Розкрито перехід від розгляду креативності як менталістського явища до розгляду антропологічного, екзистенційного та соціокультурного підгрунтя когнітивного креативу. Виявлено його відношення до когнітивної системи людини та його укоріненість у соціально-онтологічному пласті творчості. Когнітивний креатив розкрито як здатність людини до трансформації соціальної онтології. Він є проявом глибинних основ когнітивного, що знаходиться в самій людині. Висвітлено антропологічні, когнітивні, екзістенційні та соціальні умови, які надають можливість вивільнитися автохтонній могутності людини, її здатності до перетворення існуючої дійсності. Показано, що введення у розгляд когнітивного креативу надає змогу виявити онтологічний і соціально-онтологічний аспект проектування. Автохтонність когнітивного креативу виявляє зв'язок антропологічної, генетичної та екзистенційної основи когнітивного креативу з глибинною укоріненістю когнітивного в соціальне та культурне. Соціальна функціональність відкриває новий вимір когнітивного креативу - вимір соціальної онтології, характеризує якісний перехід у світ соціальних функцій соціальних систем і соціальних взаємодій. Це вимір системи соціальних і суспільних потреб здійснення соціальних зв'язків і соціальних комунікацій. Розглянуто новий шлях до суспільних перетворень через розвиток когнітивних практик, теоретичних і методологічних досягнень і розвиток когнітивного креативу.

На підставі аналізу історичних письмових джерел іноземних і вітчизняних авторів висвітлено історію древлян, Древлянського князівства - історичної батьківщини роду Чопів. Показано їх етнічну автохтонність, стародавність, самобутність. Доведено видатну роль древлян в становленні руського народу та руської державності. Висвітлено певні проблеми та суперечності на цьому шляху. Розкрито історію походження роду Чопів, селища Чоповичі та їх засновника князя-воєводи Чопа Древлянського. Зазначено, що дослідження здійснено на підставі використання сучасних наукових методів дослідження, архівних документів, спогадів місцевих автохтонних жителів, результатів археологічних досліджень. Обгрунтовано хибність думки про заснування Чопович нащадком князя Чопа Древлянського Гнатом Чопом (16 ст ). Висвітлено процес формуваня замислу, організації та встановлення пам'ятника князю Чопу Древлянському - засновнику роду Чопів і селища Чопович.

Презентовано видання, що є наслідком тривалої праці відомого поета й етнолога, кандидата історичних наук, професора М.М. Ткача. На основі численного, опрацьованого лексичного матеріалу: діалектних словників, зібрань регіональних говірок, фольклорних збірників, окремих літературних творів, власних записів, упорядковано перший в Україні такий Словник українських діалектів, який вміщує в собі говірки всіх етнічних груп та ареалів розселення українців. Засвідчено автохтонність живої української мови в її говірковому розмаїтті, еволюційних та історичних змінах. Досліджено живе українське Слово. Зазначено, що Микола Ткач - талановитий поет, прозаїк, українознавець, культуролог, етнолог і на теренах культури знакова постать, унікальна творча особистість, важко уявити українознавство без його ґрунтовних наукових праць.