Запропоновано підхід до моделювання руху та синтезу алгоритмів керування дирижаблем, які основані на диференціальних перетвореннях вихідної математичної моделі руху апарата. Можливість та ефективність застосування цього підходу продемонстровано під час моделювання руху дирижабля типу "Zeppelin NT" на етапі посадки.

Висвітлено теорію сучасних систем обліку теплової енергії. Описано блочні методи розв'язання задачі Коші для паралельних обчислювальних систем, а також методи сканування дзеркалом. Проаналізовано особливості застосування оптичної телевізійної системи для визначення поверхневого натягу рідини методом лежачої краплі, а також визначення кількісного вмісту свинцю промислових відходів в об'єктах навколишнього середовища рентгеноспектральними методами. Наведено модель аеростатичного підшипника для координатної вимірювальної техніки.

Освещена теория современных систем учета тепловой энергии. Описаны блочные методы решения задачи Коши для параллельных вычислительных систем, а также методы сканирования зеркалом. Проанализированы особенности использования оптической телевизионной системы для определения поверхностного натяжения жидкости методом лежащей капли, а также определения количественного содержания свинца промышленных отходов в объектах кружающей среды ренгеноспектральными методами. Приведена модель аэростатического подшипника для координатной измерительной техники.

Розглянуто можливості та доцільність використання енергії струменевих течій тропопаузи у вітроенергетиці. Запропоновано один із можливих варіантів висотної вітроенергетичної станції (ВЕС), яку встановлено на прив'язному аеростаті на висоті 8,5 - 9,5 км. Висвітлено проблеми, пов'язані зі створенням такої станції. Для обгрунтування реальності системи наведено необхідні оцінки та розрахунки основних параметрів ВЕС потужністю 3 000 кВт.

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.16

Рубрики:

Радіотелефонний зв'язок

Шифр НБУВ: Ж72727 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано підхід до синтезу алгоритму оптимального керування рухом аеростатичного літального апарата на етапі зльоту. Синтезовано алгоритм автоматичного керування відхиленням вектора тяги аеростатичного літального апарата на етапі зльоту. Можливість та ефективність застосування синтезованого алгоритму керування відхиленням вектора тяги продемонстровано моделюванням зльоту аеростатичного літального апарата типу "Zeppelin NT".

Мета роботи - вдосконалення методів профілактики післяопераційних ускладнень у хворих, прооперованих з приводу туберкульозу легень. Проаналізовано результати обстеження та лікування на базі II хірургічного відділення Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України 31 хворого на туберкульоз легень. Пацієнтів розподілено на 2 групи: основну (16) та контрольну (15). В основній групі для профілактики бронхіальних нориць застосовували способи формування та укріплення кукси бронхів. Використано пластини "ТахоКомбу" для прикриття ранової поверхні як пластичний, гемостатичний та аеростатичний матеріал для укріплення: лінії недостатньо герметичного або не досить надійного ручного або механічного шва на легені (5 випадків); механічно прошитої кукси головного, часткового або сегментарного бронха (16); дефектів поверхні легені після її декортикації та за наявності мікроушкоджень (3); у разі наявності деплевризованих ділянок середостіння після лімфоаденектомії та ризику геморагій (16). Висновки: внаслідок застосування запропонованого методу тривалість післяопераційного періоду скоротилася на 11 - 23 %, стаціонарного лікування - на 8 - 32 %. Знизився рівень післяопераційної летальності на 7,4 %. Частота одержання позитивного клінічного ефекту лікування збільшилася на 13,7 %.

Розроблено трикоординатні інформаційно-вимірювальні системи (ІВС) геометричних розмірів величин з підвищеною точністю та швидкодією вимірювання об'єктів зі складною просторовою поверхнею. Запропоновано нові методи для високоточного вимірювання на трикоординатних ІВС геометричних величин на лінійних двигунах з газовим змащенням та на аеростатичних опорах, які базуються на інтелектуальних технологіях інформативної надлишковості й адаптивності. Розроблено математичну модель об'єкту зі складною просторовою поверхнею, методики, алгоритми та програмне забезпечення процесу вимірювання об'єктів зі складною просторовою поверхнею. Запропоновано структури трикоординатних ІВС геометричних величин з поворотним столом. Розроблено систему інтелектуального керування вимірювальною головкою координатно-вимірювальних машин. Основні результати наукового дослідження впроваджено на промислових підприємствах України в процесі проектування зразків нових автоматизованих приладів з підвищеними метрологічними характеристиками під час виконання науково-дослідних робіт на Державному підприємстві "Завод 410 цивільної авіації" (м. Київ).

Сформульовано методологію розв'язання задачі керування рухом дирижабля середнього класу на базі диференціальних перетворень, яка дозволяє значно спростити та розв'язати задачу в області зображень з відсутнім неперервним аргументом. Розроблено спектральну модель динаміки повздовжнього керованого руху дирижабля, яка не включає функції часу та застосування якої спрощує розв'язання задачі синтезу алгоритмів керування в області диференціальних зображень. Запропоновано нову методику синтезу алгоритмів автоматичного керування рухом багаторежимного аеростатичного літального апарата, що не потребує чисельного інтегрування диференціальних рівнянь руху та допуску розв'язання в аналітичному вигляді. Розроблено новий алгоритм автоматичного керування відхиленням вектора тяги дирижабля середнього класу на етапі зльоту, застосування якого дозволяє підвищити ефективність керування апаратом на малих швидкостях польоту.

Розглянуто питання застосування математичного апарату диференціальних Т-перетворень (ДТП) до задач автоматичного керування (ЗАК) рухом літальних апаратів (ЛА). Розкрито основи теорії ДТП та особливості її використання у ЗАК. Особливу увагу приділено питанням побудови спектральних моделей руху ЛА з застосуванням ДТП, зокрема, динамічних об'єктів, авіаційно-космічної системи, аеростатичного ЛА.

Рассмотрены вопросы применения математического аппарата дифференциальных Т-преобразований (ДТП) к задачам автоматического управления (ЗАУ) движением летательных аппаратов (ЛА). Раскрыты основы теории ДТП и особенности её использования в ЗАУ. Внимание уделено вопросам построения спектральных моделей движения ЛА с применением ДТП, в частности, динамических объектов, авиационно-космической системы, аэростатического ЛА.

Розроблено спосіб вимірювання координат осі обертання вала шпиндельної опори, а на його базі розроблений пристрій стабілізації радіального положення осі обертання вала цієї опори. На підставі інформації про осьові збурювальні діяння та температурну деформацію вала опори розроблено спосіб і інформаційно-керувальний пристрій стабілізації осьового положення площини планшайби суперпрецизійної аеростатичної шпиндельної опори. Розроблено спосіб і інформаційно-керувальний пристрій вимірювання осьової складової сили різання для забезпечення мінімального ущільнення металооптичної дзеркальної поверхні. Розроблено спосіб стабілізації положення рухомого вузла суперпрецизійної аеростатичної лінійної напрямної відносно нерухомої у просторі плоскості та конструкцію суперпрецизійної лінійної напрямної з аеростатичними компенсаторами зміщення рухомого вузла. Розглянуто шляхи підвищення точності стабілізації положення рухомого вузла. Наведено алгоритм переміщення вершини різця по разрахунковій траєкторії та корекції її положення за координатами Х і Y з встановленим інтервалом корекції. Розроблено інформаційно-керувальний пристрій переміщення вершини різця по розрахунковій траєкторії та технологію точіння особливо точних елементів оптики та механіки на суперпрецизійному двокоординатному верстаті на прикладі точіння сферичної дзеркальної поверхні.

Розроблено принципово новий підхід до вибору основних параметрів регульованих сферичних опор рідинного тертя просторових механізмів з застосуванням методів Монте-Карло. Вперше запропоновано струменеву систему регулювання положення сфери шляхом зміни гідродинамічного опору потоку на виході щілини гідро-, аеростатичної або комбінованої аеро-гідростатичної сферичної опори. Сформульовано основні положення теорії проектування сферичних опор, які реалізовані в розробках на рівні макетного та дослідного зразка та встановлено закономірності реальної геометрії точних сферичних поверхонь, які базуються на розв'язку багатовимірної задачі оптимізації методом Монте-Карло. Побудовано математичні моделі статичних і динамічних характеристик сферичної опори рідинного тертя.

Розглянуто конструкцію розробленого аеростатичного сферичного шарніра. Викладено методику експериментальних досліджень, описано спеціально розроблене устаткування і апаратуру. Приведено одержані результати вимірювань силових характеристик аеростатичного сферичного шарніра. Запропоновано аналітичні залежності для опису масивів експериментальних даних. Встановлено раціональні діапазони зміни основних параметрів аеростатичного сферичного шарніра.

Приведена конструкция установки для экспериментальных исследований характеристик аэростатического сферического шарнира. Изложены результаты измерений регулировочной и силовой характеристик шарнира. Экспериментальные данные аппроксимированы соответствующими аналитическими зависимостями. Получена обобщенная силовая характеристика шарнира, дан ее анализ и указаны рациональные диапазоны изменения параметров шарнира.

Мета роботи - вивчити можливості застосування фібрин-колагенової пластини "ТахоКомб" (ТК) для локального гемостазу і підвищення герметичності шва легені та шва бронха у ході операцій на легенях і плеврі. На базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України у період 2006 - 2011 рр. проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування 208 хворих з різними видами фтизіопульмонологічної патології: у 121 з них під час операції використовували фібрин-колагенові пластини ТК для гемостазу або для укріплення шва легені і/або бронха (основна група). 87 пацієнтів були прооперовані без застосування способів додаткового укріплення кукси бронха і шва перенхіми легені (контрольна група). Обидві групи пацієнтів були статистично порівнянні за видами проведених оперативних втручань. Використання пластин ТК для укріплення кукси бронха і локального гемостазу сприяє зменшенню частоти післяопераційних геморагічних ускладнень (4,6 % - у контрольній групі і 1,6 % - в основній); скороченню тривалості стаціонарного лікування. Летальність у контрольній групі становила 2,3 %, в основній - 0,8 %. Висновки: ТК є хорошим місцевим гемостатиком, що поєднує гемостатичний та аеростатичний ефекти. Його застосування є ефективним способом додаткового укріплення кукси бронха і/або лінії шва легені під час операцій на органах дихання і може бути рекомендоване для використання у торакальній хірургії. Застосування ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи (загальна ефективність оперативного

лікування становила 90,8 % у контрольній групі і 97,3 % - в основній), скоротити їх перебування у стаціонарі.

Запропоновано метод дослідження впливу неструктурованої динаміки під час проведення параметричної робастної оптимізації дискретних систем керування, що грунтується на використанні теореми Харитонова і теореми про малий коефіцієнт підсилення. Наведено результати використання цього методу на прикладі дискретної системи керування бічним рухом аеростатичної платформи.

Запропоновано метод дослідження впливу неструктурованої динаміки під час проведення параметричної робастної оптимізації дискретних систем керування, що грунтується на використанні теореми Харитонова та теореми про малий коефіцієнт підсилення. Наведено результати використання цього методу на прикладі дискретної системи керування бічним рухом аеростатичної платформи.

Розглянуто основні параметри постійних магнітів і можливість використання їх у машинобудуванні. Наведено енергозберігаючу прецизійну шпиндельну опору на постійних магнітах, яка забезпечує виготовлення точних елементів оптики і механіки. Розроблена шпиндельна опора на постійних магнітах за основними параметрами (несуча здатність, жорсткість) не поступається аеростатичній шпиндельній опорі того ж класу.

Проаналізовано cучасні напрямки розробки систем повітряного старту ракет-носіїв (РН) легкого класу, розглянуто їх основні переваги та недоліки. Доведено, що використання аеростатичних космічних систем для запуску РН може бути цілком реальним та успішно конкурувати з авіаційно-космічними системами.

Розглянуто пристрій керування осьовим положенням вала суперпрецизійної аеростатичної шпиндельної опори як один з основних формоутворювальних елементів систем для обробки особливо точних елементів оптики і механіки.

Розглянуто технологію способу вимірювання координат осі обертання вала аеростатичної шпиндельної опори (ООВАШО), принципи вимірювання координат ООВАШО, питання визначення параметрів еліпсів, що наближають, і координат датчиків величин зазорів, а також їх корекції і конструювання пристрою стабілізації радіального положення ООВАШО суперпрецизійного верстата. Запропоновано алгоритм відбору і оцінку координат ООВАШО.