Здійснено культурфілософський аналіз місця інтеракції у контркультурних групах за умов глобалізації. У контркультурному середовищі представлено всі види інтеракції. В другій половині XX ст. контркультурні групи, особливо Хіпі та Байкери, пропонували зразки нового способу життя, цінностей, поведінки щоб їх поширювали в суспільстві та витіснити ті, які вони вважали негуманними. Контркультури намагаються встановити зв'язок із собі подібними, які підтримують їх точку зору, цінності, ідеали. Інтеракція як взаємодія у контркультурних групах базується на протесті, на запереченні, переоцінці системи цінностей існуючої культури. Для інтеракції контркультурних груп початку XXI ст. притаманний інший характер інтеракції, що виражає прагнення атомінізації, замкнутості, відгородження від світу, який ми можемо спостерігати на прикладі контркультури Готів. Вона є багатовимірною і несталою, саме завдяки своїй багатовимірності інтеракція впливає на появу нових контркультур, яким притаманні свої ціннісні орієнтації та норми поведінки, що, у свою чергу, формують та зумовлюють її характер, який має тенденцію до змін. Яскравим прикладом цього є глобалізаційні процеси, коли створюється нова контркультурна реальність. Вона є дещо деформованою, тобто відбувається процесс постійного впливу на неї зовнішніх факторів соціокультурного середовища: ЗМІ, радіо та телебачення, Інтернету й електронних мереж, що переносить її в іншу площину, тим самим і зумовлює та впливає на характер її інтеракції. Відбувається процес постійного оновлення контркультурного простору та адаптації її членів до нового. Іншими словами, процес взаємного проникнення в оновлення, адже контркультурний простір трансформувався в поле Інтернету, де інтеракція вимагає від її представників зовсім іншого процесу взаємозв'язку та спілкування. Інтеракція контркультури глобалізованого суспільства конструюється індустрією Інтернету, де одні контркультурні групи схильні до активності, намагаються взаємодіяти і впливати на інші групи, а частина і навпаки, прагнуть до ізоляціонізму, використовуючи навіть, своє власне спілкування та інші засоби зовнішньої атрибутики для включення чужих.

Визначено суть поняття "подієвий туризм". Виділено події, що є підгрунтям розвитку подієвого туризму в м. Луцьк. Мистецькі заходи - "Поліське літо з фольклором", "Бандерштат", "Берегиня" - найбільш відвідувані і лучанами, і гостями міста. Видовищними культурно-історичними театралізованими шоу проходять фестивалі "Ніч у Луцькому замку", "Меч Луцького замку". Серед економічних заходів, що є складником розвитку подієвого туризму в м. Луцьк, провідна роль належить виставкам та ярмаркам. Громадські заходи представлені гастрономічними фестивалями та виставками квітів. Спортивний подієвий туризм у Луцьку розвивається слабко й представлений всеукраїнською акцією "Велодень" і байкер-шоу "Адреналін". Обгрунтовано доцільність реалізації провідних напрямів щодо успішного розвитку подієвого туризму, які стосуються управлінської, освітньої, економічної, інформаційної сфер діяльності.