Проаналізовано історіографічні та джерелознавчі аспекти дослідження свободи на основі міждисциплінарного підходу, проаналізовано дискурс політичних свобод у сучасній вітчизняній політичній науці. Розглянуто суть, форми та способи наукового визначення категорії свободи у світовій та українській суспільно-політичній думці. Запропоновано авторське визначення поняття "політичні свободи". Теоретично обгрунтовано необхідність вивчення політичних свобод в антропологічних та інституційних формах їхньої реалізації, а також взаємодії цих форм політичних свобод у парадигмі українського націогенезу. Досліджено політичну участь громадян України як вияв антропологічного виміру свободи, громадянське суспільство як простір утвердження сучасних форм політичних свобод в країні, суперечності та перспективи інституціалізації політичних свобод за умов глобалізації. Запропоновано шляхи забезпечення свободи в сучасній демократичній політичній системі. Виявлено, зокрема, що пріоритетними державними заходами у цій галузі мають бути гуманітарна політика, громадянська освіта, сприяння становленню громадянської культури, а з огляду на посилення глобалізаційних процесів - гарантування інформаційної безпеки. Це оберігає масову свідомість від негативних впливів, що не сприяють збереженню національно-культурного суверенітету українського інформаційного простору та формуванню національної ідентичності й політичної свідомості.