Висвітлено феномен сакрального в релігійно-естетичній свідомості, питання антропології стилю періоду західноєвропейського бароко і рококо, сакральної космоетики та профанованого пантеону ведизму. Визначено етнографічні компоненти феноменології культури, релігійні тенденції у творчості російських символістів. Проаналізовано соціокультурний розвиток західноукраїнських земель у контексті розгортання національного руху наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто питання еволюції антропоморфного мімезису античної пластики. Викладено диференційований підхід до навчання учнів у дитячих школах естетичного виховання.

Освещены феномен сакрального в религиозно-эстетическом сознании, вопросы антропологии стиля периода западноевропейского барокко и рококо, сакральной космоэтики и профанированного пантеона ведизма. Определены этнографические компоненты феноменологии культуры, религиозные тенденции в творчестве русских символистов. Проанализировано социокультурное развитие западноукраинских земель в контексте развёртывания национального движения в конце ХІХ - начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы эволюции антропоморфного мимезиса антической пластики. Изложен дифференцированный подход к обучению учеников в детских школах эстетического воспитания.

Шляхом аналізу надбань психолого-педагогічної науки наведено авторські погляди щодо сучасного розуміння понять духовності, обдарованості, мудрості, моралі та можливості їх поєднання в одній особистості. З’ясовано роль духовних цінностей у структурі людської обдарованості, доведено пряму залежність соціального, психічного, фізичного життя і здоров’я людини від її особистісної адаптації та рівня розвитку, моральності й духовності. Наголошено, що рівень духовності є не менш важливою якістю людини, ніж обдарованість, яку розглянуто як систему певних властивостей особистості, в тому числі анатомо-фізіологічних, біологічних, психоемоційних. На основі аналізу наукових праць з проблем філософської антропології доведено, що людину з тваринним світом пов’язує прагнення до виживання і продовження роду, а відрізняє – наявність совісті і креативного мислення, притаманне їй від народження. Узагальнено, що творчість поєднує в собі дві важливі складові: творчий результат та задум і помисли, завдяки яким досягається цей результат. Якщо перший елемент – це справа техніки, то другий – морально-духовний – підкреслює внутрішній світ автора, з яким він живе і творить. Зроблено висновок, що творчість, яка не поєднує в собі високої духовності й гуманізму, не може називатися творчістю як такою.

Путем анализа достижений психолого-педагогической науки приведены авторские взгляды относительно современного понимания понятий духовности, одаренности, мудрости, морали и возможности их сочетания в одной личности. Выяснена роль духовных ценностей в структуре человеческой одаренности, доказана прямая зависимость социальной, психической, физической жизни и здоровья человека от его личностной адаптации и уровня развития, нравственности и духовности. Отмечено, что уровень духовности является не менее важным качеством человека, чем одаренность, рассмотренная как система определенных свойств личности, в том числе анатомо-физиологических, биологических, психоэмоциональных. На основе анализа научных работ по проблемам философской антропологии доказано, что человека с животным миром связывает стремление к выживанию и продолжению рода, а отличает – наличие совести и креативного мышления, присущее ему от рождения. Обобщено, что творчество сочетает в себе две важные составляющие: творческий результат, замысел и помыслы, благодаря которым достигается этот результат. Если первый элемент – это дело техники, то второй – морально-духовный – подчеркивает внутренний мир автора, с которым он живет и творит. Сделан вывод о том, что творчество, не сочетающее в себе высокую духовность и гуманизм, не может называться творчеством как таковое.

By analyzing the psychological and pedagogical achievements of science are given copyrights views on the modern understanding of the concepts of spirituality, talent, wisdom, morality, and the possibility of their combination in one person. The role of spiritual values in the structure of human talent, proven a direct relationship of social, mental, physical, human life and health from his personal adaptation and level of development, morality and spirituality. It’s noted that the level of spirituality as important human quality than talent, considered as a system of specific personality traits, including anatomical and physiological, biological, psycho-emotional. Based on the analysis of scientific papers on philosophical anthropology proved that man with the animal world connects desire for survival and procreation, and features – the presence of conscience and creative thinking that is inherent in him from birth. It’s generalized that creativity combines two important components: a creative idea and the result and thoughts, that lead to this result. If the first element – this is a technical matter, the second – the moral and spiritual – emphasizes the inner world of the author, with whom he lives and works. It’s concluded that creativity, not combines high spirituality and humanism can not be called as such creativity.