Проаналізовано суспільні передумови православного храмобудування Волині у складі Російської імперії. Визначено та систематизовано містобудівні, об'ємно-планувальні та стилістичні особливості дерев'яних храмів XIX - початку XX ст. В результаті архітектурно-морфологічного аналізу виявлено характерні ознаки церков, які пов'язані з будівництвом храмів за встановленими зразками та частковим використанням місцевих архітектурних традицій. З'ясовано головні напрями архітектурного трансформізму автохтонних церков краю. Обгрунтовано історико-культурну цінність храмобудівної спадщини зазначеного періоду та сформульовано основні принципи і заходи, спрямовані на збереження дерев'яної храмобудівної спадщини Волині.