Висвітлено джерела з історії унійної церкви XVII - XVIII ст. Розглянуто протоколи генеральних візитацій в архівних, бібліотечних та музейних збірках України та Польщі. Представлено зведений каталог збережених описів церков і монастирів.

Освещены источники по истории унийной церкви XVII - XVIII ст. Рассмотрены протоколы генеральных визитаций в архивных, библиотечных и музейных коллекциях Украины и Польши. Представлен сводный каталог сохраненных описаний церквей и монастырей.

Висвітлено питання історичного краєзнавства України, археології, джерелознавства, історіографії. Розглянуто проблему родоводу гетьмана І.Мазепи. Проаналізовано соціально-економічні відносини Старосамбірського краю Галичини з кінця XIV ст. - до 1772 р., основні аспекти земельної політики Катерини ІІ та Павла І на території Правобережної України. Описано унійні процеси в західноукраїнських єпархіях Київської митрополії в історіографії української діаспори. Наведено нові картографічні архівні документи з планування розвитку м.Дрогобича наприкінці XVIII ст., описи зазначеного міста.

Освещены вопросы исторического краеведения Украины, археологии, источниковедения, историографии. Рассмотрена проблема родословия гетмана И.Мазепы. Проанализированы социально-экономические отношения Старосамборского края Галиции с конца XIV ст. до 1772 г., основные аспекты земельной политики Катерины ІІ и Павла І на территории правобережной Украины. Описаны процессы унии в западноукраинских епархиях Киевской митрополии в историографии украинской диаспоры. Приведены новые картографические архивные документы по планированию развития г.Дрогобыча в конце XVIII ст., описания указанного города.

На підставі узагальнення документальних та історичних джерел з архівів історичної Волині розглянуто історію святого українського православного книгописання та книгодрукування на Волині в XI - XХ ст. Проаналізовано Святі книги, переписані невідомими та відомими митцями, рідкісні друковані Богослужбові та полемічні книги XIV - XVIII ст. Висвітлено сучасний стан українського православного видання у єпархіях Великої Волині.

На основе обобщения документальных и исторических источников из архивов исторической Волыни рассмотрена история святого украинского православного книгописания и книгопечатанья на Волыни в ХІ - ХХ вв. Проанализированы Святые книги, переписанные известными и неизвестными художниками, редкостные печатные Богослужебные и полемические книги XIV - XVIII вв. Освещено современное состояние украинского православного издания в епархиях Великой Волыни.

Визначено суспільно-політичну та соціально-економічну роль православного духовенства та церковних структур Переяславсько-Бориспільській епархії, висвітлено їх еволюцію в Україні ХVIII ст. На підставі узагальнення значної кількості джерел проаналізовано історію, розвиток і особливості існування даної церковної структури в системі взаємовідносин духовенства із суспільством, державними органами, іншими церковно-релігійними структурами. Охарактеризовано монастирі Наддніпрянщини, наведено стислі бібліографічні дані українських православних церковних діячів даного періоду.

Определена общественно-политическая и социально-экономическая роль православного духовенства и церковных структур Переяславско-Бориспольской эпархии, освещены особенности их развития на Украине в ХVIII ст. На основе обобщения значительного количества архивных, научных источников проанализирована история, развитие и особенности существования данной церковной структуры в системе взаимоотношений духовенства с обществом, государственными органами, другими церковно-религиозными структурами. Охарактеризованы монастыри Надднепрянщины, помещены краткие библиографические данные украинских православных церковных деятелей данного периода.

Освещено место христианства в древнем и средневековом Крыму. Описаны православные древности южного побережья полуострова, а также Херсонесский Свято-Владимирский монастырь, Инкерманские пещерные монастыри, фрески новооткрытой пещерной церкви на Загайтанской скале в Инкермане, Балаклавский Свято-Георгиевский монастырь, монастырь Св. Феодоров (Чилтер-Коба), Свято-Успенский Бахчисарайский монастырь, Космодамиановский мужской монастырь, Свято-Стефано-Сурожский Кизилташский мужской монастырь, Катерлезский Свято-Георгиевский общежительный женский монастырь.

Зазначено, що старовірство в Російській імперії розглядалося як акт непідкорення державній владі, а у внутрішній релігійній політиці царизм на перше місце ставив виключно власні політичні інтереси. Охарактеризовано особливості українського парафіяльного духовенства, яке було заручником державної політики. Розкрито причини провалу місіонерської роботи православного духовенства серед старовірів у першій половині ХІХ ст. в українських єпархіях.

Указано, что староверство в Российской империи рассматривалось как акт неподчинения государственной власти, а во внутренней религиозной политике царизм на первое место ставил исключительно собственные политические интересы. Охарактеризованы особенности украинского парафияльного духовенства, которое было заложником государственной политики. Раскрыты причины провала миссионерской работы православного духовенства среди староверов в первой половине ХІХ ст. в украинских епархиях.

Проаналізовано розвиток християнства в Римській імперії у IV ст. Висвітлено джерела християнства у Прикарпатті до початку ХІ ст. і генезу галицької єпископії, кризу церковного розвитку Київської православної митрополії наприкінці XVI ст. Розглянуто питання духовної формації Василіанського чернецтва Перемишльської єпархії в XVII - XVIII ст. Описано унійні процеси в західних єпархіях Київської митрополії у дослідженнях польських істориків міжвоєнного періоду. Вивчено проблему формування українського народу та нації у політичних дослідженнях польських консерваторів, суспільно-політичні дослідження історіографічного процесу в Україні істориками Радянської України. Розкрито соціально-філософський аспект української ментальності у контексті духовної спадщини українських вчених сучасного періоду.

Проанализировано развитие христианства в Римской империи в IV ст. Освещены источники христианства в Прикарпатье до начала XI ст. и генезис галицкой епископии, кризис церковного развития Киевской православной митрополии конца XVI ст. Рассмотрены вопросы духовной формации Василианского монашества Перемышльской епархии в XVII - XVIII ст. Описаны унионные процессы в западных епархиях Киевской митрополии в исследованиях польских историков межвоенного периода. Изучены проблема формирования украинского народа и нации в политических исследованиях польских консерваторов, общественно-политические исследования историографического процесса в Украине историками Советской Украины. Раскрыт социально-философский аспект украинской ментальности в контексте духовного наследия украинских ученых современного периода.

Розглянуто питання організації та функціонування закладів духовного відомства Полтавської губернії в ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено православну ідею й український національний рух півдня України наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано вплив національної політики російського самодержавства на відносини між православним духовенством Правобережної України й європейським населенням у даний період, діяльність державних органів з відокремлення церкви від держави у Херсонській та Одеській єпархіях у 1920 - 1930 рр. Охарактеризовано господарську діяльність органів самоврядування на Волині в 1921 - 1939 рр. Визначено вплив державної політики на навчально-виховний процес сільських шкіл даного регіону в 1960 - 1980 рр. Розкрито внесок Народного Руху України у прийняття Верховною Радою України "Декларації про державний суверенітет України", роль інтелігенції у створенні громадсько-політичних організацій у добу перебудови.

Рассмотрены вопросы организации и функционирования заведений духовного ведомства Полтавской губернии в ХІХ - начале ХХ ст. Освещены православная идея и украинское национальное движение юга Украины конца ХІХ - начала ХХ ст. Проанализированы влияние национальной политики русского самодержавия на отношения между православным духовенством Правобережной Украины и европейским населением в данный период, деятельность государственных органов по отделению церкви от государства в Херсонской и Одесской епархиях в 1920 - 1930 гг. Охарактеризована хозяйственная деятельность органов самоуправления на Волыни в 1921 - 1939 гг. Определено влияние государственной политики на учебно-воспитательный процесс сельских школ данного региона в 1960 - 1980 гг. Раскрыты вклад Народного Движения Украины в принятие Верховным Советом Украины "Декларации о государственном суверенитете Украины", роль интеллигенции в создании общественно-политических организаций в эпоху перестройки.

Здійснено комплексне дослідження модернізаційних процесів, які відбувалися у православній церкві в Україні у період проведення ліберальних реформ 1860 - 1870 рр. та контрреформ 1880 - 1890 рр. Уперше визначено роль національного фактора у реформуванні адміністративного устрою православної церкви у другій половині XIX ст. Проаналізовано структуру церковної організації в українських єпархіях напередодні реформ. Визначено ступінь суспільного резонансу ідей реформування церковного устрою. Охарактеризовано зміст та етапи процесу проведення церковних реформ 1860 - 1870 рр., а також контрреформ 1880 - 1890 рр. в Україні. З'ясовано регіональну специфіку організаційної структури православних єпархій.

Висвітлено діяльність Львівської єпархії у XVI-XVII ст. Відтворено систему функціонування єпархіальних інституцій, особливості соборноправних традицій на галицьких землях. Принцип канонічного виконання архієрейської присяги, покладений до основи вивчення діяльності львівських єпископів, дозволив уточнити та заперечити низку усталених в історіографії тез. Запропоновано новий підхід до вивчення історії братського руху у Львові. Розроблено методику реконструкції Львівського єпархіального архіву XVII ст. Показано доцільність та необхідність застосування богословських принципів і підходів у дослідженні питань історії церкви.

Проведено комплексне дослідження реформаційних процесів, які відбувалися у православній церкві в Україні у період проведення ліберальних реформ 1860 - 1870-х рр. та контрреформ 1880 - 1890-х рр. Вперше визначено роль національного фактора у реформуванні адміністративного устрою православної церкви у другій половині XIX ст. Проаналізовано структуру церковної організації в українських єпархіях напередодні реформ. Визначено ступінь впливу суспільного резонансу ідей реформування церковного устрою. Досліджено зміст і хід церковних реформ 1860 - 1870-х рр. та контрреформ 1880 - 1890-х рр. в Україні. Розкрито регіональну специфіку організаційної структури православних єпархій.

На підставі комплексного аналізу джерел висвітлено суть і спрямованість унійних пошуків єпископів Львівської та Пермської єпархій. Систематизовано основні чинники локального та загального супільно-політичного та соціально-релігійного характеру, що призвели до унії Руської православної церкви (Київської митрополії) з Римською апостольською столицею. Унаочнено модусну двовекторність сприйняття ідеї унії у православному середовищі Речі Посполитої, що найбільшою мірою увиразнена в інвективності позиції єпископів Гедеона Балабана та Михайла Копистенського, перших унійних натхненників, а відтак - непримиренних противників церковного поєднання. Розкрито суть унійних заходів у Львівській та Пермській єпархіях. З'ясовано причини, форми та методи переведення цих єпархій на унію з Римською церквою за умов політичної та релігійної експансії з боку Речі Посполитої та Російської імперії.

Проаналізовано науковий доробок української та польської історіографії другої половини XIX - XX ст. з проблеми унійних процесів у західних єпархіях Київської митрополії. Висвітлено особливості українського та польського унієзнавства в контексті тогочасних умов розвитку, визначено основні напрямки і тенденції в аналізі теми, з'ясовано ступінь вивченості окремих аспектів проблеми. Виявлено дискусійні, малодосліджені питання, встановлено напрями їх подальшого вивчення.

Проаналізовано систему чинників, які впливали на формування загальних засад юрисдикційної політики РПЦ на всіх теренах імперії. На основі архівних документів, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, здійснено спробу реконструкції перебігу подій, пов'заних із розглядом проблеми статусу Православної Церкви в Україні на Всеросійському 1917-1918 рр. та Всеукраїнському 1918 рр. Соборах. Окреслено особливості еволюції "української політики" РПЦ у загальноправославному контексті, зокрема, встановлено ступінь впливу юрисдикційних пертурбацій в українських єпархіях на національно-православні рухи в Північній Америці, Польщі, Румунії, Чехословаччині. У контексті загального перерозподілу центрів впливу у Православному світі після розпаду Російської імперії та суперечностей між Московським та Вселенським Патріархатами розглянуто проблему набуття в досліджуваний період Українською Православною Церквою автокефалії.

Вперше в українській історіографії досліджено передумови створення, організаційно-правові засади функціонування, основні етапи становлення та розвитку Ізмаїльсько-Бессарабської старообрядницької єпархії, з'ясовано причини її ліквідації. Визначено роль старообрядців-переселенців у колонізації Південної Бессарабії. Описано механізм управління приходами старообрядницької єпархії, розглянуто особливості функціонування монастирів, охарактеризовано їх матеріальне забезпечення. Досліджено процес формування духовної та матеріальної культури Ізмаїльсько-Бессарабської старообрядницької єпархії. Висвітлено освітню, богословську та місіонерську діяльність старообрядницького духовенства та визначено специфічні риси старообрядницької родини Ізмаїльсько-Бессарабської єпархії.

Проаналізовано організаційну структуру та правовий статус Галицької (з 1539 р. - Львівської) єпархії від її заснування в середині ХІІ ст. до кінця XVIII ст. - на початку австрійських секуляризаційних реформ у Галичині та ліквідації російською владою унії на Поділлі. Висвітлено взаємозв'язок між тогочасною українською (руською) культурою та східною церквою (православною, з 1700 р. - унійною), розкрито їх взаємодію у середньовіччі та ранньомодерний період у контексті формування української етнічної території в її регіональних виявах, а також маркування західної та частково південної межі розселення української етноконфесійної спільноти на основі джерельної бази, сучасного наукового інструментарію та міждисциплінарного підходу. Встановлено, що єдиний географічний простір Галицької (Львівської) єпархії, домінуюча києво-християнська (літургійна) традиція, спільний слов'янсько-візантійський обряд, усталена еклезіальна пам'ять про історію та подібна "ментальна географія" в сукупності творили елементи тяглості. Доведено, що за умов конфесійних, політичних і станових поділів церковні структури - від владної резиденції до парафії мали вирішальну роль у збереженні єдності української культури в Галичині та Поділлі, в окремі періоди - Брацлавщини, Південної Київщини та Русо-Влахії, до формування протонаціональної самосвідомості сучасних українців, молдаван і руминів.

Проанализированы организационная структура и правовой статус Галицкой (с 1539 г. - Львовской) епархии от её основания в середине ХІІ ст. до конца XVIII ст. - начало австрийских секуляризационных реформ в Галиции и ликвидации русской властью унии на Подолье. Освещена взаимосвязь между украинской (русской) культурой и восточной церковью (православной, с 1700 г. - унийной), раскрыто их взаимодействие в средневековье и раннемодерный период в контексте формирования украинской этнической территории в её региональных проявлениях, а также маркирования западной и частично южной границы расселения украинского этноконфессионного сообщества на основе архивной базы, современного научного инструментария и междисциплинарного подхода. Установлено, что единое географическое пространство Галицкой (Львовской) епархии, доминирующая киево-христианская (литургийная) традиция, общий славянско-византийский обряд, упроченная эклезиальная память об истории и подобной "ментальной географии" в совокупности создавали элементы тяглости. Доказано, что в условиях конфессионных, политических и становых делений церковные структуры - от властной резиденции к парафии играли решающую роль в сохранении единства украинской культуры в Галиции и Подолье, в отдельные периоды - Брацлавского, Южного Киевского региона и Русо-Влахии, до формирования протонационального самосознания современных украинцев, молдаван и румынов.

Розглянуто організаційну структуру та правовий статус Галицької єпархії від часу її заснування в середині XII ст. до кінця XVIII ст. Досліджено зв'язок між тогочасною українською культурою та Східною церквою. Встановлено, що аналіз процесу формування організаційної структури єпархії та пов'язаних з ним культурно-релігійних інновацій й адміністративної діяльності місцевих владик охоплює: апарат управління за владичого двору, ієрархічну вертикаль адміністративно-територіального устрою - генеральні намісництва, намісництва та парафії, інститути церковного контролю. Вивчено юрисдикційні засади її належності до тієї чи іншої церковної провінції. Висвітлено конфесійний статус і сукупність світських законодавчих актів, звичаєвих норм і канонічних пам'яток, які регламентують функціонування єпархії за різних політичних і соціальних умов.

Досліджено реалізацію державними та партійними органами релігійної політики радянської держави на території Херсонської й Одеської єпархії за умов становлення тоталітарної системи означеного періоду та відповідної реакції на неї з боку православної церкви як соціокультурного інституту. Проаналізовано еволюцію релігійної ситуації у даній єпархії в залежності від зміни державно-політичної кон'юнктури в Україні, з'ясовано причини та виділено специфіку розколу православної церкви у південноукраїнському регіоні. Охарактеризовано реалізацію майнової політики радянської держави у релігійній сфері. Виявлено основні напрями здійснення атеїстичної пропаганди, з'ясовано причини та методи репресивних заходів радянських спецслужб проти церковників і мирян. Визначено наслідки державної релігійної політики 1918 - 1939 рр. для населення Херсонської й Одеської єпархії.

Висвітлено діяльність Станіславської (Івано-Франківської) єпархії Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) за умов різних політичних режимів. Проаналізовано державно-церковні відносини та релігійні процеси в житті єпархії. Охарактеризовано діяльність єпископів і духовенства УГКЦ, показано їх вплив на релігійне, культурно-просвітницьке та політичне життя краю. Увагу приділено українізації духовного життя в єпархії за єпископа Андрея Шептицького (1899 - 1900 рр.), пастирській діяльності єпископства Григорія Хомишина (1904 - 1917 рр.), становищу Станіславської єпархії за умов нацистського режиму (1941 - 1944 рр.), активізації та наслідкам руху за відновлення УГКЦ у 1970 - 1980-х рр., а також проблемам організаційного становлення єпархії в перші роки державної незалежності України.

Досліджено імперську конфесійну політику великодержавницького та синодального взірців у церковно-релігійній сфері Поділля. Відтворено систему та специфіку становлення православ'я в краї, з'ясовано особливості його протистояння з римо-католиками й уніатами, з панівним становищем польських поміщиків в економічному житті. Висвітлено чотири етапи становлення та зміцнення позицій православ'я в регіоні. З'ясовано, що на першому етапі, упродовж 1793 - 1795 рр. розпочався перехід уніатів у православ'я; на другому етапі (1795 - 1819 рр.) відбувалося формування інфраструктури Подільської православної єпархії, третій етап (1819 - 1830 рр.) характеризувався подвійною політикою влади щодо православних і католиків, що дещо призупинило утвердження православної віри у регіоні. Після Першого польського повстання на Поділлі почався четвертий етап (1831 - 1855 рр.), під час якого відбулося утвердження та закріплення домінуючих позицій православної церкви, поступова ліквідація привілейованого становища римо-католиків і повне знищення уніатської церкви.