Уперше проаналізовано потенційні джерелознавчі можливості графіті Софійського собору. Епіграфічні дослідження 2006 - 2012 pp., дозволили виявити понад 7 000 графіті XI - початку XVIII ст., що й стали об'єктом наукового пошуку. Запропоновано авторську методику комплексного вивчення епіграфічних пам’яток, що передбачає ретельний аналіз їх форми прорізів. Врахування цього аспекту, спільно з аналізом матеріалу, на якому виконано графіті, та форми леза інструмента, яким його виконано, дозволило реконструювати багато текстів або їх елементів, які вважались дослідниками повністю знищеними. Одержано значну кількість автентичних джерел доби середньовіччя та раннього модерного часу, цінність яких полягає у здатності бути джерелом для історичних студій.