Исследованы теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ в.; онтологические, гносеологические и аксиологические аспекты освоения общекультурных образцов. Рассматрены своеобразие трансформации древнегреческих и скандинавских мифов, легендарного материала (Атлантида, Фауст), мотивов путешествий во времени, бессмертия, робинзонады, двойничества, контакта человечества с внеземными цивилизациями, темы роботов и альтернативных миров, модели зоны и пр. Исследованы приемы обожествления человека и своеобразие трансформации евангельских коллизий в фантастике.

Освещены теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ в. Рассмотрены своеобразие трансформации древнегреческих и скандинавских мифов, легендарного материала (Атлантида, Фауст), мотивов путешествий во времени, бессмертия, двойничества, контакта с инопланетянами, а также темы роботов, альтернативных миров.

В основе предлагаемых подходов лежит принципиально новый подход к датированию Атлантиды, предпологающий интерпретацию указываемых Платоном лет как сезонов, что позволяет связать историю описанной им цивилизации с формированием и распадом индоевропейской общности.

Проанализирована проблема глобальных и региональных последствий естественных и антропогенных изменений климата. Охарактеризованы процессы крупномасштабного взаимодействия океана с атмосферой в Северной Атлантиде, обоснована вероятность возникновения термохалинной катастрофы в современную климатическую эпоху. Показано, что быстрый рост приземной температуры в последней трети ХХ в. связан с совпадением знака тренда и квазипериодической компоненты изменчивости - Атлантической мультидекадной осцилляции.

Розглянуто специфіку просторового моделювання у прозі автобіографічного типу. Виявлено й проаналізовано цю модель на матеріалі повісті "Атлантида" польського письменника-емігранта Анджея Хцюка. Структура простору представлена у вигляді кількох концентричних кіл, кожному з яких притаманна іманентна система функціонування. Дім дитинства становить центральне коло просторової системи. Проаналізовано різні - просторовий (вертикальний і горизонтальний), антропологічний, аксіологічний, лудичний, речовий - виміри цього центрального кола. Подвір'я, сад, вулиця, місто, Велике Князівство Балаку становлять наступні конститутивні елементи просторового світу дитинства. Дім дитинства представлений як антропологічна й аксіологічна цілісність, а також як простір культурної ідентифікації. Наративна репрезентація дому дозволяє інтерпретувати цю просторову єдність як: лабіринт, центральною точкою якого виступає вітальня; низку мікросвітів з іманентною системою речей; в) тріадичну структуру, що символізує imago mundi (пивниця - підземелля, стіни будинку - чотири сторони світу, стрих - небо). Дім має свій власний ритм, свої правила і свою історію. Жити у домі означає пам'ятати. Головний герой повісті ідентифікує себе із системою цінностей, актуалізованих у просторі дитинства. Саме у цьому просторі закорінене "я" наратора. У домі дитинства усе починається ab origine.

Розглянуто понятійно-термінологічний апарат вторинних утворень, що мають звивисту геометричну форму у гіпсових печерах Поділля. Уточнено визначення двох найбільш вживаних дефініцій "геліктит" та "антодит". Зазначено принципові відмінності між такими вторинними печерними утвореннями як: анемоліт, гелігміт, тремагміт, антоліт та ін. Описано форму та типову морфологію геліктитових утворень. Визначено механізм росту і формування звивистих ексцентричних печерних утворень. Встановлено, що головними факторами викривлення геліктитів є непрохідність та закоркованість центрального каналу, вплив повітряних потоків, різний склад домішок продуктів живлення та нерегулярність їх надходження до центрального капіляру, висунуто припущення, що в утворенні геліктитів може брати участь і біологічний фактор, при умові обростання карбонатним матеріалом корінців дерев, котрі можуть звисати із крівлі підземної порожнини. В той час як фактором формування росту антодитів є різна швидкість росту паралельно-волокнистих агрегатів. Вказано локації місць найбільших скупчень геліктитових утворень у досліджуваній системі печер Атлантида-Киянка. Проаналізовано існуючі типізації геліктитових відкладів у зарубіжних авторів, вказано на позитивні сторони та недоліки існуючих типізацій. Розроблено власну авторську типізацію антодитових утворень для гіпсових печер Поділля, беручи за основу польові дослідження у системі печер Атлантида-Киянка.прод

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш6(4УКР)941.12-44

Рубрики:

Художня література (твори)

Шифр НБУВ: ВА818706 Пошук видання у каталогах НБУВ