Проаналізовано практику парламентського бікамералізму в унітарних державах на прикладах Білорусі, Казахстану, Польщі та Франції. Доведено, що потенціал парламенту як інстутиту законодавчої влади, що має представницьку природу, залежить не від кількоcті палат, а від загальної архітектури політичної системи та ступеня демократичності політичного режиму. З'ясовано, що основною причиною виникнення двопалатної структури парламенту є сформованість у суспільстві груп інтересів та їх готовність виражати та відстоювати ці інтереси через представництво. Спростовано аргументи про залежність процесу федералізації держави від кількості палат парламенту, а також твердження про притаманність двопалатної структури законодавчого органу суто федеративним державам.

Проанализирована практика парламентского бикамерализма в унитарных государствах на примерах Белоруссии, Казахстана, Польши и Франции. Доказано, что потенциал парламента как института законодательной власти, имеющий представительскую природу, зависит не от количества палат, а от общей архитектуры политической системы и степеня демократичности политического режима. Установлено, что основной причиной возникновения двопалатной структуры парламента является сформированность в обществе групп интересов и их готовность выражать и отстаивать эти интересы через представительство. Обосновано опровержение аргументов о зависимости процесса федерализации государства от количества палат парламента, а также утверждение о присущности двопалатной структуры законодательного органа исключительно федеративным государствам.