Вперше збірку Д. Мережковського «Стихотворения (1883 - 1887)» досліджено в контексті російської поезії 1880 рр. Концепція 3. Мінц щодо специфіки пре-систем дозволила потрактувати першу збірку поета як пресимволістську, де поєднуються окремі елементи попередньої естетичної системи. Підтверджено та розгорнуто тезу, що характер засвоєння пресимволістською поезією доробку попередників був полемічним: як шляхом спадкоємності, так і шляхом відмежування від нього чи створення "помилкових" генеалогій. Виявлено ключові поетичні образи та теми. Охарактеризовано їх художню своєрідність. Вперше розглянуто образ ліричного героя, форми інтертексту, жанрові різновиди філософської, громадянської та любовної лірики. З'ясовано літературні та міфологічні претексти творів поета.