Показано, що загальна закономірність змін стану факторів неспецифічного захисту проявляється у початковому зниженні активності, їх відносній стабілізації, а також у формуванні несприятливо спрямованих зрушень під час неадекватних впливів. Відносна стабілізація і синхронізація регуляційних і гомеостатичних процесів продовжується протягом 3 - 4 років і закінчується переходом систем організму на новий рівень функціонування. Динаміка змін різних показників неспецифічної резистентності далеко не рівнозначна і при цьому найбільш суттєво залежить від тривалості тренувань. Як перехідні форми між нормою і патологією слід виділити у юних спортсменів такі стани, як фізіологічна норма і адаптація, напруження і перенапруження.