено методичним положенням розрахунку параметрів підривних робіт з використанням зарядів різних конструкцій, дослідженням впливу різноманітних чинників на поведінку гірських порід, закономірностям дії вибуху зарядів вибухових речовин у полімерних оболонках під час дроблення обводнених масивів гірських порід. Подано актуальні науково-технічні рішення з питань удосконалення гірничих машин і устаткування, електрифікації та автоматизації гірничих робіт, геоекології та охорони праці відповідно до сучасних вимог законодавчих нормативних актів.

Обгрунтовано необхідність розвитку еколого-економічного механізму природоохоронної діяльності. Проаналізовано можливості використання відпрацьованих мастил і відходів поліетиленів у бітумних захисних гідрофобних покриттях. Розглянуто загальні напрямки синтезу композицій вибухових речовин з мінімальним виникненням оксидів азоту та вуглецю. Доведено, що наявність органічних сполук заліза та марганцю знижує вихід отруйних газів на 60 - 80 %. Досліджено внутрішні норми рентабельності інвестиційного проекту з недетермінованими грошовими потоками. Значну увагу приділено науковим основам політики сучасного регіонального розвитку України, психологічним аспектам екології тощо.

Висвітлено ефективність використання гідроізолюючих оболонок зарядів неводостійких найпростіших вибухових речовин, що формуються за допомогою спеціальних зарядних пристроїв, під час виконання масових вибухів в обводнених масивах скельних порід на підприємствах різних галузей гірничодобувної промисловості. Наведено розрахункові формули для визначення параметрів та елементів даної технології, основні положення техніки безпеки під час зарядки та вибухах обводнених свердловин зарядами найпростіших неводостійких вибухових речовин в оболонках.

Розглянуто питання впливу водної оболонки навколо циліндричного заряду вибухової речовини на параметри ударних хвиль в твердих гірських породах. В рамках механіки суцільного середовища розглядається зв'язана задача для системи продукти детонації - вода - гірська порода. Для продуктів детонації використане двучленне ізентропічне рівняння стану, для води - рівняння типу Тета. Гірська порода моделювалась пружньопластичним дилатансійним середовищем. Поставлена задача розв'язувалась чисельним методом. На прикладі пісчаника і алевроліту вивчено залежність розвитку хвильових процесів і розмірів зони дрібнення від радіуса водної оболонки.

Наведено результати експериментального дослідження поведінки прямокутної пластини при її різанні кумулятивними зарядами за схемами осесиметричного та несиметричного одностороннього навантаження, а також при руйнуванні за механізмом розриву вибухом лінійного заряду. Відмічено, що поперечні швидкості та зміщення однакових точок пластини при односторонньому кумулятивному вибуховому її різанні значно (приблизно на порядок) перевищують відповідні параметри при інших видах руйнування, а також більш високі (в 1,5-7 раз) рівні поздовжніх масових швидкостей і переміщень при двосторонньому кумулятивному різанні порівняно з одностороннім і з безкумулятивним вибуховим руйнуванням. Показана наявність максимума поздовжніх прискорень при встановленні кумулятивного заряду на фокусній відстані від пластини.