Монографію присвячено історії багатолексемних власних іменувань особи й антропонімних формул, що лежать у їх основі. Антропонімні формули проаналізовано у морфологічному, словотвірному, лексикологічному та синтаксичному аспектах. Реконструйовано праслов'янську антропосистему, досліджено внутрішні та зовнішні причини переходу від однолексемної системи іменування людини до антропонімних формул, а також простежено їх еволюцію у східнослов'янських, південнослов'янських та західнослов'янських мовах. Розглянуто процес розвитку антропосистеми як соціолінгвістичну проблему.

Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

Збірник присвячено дослідженню творчості Л.Костенко, Б.Грінченка, Б.Лепкого, В.Підмогильного та М.Семенка. Основну увагу приділено особливостям використання поетичних оказіоналізмів, метафори та метонімії, стилістичної ремарки. Розглянуто антропонімічні етюди, варіанти власних особових імен у надбузьких говірках тощо.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Розглянуто питання антропонімії, ойконімії, фразеології, словотворення, морфеміки, валентності стилістики в українській, російській, французькій та німецькій мовах. Висвітлено місце словотвірної парадигми в українському словотворі. На основі історико-лінгвістичного аспекту досліджено проблему синкретизму в складнопідрядному реченні. Проаналізовано семантичну еволюцію термінів у мові сучасної української фантастики. Відображено метонімію як засіб створення семантичного образу в українських народних загадках. Описано семантичні різновиди присубстантивних атрибутивних підрядних частин.

Висвітлено актуальні проблеми лексичної, реченнєвої та текстової семантики, пов'язані з лінгвістичними та стилістичними особливостями функціонування слова, словосполучення, речення та тексту. Відображено семантичні особливості запитань у тестах-інтерв'ю сучасної англомовної преси. Досліджено іспанське мовлення в діалогічному стандарті. Наведено типи граматичних трансформацій у разі послідовного перекладу текстів доповідей з науково-технічної тематики. Визначено структурно-семантичні параметри абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійській мові. Розкрито семантичні та прагматичні особливості функціонування особових прономінативів у сучасних іспаномовних текстах. Зроблено оглядовий аналіз загальних тенденцій процесу словоскладення на території країн Латинської Америки. Проаналізовано структуру та семантику номінальних композитів у португальській мові. Описано специфіку комунікативної ситуації мовленнєвого акту доповідей у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Вивчено стилістику художнього антропонімікону Павла Загребельного.

Розглянуто актуальні проблеми слов'янської ономастики. Висвітлено стан проблеми взаємозв'язку ономасіологічного та семасіологічного аналізів ареальних гідронімних систем, фонетико-графічної адаптації китайських запозичень в українській мові. Розкрито особливості вживання власних назв у рекламному тексті, основні принципи історичного лексикографування прізвищевих назв. Наведено характеристику літературно-художніх антропонімів засобами художніх порівнянь тощо.

Публікуються доповіді та повідомлення за матеріалами IV Міжнародної Кирило-Мефодіївської славістичної конференції (Одеса, 18-19 травня 1998 року) з проблем слов'янського мовознавства, палеославістики, літератури та культури слов'ян. Розглядається своєрідність чеської і болгарської мов на суперсегментному рівні, болгарсько-східнослов'янська мовна інтерференція в топонімії східної Одещини, еволюція македонських антропонімоформул на слов'янському фоні. Висвітлюється художня продукція та продуктивна художність сучасної української прози Словаччини, семантика та основні функції звертань у поетичному тексті (на матеріалі української, хорватської та польської поезії першої чверті XX ст.), загальна характеристика словацьких говорів Закарпаття та ін.

Розглядаються можливості антропонімічної суфіксації як засобу творення комічних онімів і використання реальних суфіксальних прізвищ у сатиричному тексті на матеріалі дилогії І.Ільфа і Є.Петрова "Дванадцять стільців" і "Золоте теля".

Висвітлено історію створення "Етимологічно-семантичного словника української мови" І.Огієнка. Детально проаналізовано діяльність В.Пачовського, Т.Осьмачки, Л.Українки, В.Довговича, Ф.Потушняка та ін. Розглянуто функціонально-семантичні особливості відіменникових прислівників українських говірок Закарпаття. Окремі розділи присвячено структурно-семантичним особливостям ткацької лексики Тернопільщини, українській ентомологічній термінології та діалектам, еволюції антропонімних формул у словенській мові відономатопоетичного іменникового утворення другого ступеня деривації тощо.

Розглянуто теорію номінації та проблему нового слова у когнітивній лінгвістиці. Висвітлено історію походження та розвитку богемської говірки на Закарпатті, а також деякі аспекти української діалектної лексикографії. Значну увагу приділено літературно-художнім антропонімам у драматичних творах І.Карпенка-Карого, стилістичним ефектам трансформованих фразеологізмів у художніх творах І.Чендея, любовній ліриці Т.Осьмачки.

Загальновизнано, що на території сучасної України в давнину мешкали індоарійські племена, отже звучав і санскрит - мова священнодійств і жерців, мова літератури, науки й культури. Санскритом написано "Рігведу", "Махабгарату" і "Рамаяну", де боги, царі, мудреці та могутні воїни мають імена, що нині побутують в українців як прізвища, а також діють племена, відомі античним авторам на теренах України. На конкретних прикладах, із залученням широкого фактографічного та культурологічного матеріалів показано, як санскрит дозволяє по-новому поглянути на давні та сьогочасні реалії, на багатовікову вітчизняну історію, культуру та мову. Розглянуто деякі питання етнонімії, теонімії, топонімії, антропонімії та епіки.

Розглянуто прагматичні аспекти української практичної транскрипції імен, прізвищ (прізвиськ, псевдонімів) письменників стародавньої Греції та Стародавнього Риму, Німеччини, Австрії, Франції, Великобританії та США, а також основних їх персонажів. Запропоновано інформаційний банк даних, що дозволяють сприймати безліч нюансів української фонографії іншомовних антропонімів, сприяють системному засвоєнню головних фонетичних правил англійської, німецької та французької мов, допомагають усунути прикрі фонетичні відхилення від мови-джерела.

Проаналізовано стан і перспективи дослідження гончарської лексики в українському мовознавстві. Всебічно охарактеризовано діалектну лексику, зафіксовану в нормативних словниках української літературної мови та судову лексику запорізьких козаків у системних зв'язках (за матеріалами історико-народознавчих пам'яток про Запоріжжя). Проведено теоретичне дослідження морфологічної парадигматики. Розглянуто структуру та функції фразеологічних сполучень у порівняльних конструкціях у межах простого речення. Основну увагу приділено слов'янським автохтонним власним особовим іменам апелятивного походження у чеському та українському антропоніміконах.

Вперше в історії української лінгводидактики з позиції культури рідного слова в контрастивному плані подано науково обгрунтовані правила перекладу, словотворення, відмінювання і правопису українських географічних назв (топонімів), відтопонімних прикметників (ад'єктонімів), назв водних об'єктів (гідронімів) та особових імен (антропонімів) в українській та російській мовах України.

Розглянуто іншомовні запозичення у сфері економіки угорців у результаті їх переселення, українсько-угорські зв'язки на матеріалі ботанічної лексики закарпатських говірок. Значну увагу приділено слов'янським автохтонним особовим власним іменам у колі сучасних антропонімічних уподобань українців Одещини (чоловічі найменування), а також чинникам збереження рідної мови національних меншин в інтеретнічному просторі. Проаналізовано особливості поетики збірки "Круча" Т.Осьмачки, а також своєрідність ранніх поетичних збірок Ф.Потушняка. Окрему статтю присвячено суспільно-політичним змінам на перехідних етапах історії країн Східної Європи другої половини 40-х і 90-тих рр. XX ст.

Розглянуто актуальні питання антропоніміки в синхронії та діахронії. Проаналізовано різні види антропонімів: власні особові імена, прізвища, патроніми, прізвиська, їх назви, більшість з яких зафіксовано в різних писемних джерелах з давніх часів. Описано ойконіми відантропонімного походження та етноніми. Висвітлено перспективи для дослідження слов'янської та неслов'янської архаїки.

Рассмотрены актуальные вопросы антропонимики в синхронии и диахронии. Проанализированы разные виды антропонимов: собственные личные названия, фамилии, патронимы, прозвища, их названия, большинство из которых зафиксированы в разных письменных источниках с древних времён. Приведены описания ойконимов отантропономного происхождения и этнонимов. Освещены перспективы для исследования славянской и неславянской архаики.

Розглянуто питання генези, структури та семантики метафори М.В.Гоголя, а також питання метонімічних перенесень в топонімах та антропонімах у публіцистичних творах І.Я.Франка. Проаналізовано взаємодію метричного ритму і алітерації в давньоанглійській поезії, специфіку творення комічного ефекту на основі різних семантичних засобів структурування вербального пуанту в німецьких шванках і англійських джестах, вільне варіювання дифтонгів англійської мови в структурах питомої та запозиченої лексики. Висвітлено фразеологізми офіційно-ділового стилю в системі функціонально-стилістичної диференціації української фразеології, типологію офіційного документа та видання.

Рассмотрены вопросы генезиса, структуры и семантики метафоры Н.В.Гоголя, а также вопросы метонимических переносов в топонимах и антропонимах в публицистических произведениях И.Я.Франка. Проанализированы взаимодействие метрического ритма и алитерации в древнеанглийской поэзии, специфика образования комического эффекта на основе разных семантических средств структурирования вербального пуанта в немецких шванках и английских джестах, свободное варьирование дифтонгов английского языка в структуре удельной и заимствованной лексики. Освещены фразеологизмы официально-делового стиля в системе функционально-стилистической дифференциации украинской фразеологии, типология официального документа и издания.

Висвітлено життєвий та творчий шлях І.Вагилевича - першого дослідника іншомовних запозичень в українській мові. Розглянуто деякі мовні проблеми в українському історичному контексті 1862 - 1884 рр., а також історико-фонетичні зміни в системі української топонімії. Проаналізовано архівну спадщину Д.Донцова. Визначено ідентифікаційну функцію антропоніма. Запропоновано карту Полісся Д.Цвіккера.

Освещен жизненный и творческий путь И.Вагилевича - первого исследователя иностранных заимствований в украинском языке. Рассмотрены некоторые языковые проблемы в украинском историческом контексте 1862 - 1884 гг., а также историко-фонетические изменения в системе украинской топонимии. Проанализировано архивное наследие Д.Донцова. Определена идентификационная функция антропонима. Предложена карта Полесья Д.Цвиккера.

Розглянуто питання лексики і фразеології, граматики, комунікативної лінгвістики, історії української літературної мови. Проаналізовано структурні та семантичні особливості англійських економічних термінологічних словосполучень, функціональні особливості сполучників у структурі складнопідрядних речень з корелятами означальної семантики, семантико-синтаксичні особливості висловлень зі значенням преференційності. Висвітлено національні особливості антропонімів українських народних казок.

Рассмотрены вопросы лексики и фразеологии, грамматики, коммуникативной лингвистики, истории украинского литературного языка. Проанализированы структурные и семантические особенности английских экономических терминологических словосочетаний, функциональные особенности союзов в структуре сложноподчиненных предложений с коррелятами определяющей семантики, семантико-синтаксические особенности высказываний со значением преференционности. Освещены национальные особенности антропонимов украинских народных сказок.