Визначено, що методами клінічної гематології, препаративної й аналітичної біохімії (афінна хроматографія, гель-фільтрація, спектрофотометрія, лектин-блот аналіз, електрофорез), гістохімії та лектиногістохімії у сукупності з протоковою цитофлуориметрією досліджено профіль молекулярно-масового розподілення поверхневих глікокон'югатів, електрофоретична рухливість формених елементів крові, біохімічні характеристики сульфатованих, сіальованих, фукозильних, манозильних, галактозильних гліканів, та таких, що містять N-ацетил-D-глюкозамін у контролі, у хворих з фоновою й онкопатологією. Розглянуто основні закономірності трансформації гліканової складової у разі канцерогенезу. Біометричними методами визначено характер і ступінь взаємозв'язків між якісними змінами основних характеристик гліканів плазматичних мембран формених елементів крові у разі розвитку онкотрансформацій в органах голови та шиї.