Висвітлено сучасні проблеми архівного будівництва, зокрема, едиційної, польової, камеральної археографії, джерелознавства історії України. Розглянуто питання регіональних досліджень історії України в діяльності Всеукраїнської академії наук (1924 - 1930 рр.), історію організації видавничої діяльності Національної академії наук України у 1918 - 1923 рр., діяльність постійної комісії з метою складання словника української живої мови у складі УАН-ВУАН у 1918 - 1930 рр.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Розглянуто особливості організації зберігання документів у музейно-архівних осередках української міграції, діловодства та його ведення в установах комплектування документами Державного архіву Рівненщини. Висвітлено боротьбу Організації Українських націоналістів за українську школу на Волині (1929 - 1939 рр.). Наведено електронну версію архівних фондів України в Інтернеті, проаналізовано наукову діяльність польських державних архівів.

Рассмотрены особенности организации хранения документов в музейно-архивных центрах украинской миграции, а также делопроизводства и его учета в учреждениях - источниках комплектования документов Государственного архива Ровенской области. Освещена борьба Организации Украинских националистов за украинскую школу на Волыни (1929 - 1939 гг.). Приведена электронная версия архивных фондов Украины в Интернете, проанализирована научная деятельность польских государственных архивов.

Наведено результати досліджень з архівознавства, історії державних установ, бібліографії, історії України. Висвітлено проблеми архівного законодавства, архівної освіти, термінології. Розкрито документознавчі аспекти трактування понять сфери електронного документування та документообігу. Викладено теоретико-методологічні засади формування електронних бібліотек. Описано науково-довідковий апарат архівів. Проаналізовано інформативний потенціал магнатських родових архівів Правобережної України. Розглянуто актуальні питання бібліографічного джерелознавства в галузі історичної картографії України.

Висвітлено основні етапи життєвого і творчого шляху історикаО.М. Лазаревського. Розглянуто найважливіші здобутки його наукової творчості.

Освещены основные этапы жизненного и творческого пути историка, наиболее важные грани его научного творчества.

Зазначено, що серед епістолярних джерел з фонду родини Грушевських Центрального державного історичного архіву України у м. Києві виокремлено біографії відомих українських діячів фізичної культури І.Боберського, Петра та Тараса Франків.

Указано, что эпистолярные источники фонда семьи Грушевских Центрального государственного исторического архива Украины в г. Киеве дополняют биографии известных украинских деятелей физической культуры И. Боберского, Петра и Тараса Франко.

It is analyzed the epistolary heritage from fond of family Hrychevskiy of the Central State Historical archive of Ukraine in Kyiv. The biographies of famous Ukrainian figures of physical culture Ivan Boberskiy, Petro and Ivan Franko have been added.

Висвітлено джерела з історії архівної справи в Україні 1943 - середини 1960-х рр., історію розробки міжнародного стандарту ISO 15489-2001 "Інформація та документація - управління документацією". Розглянуто гіпертекстовий класифікатор для наукових документів про гіпертексти. Розкрито термінологічні та технологічні аспекти дезінфекції документів. Проаналізовано наукову діяльність визначного українського вченого, організатора науки, культуролога, бібліотекознавця, академіка О.С.Онищенка.

Освещены источники по истории архивного дела в Украине 1943 - середины 1960-х гг., история разработки международного стандарта ISO 15489-2001 "Информация и документация - управление документацией". Рассмотрен гипертекстовый классификатор для научных документов о гипертекстах. Раскрыты терминологические и технологические аспекты дезинфекции документов. Проанализирована научная деятельность известного украинского ученого, организатора науки, культуролога, библиотековеда, академика А.С.Онищенка.

Наведено критерії цінності аудіовізуальних документів. Проаналізовано досвід створення трудових архівів у Донецькій області, міжнародне співробітництво Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Висвітлено проблеми створення і вдосконалення довідкового апарату Державного архіву Чернівецької області, досвід підготовки довідників у Державному архіві в Автономній Республіці Крим, історію формування комплексу монастирських документів Київської казенної палати у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Розглянуто питання щодо періодизації історії діловодства в державі.

Приведены критерии оценки ценности аудиовизуальных документов. Проанализированы опыт создания трудовых архивов в Донецкой области, международное сотрудничество Украинского научно-исследовательского института архивного дела и документоведения. Освещены проблемы создания и усовершенствования справочного аппарата Государственного архива Черновицкой области, опыт подготовки справочников в Государственном архиве в Автономной Республике Крым, история формирования комплекса монастырских документов Киевской казенной палаты в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Рассмотрен вопрос о периодизации истории деловодства в государстве.

Розглянуто питання комплектування фотодокументами державних архівів у журналі "Архіви України". Висвітлено публікації про "архівну україніку" в Польщі в даному журналі. Розкрито роль Державного архіву у Львові в міжвоєнний період 1918 - 1941 рр. Викладено проект концепції розвитку сучасного документознавства в Україні. Проаналізовано зарубіжний досвід проведення експертизи цінності документів. Наведено класифікацію управлінських документів у організаціях.

Рассмотрены вопросы комплектования фотодокументами государственных архивов в журнале "Архивы Украины". Освещены публикации о "архивной украинике" в Польше в данном журнале. Раскрыта роль Государственного архива во Львове в межвоенный период 1918 - 1941 гг. Представлен проект концепции развития современного документоведения в Украине. Проанализирован зарубежный опыт проведения экспертизы ценности документов. Приведена классификация управленческих документов в организациях.

На підставі сучасних концепцій розвитку археографії як спеціальної історичної дисципліни розглянуто загальні положення її теорії та найважливіші аспекти археографічної роботи з підготовки документальних, насамперед архівних, джерел до публікації. Увагу приділено предмету й об'єкту археографії, типології документальних публікацій, методиці виявлення та пошуку джерел для публікації. Розкрито визначальні криктерії відбору архівних документів за темою публікації, принципи систематизації документів у межах публікації й особливості їх археографічного оформлення, методичні засади підготовки документальних публікацій. Висвітлено соціальну роль археографічних публікацій у сучасному українському суспільстві.

На основе современных концепций развития археографии как специальной исторической дисциплины рассмотрены общие положения ее теории и наиважнейшие аспекты археографической работы по подготовке документальных, прежде всего архивных, источников к публикации. Уделено внимание предмету и объекту археографии, типологии документальных публикаций, методике выявления и поиска источников для публикации. Раскрыты определяющие критерии отбора архивных документов по теме публикации, принципы систематизации документов в пределах публикации и особенности их археографического оформления, методические основы подготовки документальных публикаций. Освещена социальная роль археографических публикаций в современном украинском обществе.

Проаналізовано основні форми представлення історичних джерел в українському сегменті глобального інформаційного простору, що є предметом інтернет-археографії - спеціального розділу відповідної науки. Надано класифікацію основних типів інтернет публікацій, докладно розглянуто види електронної археографічної продукції: бібліотека, збірник документів, навчальна хрестоматія.

Висвітлено сутність, функції, методологічний інструментарій, проблеми та тенденції розвитку педагогічного краєзнавства. Розкрито його значення в контексті сучасного гуманітарного знання та нової культуроцентричної парадигми освіти. Охарактеризовано джерела та методи дослідження педагогічного краєзнавства. Визначено принципи та педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до педагогічно-краєзнавчої діяльності. Наведено методичні рекомендації з підготовки студентів ВНЗ до проведення екскурсій. Подано тлумачення таких понять, як археографія, скансен, етногенез, етнопедагогіка, регіоналістика. Розкрито сутність географічного, біологічного, екологічного, фольклорно-мистецтвознавчого, літературного, етнографічного, шкільного краєзнавства.

Наголошено на вивченні та окремих розвітках, які торкаються малодосліджених проблематик гуманітарних і суспільних наук. Розглянуто історичне та філологічне джерелознавство, загальне архівознавство, та забезпечення збереження документальних пам'яток. Засереджено увагу також на прикладній архівістиці, передусім засадах опису різних типів і видів актів і документів, картографічних творів і фотографій. Розглянуто спеціальні історичні дисципліни як дипломатика, хронологія, кодекографія, археографія, історічна географія. Порушено питання про науковий рівень публікацій з історічних джерел. Приділено увагу внутрішній будові документа, окремим стадіям його творення, починаючи від диктанту до засвідчення тексту підписом і печаткою, різниці між середньовічним актом і документом, а також правовій сутністі документа.

У статті проаналізовано шляхи розвитку камеральних методів опису документальних пам'яток українськими археографічними комісіями, що діяли в Україні у другій половині XIX - 30-х роках XX ст.: Київською археографічною комісією (Тимчасовою комісією для розбору давніх актів, 1843-1921); Археографічною комісією Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові (1894-1913); Археографічною комісією ВУАН (1919-1934) та Археографічною комісією Центрального архівного управління УСРР (1928-1934).

Проаналізовано науковий внесок одеських вчених у збір і наукові дослідження кириличних рукописів книг в Україні у другій половині ХІХ - 1910-х рр.

Отражен научный вклад одесских ученых в сбор и научное исследование кирилличных рукописных книг в Украине во второй половине ХІХ - 1910-х гг.

The scientific contribution of the Odessa scientists to Ukrainian collection and scientific research of cyrillyc handwritten books in Ukraine in the second half of ХІХ - 10-th ХХ st. are reflected in the article.

У контексті сучасної української археографії проаналізовано підготовку до видання творів М. Грушевського у 50-ти томах. Актуалізовано й обгрунтовано необхідність публікації праць видатного українського історика для академічних і суспільно-політичних потреб. Крім детального опису проекту подано основні напрями дослідження в межах державного замовлення програми "Українська книга".

Розглянуто доробок М. Грушевського у сфері історичного джерелознавства. Наголошено, що академік, не дивлячись на відсутність узагальнюючих праць такого спрямування, залишив значну теоретико-методологічну спадщину у цій царині. Окреслене ставлення М. Грушевського до різних типів і видів джерел, дослідницький інструментарій, застосування зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Зроблено висновок, що розвиток усіх наук гуманітарного циклу, до яких долучився М. Грушевський, грунтувався насамперед на всебічному дослідженні джерел і пам'яток, що дійшли з минулого.

Розглянуто проблему публікаторської діяльності М. Грушевського в останній період його життя. Показана різноплановість археографічних зацікавлень видатного вченого. Зроблено висновок про важливість едиційного доробку історика для української науки ХХ ст.

Розглянуто внесок професора Я. Калакури в дослідження теоретичних та методологічних проблем археографії, його підходи до визначення і трактування поняття "українська археографія". Проаналізовано публікації дослідника з історії Київської археографічної комісії, формування археографічної школи Університету св. Володимира, розвитку археографічних студій в Україні на сучасному етапі.