Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473

Рубрики:

Хромосфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто технологію парціального кодування та декодування Вітербі. Висвітлено теорему відліків, формулу підсумовування Пуассона. Наведено визначення та технічні характеристики фільтра Найквіста, трансверсального фільтра, а також фільтра Лендера.

Розглянуто питання підготовки стрільби на вогневій позиції, поводження з гарматою та боєприпасами. Проаналізовано бойову роботу на закритій та відкритій вогневих позиціях. Висвітлено правила приймання та виконання команд для підготовки і ведення вогню. Описано порядок визначення та врахування поправок на балістичний вітер на вогневій позиції реактивної батареї.

Рассмотрены вопросы подготовки стрельбы на огневой позиции, обращения с орудием и боеприпасами. Проанализирована боевая работа на закрытой и открытой огневых позициях. Освещены правила приема и выполнения команд для подготовки и ведения огня. Описан порядок определения и учёта поправок на баллистический ветер на огневой позиции реактивной батареи.

Розглянуто метеорологічні явища та величини, засади фізики атмосферних процесів, закономірності формування та зміни клімату Землі. Описано склад атмосферного повітря, будову, статику, термодинаміку, радіаційний і тепловий режими атмосфери, баричне поле і вітер, атмосферну циркуляцію, кліматоутворення та мікроклімат, закономірності зміни погоди. Наведено інформацію про продукти конденсації водяної пари, критерії стійкості атмосфери, закони послаблення радіації, фактор мутності, стратифікацію повітряних мас, геострофічний вітер, кліматологічні фронти.

Рассмотрены метеорологические явления и величины, основы физики атмосферных процессов, закономерности формирования и изменения климата Земли. Описаны состав атмосферного воздуха, строение, статика, термодинамика, радиационный и тепловой режимы атмосферы, барическое поле и ветер, атмосферная циркуляция, климатообразование и микроклимат, закономерности изменения погоды. Приведена информация о продуктах конденсации водяного пара, критериях устойчивости атмосферы, факторе мутности, стратификации воздушних масс, геострофическом ветре, климатологческих фронтах.

Висвітлено сучасні наукові уявлення про феномен космічної погоди, охарактеризовано засоби її моніторингу. Розглянуто ідею впливу сонячної активності на живий і неживий світ, а також соціальні процеси, вперше обгрунтовану А.Л. Чижевським на початку XX ст. Розкрито сутність і магнітогідродинамічну природу явища сонячної активності. Описано структуру сонячної корони, наведено матеріали про сонячний спалах, спіральність магнітного поля, стримери, корональні діри, сонячний вітер і сонячні протуберанці (волокна), магнітносферні суббурі, магнітні бурі та пульсації. Розглянуто захисні оболонки землі (атмосферу, іоносферу, магнітосферу), досліджено процеси та явища, що формують сонячну погоду, зокрема, корональні викиди маси та магнітні хмари, швидкий і повільний потоки сонячного вітру, ударні хвилі. Визначено шляхи впливу космічної погоди на біологічні об'єкти.

Освещены современные научные представления о феномене космической погоды, охарактеризованы средства ее мониторинга. Рассмотрена идея влияния солнечной активности на живые и неживые объекты, а также социальные процессы, впервые обоснованную А.Л. Чижевским в начале прошлого столетия. Раскрыты сущность и магнитогидродинамическая природа явления солнечной активности. Описана структура солнечной короны, приведены материалы о солнечной вспышке, спиральности магнитного поля, стримерах, корональных дырах, солнечном ветре и солнечных протуберанцах (волокнах), магнитосферных суббурях, магнитных бурях и пульсациях. Рассмотрены защитные оболочки земли (атмосфера, ионосфера, магнитосфера), исследованы процессы и явления, формирующие солнечную погоду, в частности, корональные выбросы массы и магнитные облака, быстрый и медленный потоки ветра, ударные волны. Определены пути влияния космической погоды на биологические объекты.

Розглянуто питання метеорології та кліматології. Подано відомості про атмосферу як частину географічної оболонки Землі, фізичні властивості повітря, його склад, радіаційний і тепловий режим атмосфери, вологість повітря, хмари, опади, вітер, атмосферну циркуляцію, погоду та клімат. Увагу приділено класифікації, характеристиці та зміні клімату.

Рассмотрены вопросы метрологии и климатологии. Даны сведения об атмосфере как составляющей географической оболочки Земли, физических свойствах воздуха, его составе, радиационном и тепловом режиме атмосферы, влажности воздуха, облаках, ветре, атмосферной циркуляции, погоде и климате. Внимание уделено классификации, характеристике и изменению климата.

Висвітлено можливості комплексного використання в малій енергетиці променевої енергії Сонця, енергії вітру та води шляхом їх акумулювання в тепловий, механічний й електричний види енергії низького потенціалу та промислової частоти з метою поступової відмови від використання дорогих традиційних невіднолюваних джерел енергії. Наведено інформацію про сонячні колектори, елементи геліотехніки, особливості розрахунку повітряного гвинта.

Освещены возможности комплексного использования в малой энергетике лучевой энергии Солнца, энергии ветра и воды путем их аккумулирования в тепловой, механический и электрический виды энергии низкого потенциала и промышленной частоты с целью постепенного отказа от использования дорогих традиционных невозобновляемых источников энергии. Приведена информация о солнечных коллекторах, элементах гелиотехники, особенностях расчета воздушного винта.

Зазначено, що С. К. Всехсвятський першим встановив факт наявності потоків корони, які переносять сонячну плазму на величезні відстані в міжпланетному просторі, та розкрив фізичну суть цього явища. Корону Сонця вперше розглянуто ним як дінамічну атмосферу, котра, сягаючи орбіти Землі, викликає збурення магнітного поля та іоносфери нашої планети. Корональні потоки Всехсвятського отримали в майбутньому назву "сонячний вітер".

Описано світіння рідин (звуколюмінесценцію), звукове випромінювання (радіаційний тиск), акустичну течію (звуковий вітер), акустичну коагуляцію. Наведено механізми вияву нелінійних акустичних ефектів. Показано основні фактори, які впливають на розвиток ефектів, найбільш суттєві області їх практичного використання. Наведено параметри для досягнення ефективності ресурсозберігаючих технологій в акустичних полях.

Зазначено, що конвекційне сушіння відноситься до сильно енергетично поглинаючих процесів. Велике значення має будь-який агент, який може обмежити енергоспоживання. Агент, який здатний прискорити процеси обміну тепла маси під час конвекційного сушіння проявляється електричною областю. Вплив електростатичної області, який є основною лінією у даній роботі, часто нехтується через свою складність, щоб надавати безпеку в індустріальній утилізації та безспектральні ефекти у разі генерації тепла, ніж коли генерація тепла виникає в альтернативній електричній області. Головною проблемою є перевірка гіпотези, згідно з якою іонний вітер може збільшити конвекцію процесу сушіння. Перевірку гіпотези про можливості впливу на кінетику масообміну протягом сушіння твердих тіл виконано на підставі експериментальних випробувань. Завдяки тестуванню, було можливим вплинути на пшеничне зерно під час процесу сушіння.

Розглянуто взаємодію космічних променів зі сферично-симетричним зоряним вітром за вільного обміну частинками між областями, відповідно зайнятими і не зайнятими вітром, а також за відсутності такого обміну. Розглянуто баланс ентропії для цих випадків. Показано, що неоднорідності зоряного вітру є джерелом ентропії космічних променів. У відкритій системі зоряний вітер - міжзоряне середовище відбувається винесення ентропії, зумовлене наявністю її потоку з системи, так що ентропія космічних променів у стаціонарному зоряному вітрі зберігається. У випадку закритої системи потік ентропії з неї дорівнює нулю, що призводить до її безперервного зростання в цьому випадку. Зростання ентропії супроводжується зростанням енергії космічних променів.

Розкрито питання, пов'язані з високошвидкісною передачею даних частотно-обмеженими каналами тональної частоти. Запропоновано спосіб синтезу сигнально-кодових конструкцій, стійких до стрибків фази несучого коливання, на основі застосування диференціального кодера, що включається на вході згортаючого кодера і диференціального декодера - на вході декодера Вітербі.

Розглянуто магнітні пульсації Pc5 на основі даних супутників ACE, Wind, Polar, Cluster, Geotail, GOES 10 та наземної сітки магнітометрів Intermagnet. На орбіті Землі сонячний вітер являє собою квазістаціонарне утворення зі швидкими та повільними ударними хвилями. Приділено особливу увагу геомагнітним пульсаціям, що пов'язані з раптовими початками бур (SSC) та раптовими імпульсами (SI). Збурення поверхні магнітопаузи генерує швидкі МГД-хвилі, що поширюються вглибину магнітосфери. Пульсації, пов'язані зі швидкими хвилями, виявлено на супутниках та на поверхні Землі з однаковою частотою. Збудження пульсацій може вважатися одним з механізмів передачі енергії від сонячного вітру до іоносфери. Поляризацію та частотні характеристики хвиль, що спостерігаються, проаналізовано залежно від геометрії взаємодії ударної хвилі у сонячному вітрі з магнітосферою. На різних магнітних широтах одночасно спостерігалися пульсації з різною частотою. Існування спектральних піків після поширення широкосмугової швидкої МГД-хвилі підтверджують властивість магнітосфери підсилювати окремі частоти та збуджувати УНЧ-пульсації з явною періодичністю. Таким чином, магнітосфера Землі є резонансною системою для гідромагнітних хвиль, що збуджуються ударними хвилями ззовні магнітосфери.

Відомо, що випадковий вектор швидкості вітру характеризується багатьма величинами, що характеризують положення вектора швидкості вітру у просторі. Тому виникає питання, які характеристики вітру необхідно враховувати і якими характеристиками вітру можна зневажати у процесі оцінки вітрового навантаження. Для цього бажано мати в розпорядженні всі відомі величини, які характеризують вітер. Ці характеристики необхідно систематизувати згідно їх фізичних і математичних властивостей. Наведено початок систематизації величин, які характеризують дію вітру на системи, що експлуатуються в атмосфері Землі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вітчизняну сированну базу для одержання лектинів, визначено їх вуглеводну специфічність. Вперше виявлено та досліджено основні фізико-хімічні властивості лектинів з кореневищ купини багатоквіткової та кільчастої, воронячого ока чотирилистого, трьох видів трави нечуй-вітер, з плодових тіл грибів дубовика оливково-бурого, пецици пухирчастої та коричнево-каштанової, саркосцифи яскраво-червоної, а також з ікри окуня та судака, кори саротамнуса віникового та карагани деревоподібної, каштану кінського, насіння щириці хвостатої та загнутої. Для деяких лектинів запропоновано нові методи очистки або комплексної переробки. Визначено токсичність одержаних лектинів до клітин різних ліній пухлинних клітин, резистентних до протипухлинного засобу цисплатини. Досліджено дію ряду лектинів на ріст і розвиток колорадських жуків і нематод. Показано можливість використання лектинів для поділу й аналізу глікокон'югатів та глікозидів, виявлення ранніх стадій апоптозу, а також в гістохімії та судово-медичній експертизі.

Розглянуто утворення ленгмюрівського солітона в результаті трихвильової взаємодії двох звичайних електромагнітних хвиль та однієї ленгмюрівської. Показано, що зміна солітонної огинаючої виникає в результаті накладення двох солітонів: трихвильового та ленгмюрівського. Розглянуто взаємодію іонного пучка (ІП) з магнітозвуковим солітоном (МЗС). Показано, що час життя солітона може бути набагато більшим за час ефективної взаємодії ІП та МЗС. Це дозволяє зробити висновок, що підсилення солітону ІП може існувати у реальній плазмі і з урахуванням затухання Ландау. Взаємодію ІП з МЗС досліджено також чисельно для малих часів взаємодії. Отримані результати використані для аналізу супутникових даних про сонячний вітер. Вперше вивчено нелінійний механізм генерації дрібномасштабних альвенівських хвиль за допомогою верхньогібридної хвилі накачки у магнітосфері Землі. У якості механізму збудження альвенівських хвиль розглянуто трихвильову параметричну взаємодію хвиль (розпад ВГХ на КАХ та ВГХ). Показано, що розглянута параметрична нестійкість може бути ефективним механізмом генерації дрібномасштабних альвенівських хвиль у магнітосфері Землі. Отримані результати добре узгоджуються з даними супутникових спостережень. Запропоновано новий нелінійний механізм генерації нижньогібридних хвиль за допомогою вістлерів. Використовуючи дворідинну МГД отримано нелінійне дисперсійне рівняння, що описує трихвильову взаємодію. Знайдено інкримент розвитку нестійкості та отримані його оцінки для магнітосферної плазми. Результати теорії добре узгоджуються з даними спостережень, які отримані на супутнику ОГО-5.

Наведено рівняння зміни швидкості повітря та напрямку потоку за працюючим вітроколесом, що дозволяє здійснювати оптимальне керування кутовим положенням лопатей та орієнтацію ротора вітроустановки на вітер для підвищення виробництва електроенергії. Запропоновано схеми оптимального регулювання кутового положення лопатей і алгоритм обчислення швидкості вітру за швидкістю повітря за лопатями. Порівняння результатів теоретичних досліджень з дослідними даними свідчить, що розбіжність не перевищує 5 %, що вказує на їх достовірність.

Роботу присвячено актуальним і важливим питанням дослідження і розроблення оптимальних методів і апаратних засобів підвищення ефективності і завадостійкості існуючих систем радіозв'язку з корелятивним кодуванням (КК). Застосування корелятивного кодування дає можливість поліпшити спектральні властивості сигналів, не викликаючи суттєвого погіршення сигнал/шум (ВСШ) у порівнянні із системами з нульовою пам'яттю, що використовують імпульси Найквіста. На підставі розробленої математичної моделі тракту радіозв'язку з квадратурною передачею з парціальним відгуком (QPRS) досліджено впливи лінійних та нелінійних спотворень, зміни частоти носія та фазового джітера, селективних завмирань та міжканальної інтерференції на характеристики QPRS. Досліджено можливості передачі вище швидкості Найквіста. Результати досліджень показали, що спільне застосування корелятивного кодування і декодування за Вітербі забезпечує високу спектральну ефективність і, у той же час, дозволяє компенсувати погіршення ВСШ, викликане застосуванням посимвольного приймання. Поєднання корелятивного кодування, декодування за Вітербі і згорткового кодування дає можливість підвищити частотну та енергетичну ефективність систем радіозв'язку. Запропоновано алгоритм декодування за Вітербі дуобінарних сигналів. Розглянуто деякі аспекти апаратної реалізації КК, QPRS і декодерів Вітербі.