Узагальнено багаторічні дослідження, а також досягнення сучасної науки в галузі вивчення лучних, степових, болотних та інших типів трав'янистих біогеоценозів як кормовиробничих і природоохоронних складових природно територіальних комплексів України. Визначено типологічний склад лучних і болотних угіль. Висвітлено еколого-біологічні та фітоценотичні особливості видів трав'янистих рослин, їх взаємовідносини в ценозах і закономірності динаміки рослинного покриву під дією різних екологічних факторів.

Обобщены многолетние исследования, а также достижения современной науки в области луговых, степных, болотных и других типов травянистых биогеоценозов как кормопроизводственных и природоохранных составляющих природно территориальных комплексов Украины. Определен типологический состав луговых и болотных угодий. Освещены эколого-биологические и фитоценотические особенности видов травяных растений, их взаимоотношения в ценозах и закономерности динамики растительного покрова под действием различных экологических факторов.

Обстежено зозулинцеві у біогеоценозах природних ландшафтів України (Крим, Карпати) на наявність вірусних патогенів. Установлено, що вірус погримковості тютюну (TRV), вірус аспермії томатів (TAV), вірус мозаїки цимбідіуму (CymMV) та вірус мозаїки гусимця (ArMV) - найбільш поширені патогени цих рослин. Визначено види зозулинцевих природної флори України, для яких характерна висока частота ураження вірусами.

Геохімічні дослідження, які проведено на ділянках відомих джерел аеротехногенного надходження важких металів, доводять, що важливу роль у формуванні ландшафтно-екологічної ситуації у м. Черкаси відіграють природні та антропогенні фактори. Серед антропогенних факторів щодо змін природного середовища важкими металами та формування екологічної ситуації у місті найбільший негативний вплив мають підприємства теплоенергетичної галузі, зокрема ТЕС, а також транспортні потоки. Найбільший металевий пресинг встановлено для модельних ділянок південного промвузла, що вказує на техногенне походження металів у дослідній зоні. Дослідження просторового положення аномалій і викидів джерел емісії важких металів показало, що основним джерелом надходження в міські біогеоценози всіх досліджуваних металів і в першу чергу Pb і Cd є автотранспорт; Zn, Cu - ТЕС, а Zn, Pb - лакофарбовий завод "Аврора".

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення процесів накопичення важких металів (свинцю, міді, цинку, кадмію), які містяться у викидах автотранспорту, у біогеоценозах за умов низинного та передгірного поясів Закарпаття. Встановлено ступінь накопичення важких металів на фонових ділянках та на агроценозах, прилеглих до автомагістралей, у грунтах, у дикорослих і сільськогосподарських рослинах, а також об'єктах етномофауни та безхребетних тваринах. Досліджено характер накопичення важких металів різними органами рослин на забруднених ділянках. Виявлено, що рівень забруднення біогеоценозів на ділянках сильного забруднення викидами автотранспорту значно перевищує вміст важких металів у досліджених об'єктах на локальних фонових ділянках, а у деяких випадках перевищує значення ГДК. Залежно від ступеня накопичення важких металів у біогеоценозах встановлено ділянки інтенсивного, середнього, слабкого забруднення та відносно чисту ділянку. Визначено та рекомендовано ряд сільськогосподарських культур, які досить стійкі до впливу важких металів. З'ясовано, що густі насадження деревно-чагарникових культур уздовж автошляхів зменшують забруднення агроценозів. Запропоновано ряд культур, які доцільно висаджувати вздовж автошляхів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу викидів автотранспорту на біогеоценози примагістральних територій.

Досліджено біогеоценози Нижньодніпровського регіонального екокоридору, який є частиною меридіонального Дніпровського екокоридору Національної екомережі України. Проаналізовано часову структуру біогеоценозів. Вивчено їх просторову структуру. У системі Нижньодніпровського екокоридору виділено 2 природних ядра національного масштабу та 18 ядер - локального. Для їх з'єднання запропоновано 20 локальних екокоридорів. Наведено пропозиції щодо організації буферних зон і ділянок ренатуралізації. Надано наукове обгрунтування щодо створення 9-ти об'єктів природно-заповідного фонду. Проведено аналіз флори екокоридору, описано сучасний стан раритетного біорізноманіття та надано його кількісну характеристику.

  Скачати повний текст

Досліджено терникові біогеоценози та їх едафотопи для південного сходу України. Вперше проведено еколого-мікроморфологічні дослідження та порівняльний аналіз едафотопів сходу степової зони України. Здійснено екоморфічний аналіз флористового складу степових і терникових біогеоценозів. Виявлено фізико-хімічні характеристики грунтів терникових біогеоценозів і степової цілини. Установлено необхідність охорони терникових історично цінних біогеоценозів як пам'яток та позитивно необхідних факторів у формуванні полезахисних, багатофункціональних штучних насаджень в умовах степової зони.

Лучні біогеоценози як унікальні локалітети мозаїки видового складу педобіонтів фіто- і зооценозів потребують надійної системи охорони їх біорізноманіття. Досягти цього можливо в результаті переходу на екологічно ефективні системи і технології відтворення родючості грунтів, шляхом виробництва і використання біогенних добрив, і зокрема біокомпостів. Під впливом їх поверхневого внесення видовий склад фітоценозів розширюється від 17 до 38 видів, з яких бобові розширилися від 3 до 21 виду, а злакові - від 3 до 9 видів. Це дає можливість формувати інноваційні підходи до їх використання.

Проведено комплексне дослідження передумов розвитку й еволюції наукової думки у формуванні садово-паркових ансамблів на Південному березі Криму в контексті розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи. Визначено участь місцевого населення, переселенців-колоністів, державних діячів, відомих закордонних спеціалістів паркової справи у створенні садово-паркових комплексів на Кримському півострові. На основі проведеного аналізу розроблено періодизацію організації та розвитку даного напряму в XVIII - XXI ст. З'ясовано роль результатів дослідження різних галузей сільського господарства у впровадженні наукових підходів за умов формування садів і парків. Вивчаючи історію заселення Кримського півострова встановлено дію антропогенного фактору на зміни в природних і штучних ландшафтах екосистеми, що дозволило сформулювати пропозиції виробництву щодо екологічного навантаження на біогеоценози.

Встановлено, що фактор наявності великої кількості постраждалих громадян України внаслідок російської агресії потребує введення додаткових потужностей у рекреаційну індустрію для забезпечення їх оздоровлення, зокрема психологічної реабілітації. Виявлено, що, виходячи з наявного природно-рекреаційного потенціалу лісових біогеоценозів, значні резерви щодо розбудови інфраструктури рекреаційної діяльності має лісове господарство України. Обгрунтовано, що у зв'язку з вагомим впливом процесів рекреаційної діяльності в лісових біогеоценозах на екологічну стійкість лісових екосистем доцільним є розроблення системи еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування з урахуванням вимог воєнного часу та наслідків поглиблення децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Встановлено, що сучасна система еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування має базуватися на врахуванні інформаційно-цифрових, еколого-ресурсних та інституціональних чинників, зумовлених корпоратизацією лісового сектора національної економіки; цифровою трансформацією системи контролю за господарським освоєнням лісоресурсного потенціалу; імплементацією базових положень міжнародних природоохоронних конвенцій у вітчизняну практику лісогосподарювання. Доведено, що ефективна система еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування в умовах воєнного часу може бути сформована в результаті досягнення основних, допоміжних і забезпечувальних цілей формування набору рекреаційно-туристичних продуктів на основі освоєння рекреаційної цінності лісових біогеоценозів. Встановлено, що в спектрі основних цілей еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування вагомого значення набуває унормування туристичного потоку з урахуванням максимально допустимого рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози для упередження проявів рекреаційної дигресії. Обгрунтовано, що розбудова інфраструктури рекреаційного лісокористування та розширення спектра надання рекреаційних послуг постійними лісокористувачами дадуть змогу забезпечити ефективнішу комерціалізацію природно-заповідних об'єктів, які перебувають у користуванні суб'єктів лісогосподарського підприємництва, що дасть можливість підвищити рівень капіталізації лісового господарства в різних природнокліматичних зонах.

Встановлено, що необхідною умовою упередження проявів надмірного рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози виступає формування інституціонального середовища розроблення механізмів еколого-економічного забезпечення введення об'єктів лісової рекреаційної інфраструктури. Обгрунтовано, що інституціональне середовище рекреаційного лісокористування являє собою комплекс інститутів-правил та інститутів-організацій, які забезпечують господарське освоєння рекреаційного потенціалу лісів і подальшу його комерціалізацію через різноманітні форми ринкових товарно-грошових відносин. Виявлено, що комплекс сучасних інститутів-правил рекреаційного лісокористування має бути спрямований на те, щоб сформувати в лісокористувачів такі світоглядні орієнтації, які передбачатимуть більш ефективне використання екосистемних послуг лісів замість першочергового освоєння найбільш ліквідної деревної складової лісового фонду. Доведено, що важливою складовою інституціонального середовища функціонування об'єктів лісової рекреаційної інфраструктури є формування комплексу інститутів-організацій, які забезпечуватимуть сприяння просуванню продуктів рекреаційного лісокористування на ринок рекреаційних послуг, зокрема надаватимуть консультаційні послуги стосовно специфікації видів лісогосподарської діяльності, яка пов'язана з організацією туристично-рекреаційної діяльності на території лісових біогеоценозів. Установлено, що механізмами еколого-економічного забезпечення введення об'єктів лісової рекреаційної інфраструктури виступають: механізм еколого-лісівничого регулювання рекреаційного навантаження на лісові біогеоценози; механізм фінансово-економічного забезпечення розбудови лісової рекреаційної інфраструктури; механізм економічного стимулювання рекреаційного освоєння ресурсного потенціалу лісів. Обгрунтовано, що специфікація механізмів еколого-економічного забезпечення введення об'єктів рекреаційної інфраструктури має бути зорієнтована на максимізацію комплексної ефективності рекреаційного лісокористування з урахуванням вимог поглиблення децентралізації влади та воєнного стану.