Розв'язано наукову проблему, сутність якої полягає в необхідності прирощення нового наукового знання про факти й причини гендерно-дискримінаційних стереотипів у сімейному судочинстві, виявлення їх соціальних показників та індикаторів у вербально-поведінкових моделях учасників судового процесу. Сформульовано висновок про переважання в оцінці суддями та адвокатами гендерної поведінки чоловіків і жінок логіки "подвійних стандартів", яка має підґрунтям ідеологію матріархального расизму та відповідні їй стереотипи соціальної моралі. Визначено й констатовано, що прихильне ставлення до гендерних стереотипів та позитивна оцінка гендерно-специфічних маніпулятивних технологій частиною опитаних суддів та адвокатів випливає з мовчазної згоди із соціальною мораллю матріархального расизму, яка містить систему імплікацій щодо гендерної неповноцінності/меншовартісності чоловіків та припущення щодо них, на цій підставі, відповідних дискримінаційних практик у сфері сімейного судочинства. Наголошено на тому, що правовим полем для використання гендерних стереотипів та найбільшим маніпулятивним потенціалом володіють норми, які відсилають до мало прояснених засад "суспільної моралі", сама розпливчастість яких уможливлює похідне від неї гендерне маніпулювання з невигідними для чоловіків юридичними наслідками. Наявні в оцінках респондентів розбіжності свідчать про реалістичнішу оцінку гендерних стандартів з боку адвокатської підгрупи вибірки та поширеність соціогендерних викривлень у суддівської підгрупи вибірки. Водночас в обох підгрупах зафіксовано гендерні привілеї та прояви гендерного расизму, що знаходить своє вираження в соціально-поведінкових проявах чоловічої й жіночої гендерної підгруп в аспекті послуговування маніпулятивними прийомами впливу на емоційний стан учасників сімейного процесу.