Досліджено особливості самостійного розвитку пострадянського Киргизстану періоду 1991 - 2001 рр. Аргументовано, що Киргизстан зазнав впливу трьох цивілізацій - мусульманської, євразійської та китайської, а також культури Заходу, тому в її політичній та економічній системах наявні компоненти усіх чотирьох впливів, хоча і в різних пропорціях.

Розглянуто широкий спектр причин економічної відсталості і політичної нестабільності країн мусульманського світу. Зазначено, що саме відсутність стратегії постреволюційного розвитку, неспроможність політичних лідерів створити дієву модель розвитку країни гальмує економічний поступ мусульманських країн. Наведено основні причини, які перешкоджають економічному просуванню Ірану: ісламізм, що домінує в усіх сферах життя Ірану; ізоляція Ірану на світовій економічній, політичній та ідеологічній аренах; несприятливий інвестиційний клімат тощо.

Рассмотрен широкий спектр причин экономической отсталости и политической нестабильности стран мусульманского мира. Именно отсутствие стратегии постреволюционного развития, несостоятельность политических лидеров создать действующую модель развития страны тормозит экономическое развитие мусульманских стран. Весь комплекс проблем, присущий всем странам мусульманского мира, отображается в экономической и политической жизни Ирана. Определены основные причины, препятствующие экономическому продвижению Ирана: исламизм, который доминирует во всех сферах жизни Ирана; изоляция Ирана на мировой экономической, политической и идеологической арене; неблагоприятный инвестиционный климат. Отмечено, что без восприятия глобальных реалий, перспектива развития стран мусульманского мира не имеет реального основания.

Викладено методологічні підходи до розробки та реалізації стратегії управління конверсійними процесами в Україні в контексті змін у світовій політиці. Проаналізовано військово-технічне співробітництво з державами Близького та Середнього Сходу як складову політики країни в регіоні, роль та місце європейських нейтральних країн в загальноєвропейській системі безпеки. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження феномену ісламізму. Розглянуто питання правового забезпечення зобов'язань України перед ЄС в контексті переговорного процесу вступу країни до Світової організації торгівлі. Визначено роль міжнародних організацій в уніфікації та розвитку міжнародного приватного права. Описано інноваційну модель розвитку України як передумову її інтеграції у глобальну систему науково-технологічного обміну. Розкрито теоретико-методичні основи транскордонного співробітництва прикордонних територій європейських країн.

Изложены методологические подходы к разработке и реализации стратегии управления конверсионными процессами в Украине в контексте изменений в мировой политике. Проанализированы военно-техническое сотрудничество с государствами Ближнего и Среднего Востока как составная политики страны в регионе, роль и место европейских нейтральных стран в общеевропейской системе безопасности. Освещены теоретико-методологические основы исследования феномена исламизма. Рассмотрены вопросы правового обеспечения обязательств Украины перед ЕС в контексте переговорного процесса вступления Украины во Всемирную торговую организацию. Определена роль международных организаций в унификации и развитии международного частного права. Представлена инновационная модель развития Украины как предпосылка её интеграции в глобальную систему научно-технологического обмена. Раскрыты теоретико-методические основы транспограничного сотрудничества пограничных территорий европейских стран.

Проаналізовано чинники сталого самовідновлення близькосхідного конфлікту, котрий несе в собі тенденцію переростання з регіонального на цивілізаційний. Простежено вплив на ескалацію кризи інститутів глобального контролю, актуальних економічних тенденцій, радикального ісламізму.

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ісламістських рухів і суфійських тарікатія, а також нові форми їх діяльності у вигляді мережевих структур, та особливості - глобальні та локальні - взаємовідносини між цими течіями у сучасному ісламі. Встановлено, що аналіз основних підходів до розуміння ісламізму, тенденцій його історичного розвитку й ідеологічних засад дозволяє встановити релігійні, ідеологічні та соціальні чинники виникнення та поширення ісламізму та констатувати його головні ідеологічні засади. Серед соціальних чинників виникнення ісламізму виділено національно-визвольний рух на Близькому Сході та пов'язані з ним соціально-політичні процеси всередині мусульманської спільноти та поза її межами. Розглянуто сучасні дослідження суфізму, його теоретичні положення й організаційні аспекти, що дозволяє системно осмислити взаємовідносини між суфізмом й ісламізмом і виявити їх характерні наслідки в глобальному вимірі та в локальному, зокрема, - українському контексті.

Досліджено політичні партії поміркованого ісламу на сучасному етапі трансформаційного процесу в арабському світі. Викладено сутнісні характеристики та проміжні результати суспільно-політичних процесів в арабських країнах на початку другої декади XXI ст. Розглянуто ісламізм як альтернативний шлях розвитку арабського суспільства. Проаналізовано зовнішню політику Туреччини в контексті проблем і викликів глобальних і регіональних трансформацій XXI ст. Обгрунтовано цивілізаційні засади прогресу країн Південно-Східної Азії. Вкладено особливості інтеграційної політики РФ на пострадянському просторі на сучасному етапі.