Розкрито історичну обмеженість компартменталізму. З'ясовано, що затьмарення особистісно-біографічного аспекту філософії є характерним лише для певних епох (для середньовіччя і Нового часу). Виявлено, що спроби біографів-редукціоністів пояснити діяльність філософа впливом певних нефілософських чинників (соціально-класова ідентичність, душевні або фізичні хвороби) ігнорують таку фундаментальну рису філософського мислення, як прагнення самодостатності. Розглянуто порівняльно-генетичному аналізі вузлові аспекти легітимації біографічної складової у загальній філософській думці кінця XIX - початку XXI ст. Узагальнено досвід і розглянуто пізнавальний потенціал такого напряму сучасної гуманістики, як новий історизм.