Досліджено обсімененість плезіомонадами гідробіонтів та об'єктів морського середовища різних регіонів, простежено сезонну динаміку чисельності цих бактерій у морській воді та мідіях Керченської протоки. Відзначено частішу зустрічальність плезіомонад у молюсків, ніж у риб, а також у водному середовищі районів культивування мідій у порівнянні з сусідніми акваторіями. За широким набором тестів вивчено біологічні властивості 63 штамів виділених плезіомонад.

Висвітлено сучасні погляди на характер антропогенного впливу в морських акваторіях з обмеженим водообміном. Наведено гігієнічну характеристику найбільш розповсюджених джерел антропогенного забруднення морських узбереж. Досліджено особливості розповсюдження антропогенних забруднень у морських акваторіях з обмеженим водообміном. Проведено гігієнічну оцінку умов формування біогеохімічних аномалій у районах розвитку об'єктів морського транспорту. Проаналізовано роль забруднених донних відкладень у формуванні якості морської води. Здійснено токсикологічні дослідження забруднення донних відкладень. Розглянуто методи лабораторного дослідження вмісту антропогенних забруднень у донних відкладеннях.

Проаналізовано вплив високого гідростатичного тиску та жорсткості гнучких елементів малогабаритного телекерованого підводного апарата кабель-троса на форму даних елементів, а також вплив розміру і форми частинок порошку на електричну потужність процесу плазмового напилення покриттів. Розглянуто питання удосконалення систем випуску відпрацьованих газів комбінованого двигуна внутрішнього згоряння. Описано алгоритм управління процесами збору нафти в акваторіях морських терміналів.

Проанализированы влияние высокого гидростатического давления и жесткости гибких элементов малогабаритного телеуправляемого подводного аппарата кабель-троса на форму данных элементов, а также влияние размера и формы частиц порошка на электрическую мощность процесса плазменного напыления покрытий. Рассмотрен вопрос об усовершенствовании систем выпуска отработанных газов комбинированного двигателя внутреннего сгорания. Описан алгоритм управления процессами сбора нефти в акваториях морских терминалов.

Висвітлено засади екології та технології рибництва за умов астатичної мінералізації води. Визначено якісні та кількісні критерії виробництва рибної продукції. З урахуванням екологічних особливостей середовища й адаптаційних можливостей певних видів риб розроблено структурі принципи формування штучних іхтіоценозів, орієнтованих на одержання раціональних обсягів продукції високої якості без витрат кормів і добрив. Запропоновано технологію, яка дозволяє трасформувати природні кормові ресурси у кормову базу. Розглянуто проблеми виробництва товарної риби у досить специфічних акваторіях, які є принципово новими для сучасного та традиційного рибництва.

Освещены основы экологии и технологии производства рыбоводства в условиях астатической минерализации воды. Определены качественные и количественные критерии рыбной продукции. С учетом экологических особенностей среды и адаптационных возможностей определенных видов рыб разработаны структурные принципы формирования искусственных ихтиоценозов, ориентированных на получение рациональных объемов продукции высокого качества без затрат кормов и удобрений. Предложена технология, позволяющая трансформировать природные кормовые ресурсы в кормовую базу. Рассмотрены проблемы производства товарной рыбы в достаточно специфических акваториях, являющихся принципиально новыми для современного и традиционного рыбоводства.

Розглянуто перспективи та передумови пошуків газогідратів та інших скупчень вуглеводнів у районах розвитку діапірових структур, грязьових вулканів і накопичень палеодельтових відкладів на акваторіях Чорного та Азовського морів.

Рассмотрены перспективы и предпосылки поисков газогидратов и других скоплений углеводородов в районах развития диапировых структур, грязевых вулканов и нагромаждений палеодельтовых отложений на акваториях Черного и Азовского морей.

Perspectives and prerequisites gas-hydrates and another hydrocarbons accumulations search in areas in diapir fold structures development, mud volcanos and accumulations of paleodeltaic deposits on water areas of Black and Azov seas have been considered in the article.

На основі імітаційного числового моделювання проаналізовано наслідки Чорнобильської аварії, а також два сценарії гіпотетично можливих радіоекологічних катастроф унаслідок дії джерел на дні та бічних межах басейну. Для задання початкових і граничних умов у першому випадку використовуються дані натурних спостережень. Проведено числовий аналіз еволюції полів концентрації радіонуклідів чорнобильського походження та їх порівняння з даними натурних радіоізотопних спостережень. Показано, що область високих рівнів забруднення, виявлена у червні 1986 р. біля берегів Криму, сформувалася в результаті перенесення забруднених водних мас із східної частини моря. Проаналізовано можливі наслідки витоку радіоактивних речовин з контейнера, розташованого на глибині 2 000 м у центральній зоні моря. Показано, що у перебігу перших двох розрахункових років відбувається забруднення придонного шару моря. Потім забруднені води підіймаються в проміжні шари. На третій стадії радіоактивні води досягають верхнього 100-метрового шару й інтенсивно розносяться по акваторії основною чорноморською течією. У разі винесення токсичних речовин дунайськими водами протягом перших п'яти місяців відбувається забруднення північно-західного шельфу. Через 8 місяців забруднені води, розповсюджуючись уздовж західного узбережжя, досягають прибосфорського району. Через півтора роки забрудненню піддається вся акваторія моря.

Ключ. слова: моллюски, распространение, фактор, экология, численность, Украина
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*822.02*852.12

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сучасному етапі напруженого стану з нарощування ресурсів та видобутку вуглеводнів в Україні надзвичайно актуальним є освоєння відкритих родовищ в акваторіях Азовського та Чорного морів. Розглянуто проектування комплексної розробки групи значно віддалених від узбережжя газових родовищ на прикладі Одеського та Безіменного з використанням спільної газотранспортної системи та сучасних технологій в області буріння.

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та дослідженню питань практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

Запропоновані методи оцінки токсичності природньої морської води, донних відкладів та окремих забруднюючих речовин з використанням тест-об'єктів - лабораторних культур морських планктонних водоростей, інфузорій і наупліальних стадій ракоподібних. Проведена атестація методів біотестування в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення найбільш великих джерел забруднення.

Обгрунтовано фізичні принципи, розроблено та експериментально перевірено дистанційні багаточастотні радіолокаційні методи вивчення неоднорідностей морської поверхні, спричинених розлиттям поверхнево-активних речовин (ПАР), неоднорідностей, що виникають у акваторіях потужних морських течій. Доведено переваги багаточастотного радіолокаційного зондування для оцінки параметрів плівок ПАР на морській поверхні, моніторингу найбільш динамічних примежевих зон морських течій та визначення меж течії. Сформульовано вимоги до параметрів багаточастотних радіолокаційних систем для досліджень неоднорідностей морської поверхні, реалізованих під час створення авіаційного комплексу "МАРС". Розроблено та експериментально перевірено за допомогою комплексу "МАРС" методики багаточастотних радіолокаційних досліджень вказаних неоднорідностей.

  Скачати повний текст

На підставі досліджень 1995 - 2002 рр. виявлено видову різноманітність і розподіл морських кліщів у північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Оцінено внесок таксоцену кліщів у формування поселень мейобентосу цього району моря. Проведено ретроспективний аналіз вивченості морських кліщів Чорного моря та Світового океану. Установлено, що морські кліщі ПЗЧМ представлені 18-а видами (11-а родами). Відзначено зміни у фауні та кількісних показниках морських кліщів різних біотопів і біоценозів ПЗЧМ унаслідок антропогенного евтрофування вод та інтенсивного засвоєння людиною берегової зони: з 29-ти видів, раніше зафіксованих у ПЗЧМ, у даний час відзначено 18, в Одеській затоці та суміжних акваторіях, включаючи інтерстиціаль краєвих біотопів, 12 видів з 17-ти наведених раніше. Описано життєві цикли деяких масових видів Halacaridae, які мешкають в ПЗЧМ, і виявлено морфологічні адаптації кліщів до особливостей біотопу та способу життя. Складено уточнений список видів (Halacaridae : Acari) Чорного моря - 41 вид (15 родів) і ПЗЧМ - 23 види (12 родів). Проведено фауністичне порівняння Чорного, Середземного, Балтійського морів і Атлантики, яке дає змогу прослідкувати етапи заселення цією групою мейобентосу Чорноморського басейну.

На підставі результатів експериментальних досліжень науково обгрунтовано параметри гідрообертального бурового снаряда для однорейсового буріння свердловин на морских акваторіях. Створено нові гідробури з клапанним розподілом рідини та гвинтовим перетворювачем зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух бурового снаряда, які ефективно використовуються у складі легких технічних засобів у процесі їх експлуатації на економічних неспеціалізованих плавзасобах. Обгрунтовано оптимальні умови запуску гідробура та закономірності формування його характеристик за обмеженої потужності на привід насосу, експериментально підтверджено їх адекватність. Розроблено раціональне сполучення конструктивних параметрів гідробура, які використано в процесі розробки гідрообертального бурового снаряда, успішно апробованого за умов морського бурового виробництва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5 + Е521.2*80

Рубрики:

Загальна біологія

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: РА338115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто геологічні тіла, виділені як підклас зірчастих об'єктів, поданих горизонтальними циліндричними тілами з довільним зовнішнім контуром і неоднорідною густиною. Зовнішній контур зірчастих тіл апроксимовано тригонометричним поліномом. Варіювання кількістю членів полінома дозволяє ефективно описати геологічні об'єкти зі складною конфігурацією. Створено нове алгоритмічне і програмне забезпечення розв'язання прямих та обернених задач для вибраного класу геологічних тіл. Адаптація розробленої технології апроксимації зірчастих тіл у програмний комплекс моделювання геологічних розрізів та об'єктів за виміряними компонентами гравітаційного та магнітного полів дозволяє здійснити багатокрокові, різноваріантні стратегії автоматизованого підбору. Проведено моделювання окремих локальних гравітаційних і магнітних аномалій, зареєстрованих у Чорному морі й акваторіях Антарктичного півострова.

Виввчено особливості показників азотистого обміну залежно від вмісту токсичних елементів, нітрозамінів у тканинах і органах костистих і хрящових риб Чорного моря. Встановлено, що вміст токсичних елементів значною мірою впливає на параметри азотистого обміну в даних риб, яким притаманнийь активний спосіб життя (r = 0,68 - 0,99). У багатьох досліджених риб виявлено корелятивний зв'язок між вмістом нуклеотидів, нуклеозидів у печінці, нітрозамінів у тканинах риб (r = 0,57 - 0,81). Розглянуто сезонну динаміку параметрів азотистого обміну, вмісту токсичних елементів і нітрозамінів у тканинах і органах чорноморських риб. Відзначено високу кореляційну залежність між вмістом нуклеотидів, нуклеозидів і токсичних елементів у тканинах риб узимку та влітку (r = -0,62 - 0,86). Установлено високу кореляцію між вмістом амінного азоту в сироватці крові та нітрозамінів у м'язах досліджених риб восени (r = 0,73 - 0,97). У тканинах багатьох досліджених видів риб з двох чорноморських бухт установлено кореляційну залежність між параметрами азотистого обміну, рівнем токсичних елементів і нітрозамінів. Відзначено негативний вплив токсикантів на азотистий обмін риб, що дозволяє оцінити стан популяцій риб, що мешкають в акваторіях з різним рівнем забруднення.